Рейтинг згадуваності львівських політиків у регіональній пресі у травні
Слухай онлайн

Рейтинг згадуваності львівських політиків у регіональній пресі у травні

Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-info» продовжує відслідковувати згадуваність львівських політиків у регіональній пресі. В ході роботи над проектом нами було опрацьовано найвпливовіші періодичні видання Львівщини, зокрема «Високий Замок», «Експрес», «Львівська газета», газета «Поступ», «Аргумент газета», «Аргумент Влада», «Молода Галичина», «Істина», «За вільну Україну», «Крок», «Ратуша», «Суботня пошта», «Україна і час». Дослідження демонструє рівень та сфери активності політиків, зображує основні тенденції політичного життя регіону.

У травні мер Львова Андрій Садовий знову очолив рейтингову таблицю, цього разу більш впевнено. У травні згадуваність про мера стосувалася лише господарки без жодного домішку політики. Львівська преса писала про нього 138 разів, що на 34 рази більше, ніж попереднього місяця. Більше половини повідомлень про нього написали „Львівська газета” та „Поступ”. За ними із значним відставанням слідують „Високий Замок” – 16, „Ратуша” - 12,  „Суботня пошта” - 10, „Аргумент” та „Експрес” – по 9.
Втім, якщо у квітні про Садового здебільшого відгукувались нейтрально, а кількість позитивних та негативних повідомлень були врівноваженими, то у травні четверта частина повідомлень є негативними, і лише кожне восьме повідомлення позитивне. Найбільше критикували міського голову за неможливість/небажання виконати передвиборні обіцянки щодо винесення азартних закладів за межі міста, а також реформування ЖЕКів, хоча ця критика, можливо, була і передчасною. Ще одним болючим питанням для Садового виявилося „реформування” комунальної газети „Ратуша”. Не менше негативу принесли ремонтні роботи на площі Ринок та довготривалі конфлікти в театрі ЗОКу та театрі для дітей та юнацтва.  
 Найбільше критикували мера „Львівська газета”, „Суботня Пошта” та „Ратуша”, що пов’язано із редакторською політикою у цих виданнях щодо Андрія Садового.  А найбільше схвальних повідомлень про нього було в „Поступі” — майже половина. Втім, якщо порівнювати із попередніми місяцями, то „Поступ”, який через місяць припинить існування, майже вдвічі скоротив згадуваність про мера, а також дещо збільшив кількість негативних повідомлень. Найбільше „рекламної” інформації про Садового міститься у газеті Петра Писарчука „Україна і час”, що наштовхує на певні міркування. Найбільш нейтральними були „Експрес” та  „Високий Замок”. 

Як і минулого місяця, голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник посів другу сходинку у рейтингу найбільш згадуваних політиків Львівщини. Втім, порівняно із квітнем преса писала про львівського намісника трохи менше — 84 проти 103 повідомлень. Частка негативу зменшилась із 1/3 до 1/4, тобто до 22 повідомлень. Втім, і позитивних меседжів також суттєво поменшало: якщо у квітні кожна 5-та згадка розповідала про здобутки Олійника, то у травні лише кожна 14-та. Щодо тенденцій у пресі, то негатив розподілився рівномірно у всіх газетах. Кількість згадок у „Поступі” залишилась стабільно високою — 25 повідомлень, а от „Львівська газета” та „Експрес” порівняно із минулим місяцем збільшили кількість повідомлень до із 16-ти до 23-х та із 2-х до 10-ти відповідно. Водночас, „Високий Замок” майже втричі скоротив присутність на своїх шпальтах Олійника, аналогічно поступила і „Аргумент газета”, яка обмежила згадуваність про нього удвічі, до того ж, заповнивши її здебільшого негативними повідомленнями. Такими ж антагоністами діяльності Петра Михайловича виявились видання „Крок” та „Україна і час”.  Найбільше голову ОДА згадували у зв’язку із звільненням-призначенням голів РДА, обранням Сеника головою облради, а також ймовірною відставкою самого намісника. Прикметно, що дуже мало повідомлень було про господарську діяльність голови ЛОДА, окрім того, здебільшого згадки про Олійника носили опосередкований, а не безпосередній характер. 

Як ми і передбачали, рейтинг згадуваності новообраного голови обласної ради Мирослава Сеника протягом травня стрімко зріс і той із 10-ї сходинки перемістився на 3-тю із результатом у 46 повідомлень. І це при тому, що доступ до Мирослава Петровича останнім часом з кожним днем все більше утруднюється. Фактично про цього політика жодне регіональне видання не висловлюється негативно, а частка позитивних повідомлень становить 1/5. Здебільшого ж згадки про Сеника були нейтральними і стосувалися вони в основному його обрання, а також обрання його заступників та роботи сесії. Найбільше про голову облради писав „Поступ” та „Львівська газета”, вони ж і подали найбільшу кількість інтерв’ю із ним. Несподівано високою є частка повідомлень у „Суботній пошті” та „Україні і час”.  Очевидно, що впродовж літа присутність Сеника у львівських друкованих медіа ще більше зростатиме. 

З дев’ятої на четверту сходинку піднявся лідер ВО „Свобода” Олег Тягнибок, кількість повідомлень про якого у травні зросла на 10 і становить 31. Такого успіху йому вдалося досягнути виключно завдяки кандидуванню на посаду голови обласної ради. Хоча з’явитися у пресі йому також допомагає реноме радикального націоналіста, що вигідно вирізняє його з-поміж інших чільних політиків області. Третину повідомлень про Тягнибока створив „Поступ”, а всі інші газети більш-менш однаково розміщали згадки про нього. Цікаво, що найбільш прихильними до екс-народного депутата були „Суботня пошта” та „Україна і час”, які розмістили фактично весь медійний позитив Тягнибока на шпальтах своїх видань. Досить високою є частка позитивних повідомлень про Тягнибока — кожна шоста згадка, тоді як негативу немає зовсім. 

