Слухай онлайн

Рейтинги згадуваності львівських підприємств у регіональній пресі у травні

Агенція регіональної інформації та аналітики „Гал-info” продовжує проект „Рейтинги згадуваності львівських підприємств у регіональній пресі”. В ході роботи над проектом нами було опрацьовано найвпливовіші періодичні видання Львівщини, зокрема, „Високий Замок”, „Експрес”, „Львівська газета”, газета „Поступ”, „Аргумент газета”, „Аргумент Влада”, „Істина”, „За вільну Україну”, „Крок”, „Ратуша”, „Суботня Пошта” „Україна і час”. 
     

Лідером травня, як і квітня, стало ЛМКП „Львівтеплоенерго”. Підприємство згадується 13 разів. Найбільше львів’ян хвилювало питання гарячої води, зокрема чи буде вона, а чи доведеться львів’янам ходити немитими.
Дещо відстали з результатом згадуваності у 8 разів ЗАТ «ЛАЗ» і ВАТ «Іскра». Що стосується «ЛАЗу», то писали переважно про річницю підприємства і про випуск  ювілейного автобуса — публікації Були переважно промоційного характеру. Шість з восьми згадок про «Іскру» стосувалися самогубства співробітниці, яка викинулася з восьмого поверху підприємства, що негативно відбилося на іміджу підприємства. В одному повідомленні йшлося про зміну керівництва, яка відбулася внаслідок зборів акціонерів. Згадували також Іскру і в контексті приватизації Львівського заводу «РЕМА».
По шість разів згадувалися у Львівській пресі НПК «Галичина» (минулого місяця згадувалося 5 разів) і ВАТ «Кредобанк». Якщо «Кредобанк» згадувався переважно в позитивному контексті — йшлося зокрема про річницю заснування банку, нагородження переможців акції, то «Галичина» впевнено лідирує по кількості негативних згадок. Зокрема багато повідомлень стосувалися зборів акціонерів, а також конфлікту між правлінням НПК і головою регіонального відділення ФДМУ у Львівській області.
Третю позицію займає СП „Ройал ЛТД”. Підприємство згадується п’ять разів у контексті заборони грального бізнесу у Львові. Хоча інформаційний привід для згадуваності є досить негативним, але саме підприємство швидше виграло від таких публікацій, ніж втратило. СП „Ройал ЛТД” згадується чи не як єдине підприємство, яке займається гральним бізнесом, і здійснює свою діяльність у правовому полі.
Четверту позицію з результатом в чотири згадки розділили відразу три львівські підприємства: ДП „Львівський іподром”, ВАТ „Львівсільмаш” та ВАТ „Електрон”. Іподром потрапив на сторінки львівських ЗМІ у зв’язку з приватизацією, яка має пройти на підприємстві. Що ж стосується „Сільмашу”, то писали про припинення банкрутства а також про зміни, які чекатимуть завод у зв’язку з цим. Про «Електрон» писали переважно позитивно, зокрема, про те, що підприємство починає відроджуватися.
Тричі згадували наступні підприємства: ТзОВ «Інвестиційна компанія „Комфорт-Інвест”, ЗАТ ІК „Галицькі інвестиції”, АТ „Народна команда „Карпати”, „Еколан”, „БродАгроОйл”, „Львівгаз”, „Інтермаркет”. „Інтермаркет” згадується як найкращий інвестор року, в контексті відкриття „Барвінку”, а також один з керівників підприємства потрапив до когорти кумів львівського міського голови Андрія Садового. Що стосується „Еколану”, то йшлося про завищені ціни на продукцію, а також досліджували львівські журналісти з якого борошна печуть на підприємстві хліб. „Львівгаз” згадувався у контексті низького розрахунку за спожитий газ. Керівник „Комфорт Інвесту” Тарас Сосновський прогнозував на сторінках львівських ЗМІ подорожчання житла. Решта підприємств згадувалися у контексті діяльності їхніх теперішніх чи колишніх власників чи керівників. 


