Про виклики і перспективи Сихова журналістка Гал-інфо поспілкувалась з головою районної адміністрації Андрієм Зозулею.
Сихів часто називають «містом у місті» — і недарма. Район має свою атмосферу та є найбільшим за кількістю мешканців, що створює окремі виклики, яких не знає решта Львова. Як у районі вирішують проблеми, покращують доступність та транспортну ситуацію розповів для Гал-інфо голова Сихівської районної адміністрації Андрій Зозуля.
Чим, на Вашу думку, Сихів відрізняється від інших районів Львова? У чому його унікальність?
Сихів — це найбільший за кількістю мешканців район Львова. Його унікальність якраз і полягає у поєднанні масштабів, молодого духу громади та динаміки розвитку. Наш район поєднує в собі все, що притаманне великому місту: житлові масиви, ринки, школи, лікарні, зони відпочинку. Сихів формувався як спальний район, але зараз він перетворюється на повноцінний самодостатній простір для життя, роботи та дозвілля.
Сихів ще називають "містом у місті". Які виклики стоять перед адміністрацією через велику щільність населення — і як Ви їх вирішуєте?
Основний виклик — інфраструктурне навантаження, бо воно в рази більше. Це стосується транспортної доступності, медичних закладів, шкіл, садочків. Для забезпечення потреб мешканців та гостей району росте попит на громадські простори та сквери, які поступово облаштовуються. Щільність — це виклик, але й потенціал: завдяки високій концентрації людей тут легко запускати соціальні, культурні та громадські ініціативи.
На Сихові громадських просторів і зелених зон досить мало. Чи плануєте це покращувати найближчим часом?
Не погоджуюсь. У часі війни ми не розпочинаємо нових об’єктів, а займаємось збереженням тих, які зроблені. Хоча якщо мешканці виявляють ініціативу, ми їх підтримуємо. Загалом за останні роки на Сихові проведено капітальні ремонти декількох громадських просторів. У пріоритеті — реконструкція площі перед Центром Довженка, благоустрій довкола озера на вул. Райдужній, триває ремонт скверу на Полуботка. Проведено масову висадку молодих дерев вздовж трамвайної колії та на проспекті Св. Івана Павла ІІ, і не забуваймо, що в Сихові є 2 великі парки: «Залізна Вода» та Парк імені святого Папи Римського Івана Павла IІ.
Реконструкцію площі перед Центром Довженка планували ще у 2021 році — з фонтаном, амфітеатром та зеленою інклюзивною зоною. Яка нині ситуація з його реалізацією? Чи є розуміння, коли саме реконструкція стартує?
Проєкт готовий, завершено актуалізацію документації. На жаль, в час війни немає можливості реалізувати цей проєкт за бюджетні кошти. Ми намагаємось знайти інші джерела фінансування, але поки немає якогось успіху, бо всі працюють на допомогу фронту. Ми намагаємось реалізовувати проєкт поетапно — починаючи з благоустрою, освітлення і озеленення, але масштабно площу зараз ми робити не будемо у зв’язку з відсутністю фінансування.
Чи долучаються великий бізнес або мешканці до співфінансування потреб району?
Так, приклади є. Деякі торгові центри, готелі, ресторани беруть участь у благоустрої територій поруч, окремі забудовники — у співфінансуванні ремонту доріг чи освітлення.
Активно працюють ОСББ, які подаються на програми співфінансування з містом. Ми також підтримуємо громадські ініціативи — від артпросторів до скверів.
Протягом 2025 року за участі бізнесу було виконано роботи з ремонту доріг, облаштування тротуарів та інших обʼєктів на загальну суму понад 22 млн гривень.
Наразі триває співпраця з підприємцями щодо реалізації нових ініціатив: планується благоустрій території біля 5 автостанції, а також створення комфортного громадського простору на перетині вулиць Литвиненка та Героїв Крут.
Наскільки Сихів сьогодні є інклюзивним?
Інклюзія — один з пріоритетів нашої стратегії. Ми поступово робимо район доступнішим для всіх — і це стосується не лише людей з інвалідністю, а й літніх людей, дітей, батьків з візочками.
Нові обʼєкти, громадські простори, обовʼязково мають елементи доступності. Але викликів ще багато, особливо в старій радянській забудові.
Рівень доступності в нашому районі щороку поступово покращується: здійснюється встановлення пандусів та підйомників, а також покращення вуличної пішохідної інфраструктури. До прикладу, у 2024 році встановили 4 пандуси та 10 підйомників в житлових будинках, облаштовано пониження на 76 локаціях, покращено доступність на зупинках громадського транспорту за 9 адресами, влаштовано пішохідну доріжку від вул. Сливової до вул. Навроцького, 23, яка забезпечує доступ до Центру ментального здоровʼя на території Лікарні Святого Луки, розпочали ремонтні роботи на території біля Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру.
У 2025 році в межах виділеного фінансування продовжуємо працювати над створенням безбарʼєрного середовища: як у житловому фонді, так і у вуличному просторі. Зокрема, плануємо облаштувати пандуси у будинках за адресами: Чукаріна, 1, 11, Трильовського, 22, Г. Хоткевича, 40 та інших, продовжимо проводити пониження бордюрного каменю, де це необхідно, заплановано покращити доступність на площі біля Центру Довженка, а також в інших локаціях.
