Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

Поперед батька в пекло: про появу, так званих, “кандидатів” ще до початку виборчого процесу

Напередодні відбулося засідання ЦВК, під час якого Комісія оголосила 5 вересня 2020 року початком виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.

ЦВК оголосила дату початку виборчої кампанії

Зауважимо, що зокрема агітаційний процес стартує наступного дня після рішення ТВК про реєстрацію кандидатів.  Проте, де-факто, “тіньова” агітація вже давно розпочалася: поки ще неофіційні кандидати “прикрашають” Львів своїми бігбордами, а також виголошують багатообіцяючі промови. ЗМІ та соціологи активно створюють рейтинги претендентів на посаду мера Львова, але чи можна називати осіб електоральної симпатії “кандидатами”?

Кандидат — це особа, яка є претендентом на певну посаду. Згідно чинного Виборчого кодексу України: “Висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за сорок днів до дня голосування і закінчується за тридцять днів до дня голосування”.

Офіційно, подання документів для реєстрації кандидатів почнеться з 15 вересня і тривативатиме до 29 вересня включно, проте деякі майбутні претенденти на посаду голови міста Львова вже оголосили про свої амбіції. Наприклад, чинний мер, Андрій Садовий, на своїй сторінці у “Facebook” повідомив громадськість про те, що він знову боротиметься за крісло міського голови. Як вже зазначалося в Гал-інфо, Оксана Юринець під час свого виступу на площі перед собором святого Ю́ра повідомила, що теж претендуватиме на посаду голови Львівської ОТГ.

Також про свої політичні амбіції вже зокрема оголосили Ігор Зінкевич, Юрій Бунь, Володимир Гірняк, нардеп Ярослав Рущишин, Ігор Васюник, Юлія Гвоздович, та ін.

Як повідомили Гал-інфо, в Львівській міській та Львівській обласній ТВК, на даний час жодна політична партія не повідомила комісії про дати та час проведення своїх зборів та конференцій з метою висування кандидатів.

Це означає, що говорити про те, що хтось вже є кандидатом, недоцільно, поки цю людину не затвердять документально.

Зауважимо, сам процес висунення кандидатів чітко прописаний в Виборчому кодексі України. Як зазначено в ст. 218, висування кандидатів організацією партії повинне проводитися на її зборах чи конференції. Про дату, час і місце проведення зборів, конференції з метою висування кандидатів організація партії зобов'язана повідомити також засоби масової інформації. Повідомлення потрібно оприлюднити не пізніш як за п’ять днів до дня проведення зборів, конференції на офіційному веб-сайті організації партії, а у разі його відсутності — на офіційному веб-сайті партії.

На жаль, правила сформульовані таким чином, що передчасні агітаційні махінації не є поза законом. Ось що з цього приводу думає Регіональний аналітик “Чесно”, Олексій Роговик:

Я вважаю, що проблема полягає в законодавстві, тому що дуже маленькі строки на те, щоб вести виборчу кампанію через пандемію. Відповідно, традиційні інструменти ведення виборчих кампаній обмежені, тому кандидати реагують на це: вони розміщують свою дочасну політичну рекламу, яку просто не називають агітацією, хоча всім чудово зрозуміло, що вона певним чином сприяє тому, що за цих майбутніх кандидатів будуть голосувати більше виборців. Вони це роблять тому, що в законодавстві немає жодних санкцій за таку передчасну саморекламу. В законі чітко не визначено, що саме можна вважати  агітацією. Відповідно, претенденти можуть використовувати ці прогалини, які є в Виборчому законі, щоб дочасно почати свої політичні піар активності ще до офіційного реєстрування”.

Олексій додає, що “дірки” в законодавстві — це справді проблема. Через них порушується рівність учасників виборчого процесу. Наприклад, можливо, будуть кандидати, які не ведуть кампанію зараз, а почнуть її лише тоді, коли будуть зареєстровані. У них буде менше часу на заохочення електорату, що може суттєво зменшити їхні рейтинги і підвищити рейтинги тих опонентів, які розпочали агітацію зараз.

Ще однією ймовірною причиною неофіційної політичної реклами, експерт називає фінансовий аспект: “Коли є офіційно зареєстрований кандидат та виборчий фонд, відповідно, дуже строгі вимоги щодо звітування коштів, витрачених на рекламу. До того, поки вони не є кандидатами, вони можуть уникати реального звітування про всі ці витрати. Швидше за все, в фінансових звітах цього не буде, або буде вже тоді, коли це не впливатиме на волевиявлення громадян”.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