Двічі писали про :
— ВАТ „Львівобленерго” — про небезпеку повітряних ліній електропередач, про неякісне обслуговування споживачів.
— Банк „Львів” — збільшення статутного фонду, продаж банку.
— Завод „Снєжка” — проведення на підприємстві сесії Яворівської міськради у зв’язку з заявами мешканців про шкоду, яку завдає підприємство екології.
— МКП „Львівводоканал” — підвищення тарифів і у зв’язку з призначенням  колишнього керівника Миколи Одухи на посаду першого заступника міського голови Львова.
— АТ „БродАгроОйл” — йдеться про перспективи будівництва заводу.
— Львівський „ЛГЗ” — про випуск нової продукції — горілки „Львівська березова”.
— ВАТ „Гірхімпром” — працює над проблемою Грибовицького сміттєзвалища.
— ДП „Львівприлад” — про можливу приватизацію підприємства.
— ЗАТ „Видавнича група „Поступ” — про реорганізацію газети „Поступ”
За підсумками двох місяців згадуваності підприємств на сторінка львівських ЗМІ можна зробити висновок, що найбільше цікавлять львівських журналістів, а таким чином і громадськість, діяльність таких підприємств: ЛМКП „Львівтеплоенерго”, ЗАТ «ЛАЗ», ВАТ «Іскра», НПК „Галичина”, „Львівобленерго”, „БродАгроОйл”, „Львівгаз”, „Еколан” „Львівводоканал”.
Довідка про підприємства, що займають перші три позиції по згадуваності у пресі в травні
ЛМКП „Львівтеплоенерго”
ЛМКП „Львівтеплоенерго” засноване 1965 року. Власником майна є Львівська міська рада. „Львівтеплоенерго” забезпечує теплоенергією 80% споживачів міста, в тому числі 1550 житлових будинків. Для обслуговування підземних комунікацій на балансі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” є каналізаційні  виходи, які лежать над тепломагістралями підприємства. На балансі „Львівтеплоенерго” перебуває близько 3200 каналізаційних люків. До структури МКП „Львівтеплоенерго” входять ТЕЦ-1, ТЕЦ-2 та котельні по місту. Дебіторська заборгованість „Львівтеплоенерго” за 2005 рік становить 71,5% оборотних активів.
ЗАТ „ЛАЗ”
ЗАТ «Львівський автомобільний завод» змінив назву на «Завод комунального транспорту», зважаючи на зміни в організаційній і виробничій структурі підприємства, пов’язані з розширенням асортименту продукції заводу.
     Виробництво тролейбусів передбачено інвестиційною програмою ЗАТ „Львівський автомобільний завод”, яку затвердив Кабмін. Згідно з нею, до 2007 року ЛАЗ має виробляти  до 80 тролейбусів в рік. Львівський автомобільний завод випускає тролейбуси  автобуси та вантажні автомобілі.
      За перший квартал 2006 року, ЗАТ ЛАЗ виготовив 89 автобусів, об’єм виробництва склад 48 млрд. 56 млн. 60 тис. грн. Для порівнянні, за аналогічний період минулого року було виготовлено 34 автобуси, а об’єм з виробництва складав 14 млрд. 751 млн. 31 тис. грн. Темпи зростання товарної продукції в порівняльних цінах становили 330,3%. 

ВАТ „Іскра”