На Сихові багато типових радянських забудов. Як адміністрація працює над тим, щоб зробити ці будинки доступнішими для людей з інвалідністю?
Це справді складно, бо старі будинки не будувались з думкою про доступність. Серед найбільших викликів - відсутність вільного простору, вузькі сходові клітки та площадки перед входом в підʼїзди тощо.
Для жителів Львівської міської територіальної громади ухвалою Львівської міської ради від 2018 року затверджена Програма забезпечення доступності житлових приміщень осіб з інвалідністю у кріслах колісних та осіб з інвалідністю з порушенням зору 1 групи. Відповідно до цієї Програми, головними розпорядниками коштів в частині встановлення пандусів та благоустрою прилеглої території є районні адміністрації, а в частині встановлення підйомників та їхнього технічного обслуговування - ЛКП «Львівсвітло». Також адміністрація у свою чергу працює над облаштуванням безбарʼєрного середовища довкола — це пониження бордюрів, тактильна плитка, доступні зупинки громадського транспорту.
Для нас важливо, щоб кожна людина могла почуватися незалежною та повноцінною у рідному місті.
На вул. Стрийській, біля іподрому, планується облаштування першого перехоплюючого паркінгу. Як він вплине на транспортну ситуацію в районі? Як адміністрація долучена до цього?
Це важливий інфраструктурний проєкт. Це перший Park&Ride у Львові, він перехоплюватиме трафік із траси М-06/Е 471 і приміських сіл, які нині «завалюють» Сихів та центр машинами. Планується, що мінімум 800-900 місць будуть зайняті щодня, тобто близько 1000 машин не поїдуть далі в бік проспекту Червоної Калини та центру міста. Також облаштування цього паркінгу забезпечить хорошу альтернативу для тимчасової стоянки великогабаритних транспортних засобів. Ми як адміністрація забезпечуємо координацію з мешканцями, вивчаємо вплив на навколишні квартали, готуємо супровідні рішення щодо організації руху та безпеки.
Щодо того, що проспект Червоної Калини запаркований фурами. Чи планує адміністрація впорядкувати і це питання?
У співпраці з поліцією та муніципальною вартою вже проводимо рейди, а також працюємо над змінами до схеми організації руху. Розглядаємо варіант облаштування спеціального майданчика для стоянки вантажного транспорту на перехоплюючому паркінгу на Стрийській. Якщо заповнюваність майданчика на Стрийській перевищить 70 %, місто має в планах розгорнути ще пʼять майданчиків, один з яких знову ж таки в Сихівському районі на вул. Зеленій.
Досягти бажаного результату можна в співпраці з патрульною поліцією та Управлінням безпеки через облаштування окремих стоянок для фур на периферії району, зокрема біля транспортних вузлів, щоб вантажівки не блокували проспект.
Що Ви можете розповісти про розбудову району біля “Арени Львів”? Які інфраструктурні зміни вона потягне за собою — зокрема щодо доріг, транспорту, шкіл, садків?
Це перспективна зона, і її розбудова потребує системного підходу. Планується розширення вуличної мережі, зокрема, продовження вулиці Вернадського та зʼєднання проспекту Червоної Калини з вулицею Стрийською, третя смуга громадського транспорту, велодоріжка і нові світлофори на вузлах Стрийська - Рубчака та Стрийська - Мікльоша.
В перспективі має зʼявитися новий громадський транспорт, ймовірно — окрема лінія електробусів чи навіть трамваю. Потрібно не забувати також про будівництво дитячого садка і школи в мікрорайоні, що активно забудовується, і в плані забудови одного з житлових комплексів уже є будівництво комунальної школи на 650 учнів та дитсадок.
Територія навколо «Арени Львів» переходить від «стадіон + парковка» до багатофункціонального міського вузла: житло-офіси-спорт-транспорт. Ключова умова успіху - синхронне введення Park&Ride, виділених смуг і нових шкіл, щоби приріст населення й авто не «зʼїв» усі плюси від розбудови.
Досі невирішеним залишається питання неприємного запаху на початку проспекту Червоної Калини. У 2020 році було встановлено вентиляційну трубу, що частково зменшило проблему. Чи плануються додаткові заходи для остаточного вирішення цієї проблеми?
Проблема частково повʼязана з вентиляцією каналізаційних колекторів. Проведені заходи дали певний результат, але він не остаточний. Ми ведемо перемовини з ЛМКП “Львівводоканал” щодо модернізації системи вентиляції та герметизації колодязів. Також Водоканал розглядає технічні рішення із залученням європейських консультантів.
З якими питаннями найчастіше звертаються мешканці району?
Дуже різноманітними: від дрібничок до глобальних проблем. У топі питань станом на зараз є гаряче водопостачання, бо на Сихові провели гідравлічні випробування, і у Львівтеплоенерго тепер дуже багато роботи. У різні періоди різні скарги: після зими, наприклад, багато ям з’являються, бо тоді несприятливий період для ремонту. Але все в нас на контролі, на все вчасно реагуємо, наскільки маємо фінансових і людських ресурсів, бо у багатьох підрядників зараз проблеми з людьми. Багато чоловіків воюють, а є такі професії, які замінити жінками складно. Проте це проблема у всій країні зараз.
Вікторія Тимофій