Хоч екс-голова Львівської облради Михайло Сендак і залишився на 5-й сходинці, проте кількість згадок про нього скоротилася із 46-ти до 29-ти. Трохи більше третини повідомлень про нього написав „Поступ”. За ним слідують „Аргумент”, який найбільше відзначився цього місяця критикою Сендака, та „Львівська газета”.  Загалом же кількість негативу порівняно із минулим місяцем значно скоротилася, втім, позитивних повідомлень також не побільшало. Єдиним інтерв’ю із екс-головою облради відзначився „Поступ”. З повідомлень чітко прослідковується тенденція втрати Сендаком своєї політичної та медійної ваги. В основному ЗМІ звертаються до Михайла Дмитровича як експерта у справах обласної ради та просто політика „екс”. 
У зв’язку із обранням Миколи Гориня заступником голови облради кількість згадок у львівській пресі про нього різко зросла і він вперше за багато місяців потрапив до чільної десятки найбільш рекламованих періодичними виданнями політиків. Всього про нього було написано 27 повідомлень, що вдвічі більше, ніж у квітні.
Найчастіше про Гориня писали „Поступ”, „Львівська газета” та „Високий Замок”. Така увага з боку „Високого замку” є дещо незвичною, адже останнім часом ця газета мало пише про львівських політиків, а тим більше про „нашоукраїнців”. Позитивних повідомлень про Гориня є вдвічі більше, ніж негативних. Прикметно, що він один з небагатьох політиків, в якого найрізноманітніший арсенал інформприводів: від виборів керівництва обласної ради, до Грибовицького сміттєзвалища, інституту національної пам’яті та виборів голови Миколаївської райради. 

Як і місяць тому, про народного депутата від БЮТ Андрія Шкіля львівські журналісти згадали 23 рази і він залишився на тій ж таки 7-й сходинці нашого рейтингу. На відміну від квітня у травні значно зросла кількість негативних згадок про Шкіля — кожне четверте повідомлення, тоді як у квітні їх взагалі не було. Найбільше про нардепа не забували „Львівська газета”, „Поступ” та „Аргумент”, а от лідер квітневих позитивних згадок про Шкіля — „Експрес” - майже не писав про нього цього місяця. Найчастіше Шкіль коментував переговорний процес у парламенті, а також партійні питання.  

Восьму та дев’яту сходинки поділили голова ЛОО «Батьківщина» Іван Денькович та почесний президент ФК Карпати Петро Димінський. Про обох було згадано 22 рази. До того ж в Деньковича на одну згадку менше, ніж у квітні, і він займає ту ж сходинку, що й минулого місяця. Найбільше про нього писали „Львівська газета” та „Поступ”, журналісти останнього, порівняно із квітнем, були більш стримані у критиці депутата облради. „Аргумент” та „Суботня пошта” все-таки додали ложку дьогтю у цілком нейтральну картину медіа-згадок Деньковича. Незважаючи на те, що Іван Денькович є головою ЛОО „Батьківщина”, практично усі повідомлення за його участю стосуються подій в облраді, а не його партійної діяльності. Результат Петра Петровича став кращий на 6 повідомлень, що дозволило йому увійти у чільну десятку. Його згадували у зв’язку із подіями навколо „Карпат”, а також будівництва нового стадіону у Львові. Окрім того, на шпальтах газет Димінський часто був пасивним діячем подій в обласній раді зокрема та у регіоні в цілому. Таке враження, що у травні журналісти всю свою експресію висловлювали в бік Димінського. Так, лише кожне четверте повідомлення є нейтральним, а усі інші мають позитивне чи негативне забарвлення, до того ж позитивні із невеличкою перевагою переважають. Найбільш скептично до Димінського настроєні журналісти „Поступу”, вони ж і створили найбільше інформприводів. За ними слідують журналісти „України і час”, які найбільш позитивно відгукуються про почесного президента „Карпат”.
Замикають нашу чільну десятку люди, які тільки нещодавно потрапили в об’єктив львівським медіа — це новоспечені міські політики — заступник міського голови Микола Одуха та секретар міської ради Володимир Квурт. Обох львівська преса згадала по 18 разів. Тематика згадок про них є суто господарською і цілком очевидно, що в подальші місяці вони будуть ще більше на слуху у львів’ян. Про Одуху найбільше писали „Поступ” та „Львівська газета”, при цьому журналісти „Поступу” писали більш позитивно, а „Львівської газети” - більш негативно. Про Квурта журналісти висловлювались найбільш негативно з-поміж усіх учасників рейтингу. Так кожне третє повідомлення про нього носило негативне забарвлення. Найдошкульнішими були журналісти „Аргументу”, хоча в принципі усі друковані медіа однаково писали про Квурта — два нейтральні повідомлення і одне негативне.
До чільної десятки рейтингу не потрапили: Ярослав Кендзьор (у квітні 18) — 14, Степан Курпіль та Олекса Гудима (в квітні обоє були в десятці) —  13, Андрій Парубій (у квітні 16), Юрій Кужелюк (у квітні 13), Василь Білоус — 12, Зеновій Сірик (не так давно був лідером рейтингу, а у квітні посів третю сходинку) — 10, Євген Таліпов (також у квітні перебував у чільній десятці) — 8, Ігор Шурма (у квітні 18) — 7, Олексій Радзієвський — 6, Володимир В’язівський, Петро Писарчук, Роман Федишин (у квітні 16), Валерій П’ятак — 5.
   

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...