27 травня 2006 року на ВАТ „Іскра” відбулись загальні збори акціонерів. На зборах були прийняті рішення щодо кадрових змін на підприємстві. Генеральним директором ВАТ «Іскра» обрано Оксану Ставиногу, яка до цього часу обіймала посаду фінансового директора. Колишній генеральний директор Ярослав Козіброда увійшов до складу Наглядової Ради підприємства. До неї також входять: Гізберт Шауер (громадянин Німеччини) та Геррі Мей (громадянин Великої Британії)”.
Змінились директори з напрямків ВАТ «Іскра»: комерційним директором обрано Гайдука Богдана Володимировича (очолював відділ експорту ВАТ «Іскра»), фінансовим директором — Віктора Рабця (очолював відділ податкового обліку ВАТ «Іскра»).
     Збори акціонерів прийняли рішення, що кошти від сплати дивідендів будуть спрямовані на подальшу модернізацію та оновлення виробничих потужностей підприємства. Також затвердили кредити, що підуть на фінансування стратегічних програм розвитку ВАТ «Іскра».
     ВАТ „Іскра” – єдина в Україні потужна світлотехнічна компанія; товарний асортимент налічує понад 280 видів ламп розжарення спеціального та загального призначення, кварцово-галогенні, лампи-фари, мініатюрні та автомобільні, компактні люмінесцентні, натрієві та ртутні лампи.
     Лампи від „Іскри” світять не лише в Україні, але й 25 країнах світу під 20 торговими марками. Експортний потенціал складає 50%  виготовленої продукції.
     22 грудня 2003 р. комісія органу сертифікації здійснила оцінку виробництва та остаточну перевірку системи управління якістю на ВАТ “Іскра”. На основі висновків комісії  — ВАТ “Іскра” було вручено сертифікат на систему управління якістю, яка відповідає  вимогам ДСТУ ISO 9001-2001 (ISO 9001:2000). У 2005 р. ВАТ «Іскра» перемогло у номінації  «Кращий роботодавець з організації безпечного ведення робіт». Трудовий колектив ВАТ “Іскра” налічує близько 2 700 працівників. Середня заробітна платня становить 850 грн.
  
НПК „Галичина”
На зборах акціонерів 28 лютого новим головою правління НПК „Галичина” було обрано Олександра Лазорка замість Володимира Гусакова, до складу правління „Галичини” також увійшли Наталія Парахоняк, Мирон Огар, Василь Чайовий, Богдан Баразний, Артур Григорян та Сармен Вердян. Акціонери також змінили реєстратора „Галичини”, вирішивши передати реєстр від фірми „Реєстратор” (Луцьк) „Реєстраційній компанії „Профіт” (Дніпропетровськ). За даними експертів, 74% акцій НПК зосереджені у ФПГ „Приват”, 25% — у власності держави.
У 2006 році прогнозовані обсяги виробництва НПК „Галичина” становитимуть 1,8 млрд грн. Крім того, заплановано переробити 1,8 млн тонн нафти. Прогнозований прибуток — 50 млн грн. Обсяги інвестиційної програми— 120 млн грн.     У січні-квітні 2006 року НПК „Галичина” зменшив переробку нафти порівняно з аналогічним періодом  2005 року на 45,8% – з 614,0 тис. тонн до 33,6 тис. тонн. У січні–квітні   2006 року Дрогобицький НПК „Галичина” працював на  українській та російській  нафті, бо  казахська на завод не надходила. Українські нафтовики поставили 268,5 тис. тонн, російка нафта на НПК надійшла обсягом 77,2 тис. тонн. Із поставленої  нафти – 345,7 тис. тонн - було перероблено 332,6 тис. тонн.
          Зокрема, в квітні 2006 року НПК „Галичина” збільшив  переробку нафти порівняно з березнем  2006 року на  28,94% – з 85,7 тис. тонн до 110,5 тис. тонн. За квітень  2006 року  у Дрогобичі виробили автобензинів 21,4 тис. тонн, дизпалива у  квітні  2006 року  завод виробив 35,3 тис. тонн, мазуту — 34,8  тис. тонн.

ВАТ „Кредобанк”
ВАТ „Кредобанк” (раніше Західно-Український комерційний банк) заснований у 1990 році. За даними Нацбанку України, на початок поточного року по розміру загальних активів банк займав 25-те місце серед 163 банків, що діяли в Україні.
     Статутний капітал банку знаходився на рівні 143,55 млн грн. Склад найбільших акціонерів банку не змінився - PKO Bank Polskі S.A володіє 69,02% акцій банку та Європейський банк реконструкції і розвитку - 28,25%, 2,75% - українські акціонери.
     Чистий прибуток ВАТ „Кредобанк” у січні-червні становив 8,86 млн грн, що на 1,9 млн грн, або на 27,3% більше, ніж на початку.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...