Минулого тижня у Львові 12 жінок, які є внутрішньо переміщеними особами, розпочали навчання з кравецької майстерності.
Вечірні вогні машин миготять серед сихівських багатоповерхівок, а втомлені несподіваними холодами люди горнуться у пальта і поспішають додому. Та серед цього міського гомону у сусідній до проспекту вуличці ховається невеличка кімната. Поміж темних будинків та холодних доріг, вона осяює простір довкола себе. На столах лежать нитки, відрізки тканини та інше кравецьке приладдя, а до холодної вулиці доносяться радісний сміх та вигуки про перші успіхи у роботі з тканиною.
23 вересня у Львові стартували безкоштовні навчання з кравецької майстерності для внутрішньо переміщених осіб. Упродовж двох з половиною місяців 12 жінок, які переїхали на Львівщину з Луганська, Харкова, Слов'янська, Нікополя та інших міст, опановуватимуть теоретичні знання та практичні навички творення прекрасного з тканини.
Як розповіла директорка Львівської інноваційної школи кравецької майстерності Олена Гусєва, заняття проводять щодня, з понеділка по п'ятницю по 4 години. Тобто це інтенсив, за 250 годин якого учасники здатні опанувати професію кравчинь. У перший день учасники знайомились між собою та створювали ляльки-мотанки, які символізують добро та віру у краще майбутнє. Олена Гусєва відзначила, що кожна лялька вийшла зовсім несхожою на інші, що також вказує на креативність кожної учасниці проєкту та унікальність їхніх підходів до кравецької справи.
Програма навчання складається з теоретичної частини та багатогодинної практики на промисловому обладнанні. Учасниці отримають професійні знання про моду, дизайн, тканини, конструювання, крій та шиття. У межах навчання заплановано також екскурсії на підприємства та тренінги з проєктного менеджменту, адже для багатьох майстринь ця школа є першим кроком у створенні власної майстерні чи ательє.
“Наша основна мета і ціль полягає у тому, щоб люди, які пройшли наше навчання, залишились працювати у легкій промисловості. Людина може працювати на фабриці, в ательє, створити власне підприємство, чи просто цей фах стане для неї хобі, вироби з якого вона продаватиме. Нам важливо наповнювати кадрами нашу легку промисловість, стратегічну галузь, яка була незаслужено забута у кінці 90-их років. Зараз ми намагаємось її відроджувати”, - розповіла Олена Гусєва.
Координаторка проєкту Уляна Пак розповіла, що Львів є популярним містом у сфері легкої промисловості. “У нас справді є багато підприємств, які працюють і на відомі бренди, відшивають одяг, є і невеликі ательє. І потреба у працівниках, які володіють навичками кравецької майстерності, завжди актуальна. Тому ми хотіли допомогти людям, які в пошуках роботи на новому місці, опанувати навички нової професії, аби вони мали можливість знайти собі нову роботу і достойний заробіток”, - розповіла Уляна Пак.
Програма школи кравецької майстерності об’єднала у собі інтенсив, рівноцінний понад року навчання в училищі. За результатами навчання учасники отримають диплом, який засвідчуватиме їхні знання та навички, а також буде достатньою підставою для отримання роботи на підприємстві, в ательє, майстерні тощо.
Основними вимогами кравецької школи для отримання учасником відповідної сертифікації є відвідуваність та успішне виконання залікового завдання. Людина повинна пройти мінімум 90% навчального часу та створити три вироби: спідницю, штани та плечовий виріб (плаття, сорочка, блузка тощо). Залікові проєкти будуть представлені наприкінці курсу під час стилізованого показу моделей.
Одним із викликів, який стоїть перед учасниками навчальної програми, за словами Олени Гусєвої, є тривалість навчання, адже за 2,5 місяці щоденної роботи мотивація та натхнення можуть трохи згасати. Тому важливою є віра у свої сили та впевненість у цінності особистих досягнень.
“Серед учасників школи люди, які втратили свої домівки та роботу. І тієї роботи, яку вони виконували у рідних містах, найчастіше тут немає. А тому у них є потреба у перекваліфікації. Проте передусім усе йде від їхньої мрії. Усі, хто є тут, має передусім бажання, а лише потім потребу змінити щось у своєму житті”, - відзначила Олена Гусєва.
Своєю історією та мріями поділилась із Гал-інфо одна із учасниць програми – пані Ольга. На початку березня 2022 року її родині вдалось евакуюватись потягом з Харкова до Львова. Сьогодні пані Ольга тут проживає із донькою, а чоловік став до лав Збройних Сил і захищає Україну на фронті.
“Враження від перших днів навчання – чудові. Мені подобається атмосфера, класні дівчата та вчителі. Ми з ними на одній хвилі – це головне, мені здається. Раніше я ніколи нічого не шила, та й взагалі своїми руками не дуже щось виготовляла. Тому це для мене дуже великий виклик. Я мрію навчитися шити і створювати білизну, аби потім вступити в українську швейну роту, яка шиє білизну для військових, поранених в госпіталі. Я б хотіла навчитися шити, щоб допомагати їм і бути частинкою цієї ініціативи”, - розповіла пані Ольга.
З гейм-індустрії та анімації до кравецтва вирішила прокласти шлях ще одна учасниця школи – пані Анна, художниця, яка у травні 2022 року переїхала з Херсону до Львова. Кравецька справа, за словами майстрині, також є мистецтвом.
“Я вирішила, що необхідно спробувати себе в новій галузі, тому що це теж мистецтво, а я - мисткиня за освітою. І хочеться відкриття нових горизонтів, тим паче саме кравецька справа, вишивка, пошиття, на мій погляд, дають можливість відновитися. Коли ти створюєш щось нове, то відбувається створення себе заново. Я дуже люблю тканину, текстуру, тому це якраз те, про що я мріяла. Можливо, інтуїтивно протягом останніх років мені хотілося заземлитися за допомогою такого матеріалу”, - поділилась у коментарі для Гал-інфо пані Анна.
Мисткиня вірить, що на завершення навчання зможе створити перший одяг, який згодом стане основою створення власного бренду чи текстильної арт-майстерні, де можна буде експериментувати із тканинами, екологічними фарбниками, друком тощо.
Тканина і нитки метушливо літали у руках майстринь протягом усього заняття, яке вдалось відвідати журналістці Гал-інфо. У перші дні навчання жінки вже опанували деякі ручні шви та вперше сіли за швейні машинки. Спостерігаючи за роботою кожної, мимоволі помічаєш, як у цьому осередку креативу сформувалась сім’я, яка шиє свою силу, переплітає єдину історію та творить надію. Кожен шов тут стає символом стійкості, а кожен виріб – відображенням нових починань.
Підготувала Марічка Твардовська
