Тарас Чорновіл: Партія регіонів буде відстоювати можливість працювати у владі, а якщо не вдасться, то будемо спокійно працювати в опозиції

— Поки що ніяк. Це не є угода про коаліцію. Давайте все-таки будемо говорити юридичними термінами. Цей документ носить назву «Декларація про наміри створити коаліцію у наступному парламенті із зазначенням основних принципів і методів розподілення посад». Угода про коаліцію взагалі може бути підписана тільки після прийняття присяги народними депутатами України. І це все, що зараз відбувається, це 100% дежавю. Після минулих виборів до парламенту було, якщо я не помиляюся, два десятки разів оголошено про створення коаліції і підписано чотири документи між помаранчевими силами. Тому, доки не прийме присяги новобраний склад парламенту, вони мають запас часу, щоб ще два рази перепідписати цей документ, бо це, по суті, вже друге підписання, декларування та оприлюднення, що теж виглядає смішно.

Єдине, що нас тут трошки застерігає, — це колосальний рівень політичної безвідповідальності. Наприклад, є заяви, щодо яких вже чітко зрозуміло, що їх виконати неможливо без шкоди для держави. Скажімо, припинення військового призову з 1 січня 2008 року. Ну, можна, звичайно, це зробити, але тоді треба поставити хрест на українській армії. Слід не забувати про те, що це дуже вигідно тим, хто до влади приходить на короткий час: розбазарити майно тому, що тоді навіть охороняти його толком не буде кому. І завдати колосальної шкоди обороноздатності країни, звичайно. Але такі заяви підписуються в документі, який представляється другою стороною, президентською партією, в якій є люди та сили, які категорично і прямолінійно виступають проти цього. Тобто, який рівень підпису від «Нашої України» В’ячеслава Кириленка: чи це БЮТівська частина «Нашої України» в особі Кириленка і Луценка, чи це адекватна частина «Нашої України» – відповіді немає, тому ми ставимося до цього документу абсолютно і виключно як до політично безвідповідального або ж як до виключно декларативного, який не відповідає загальній позиції цілої фракції.

– Ні, в цьому випадку я мав на увазі Гриценка. І не тільки його. У «Нашій Україні», є групи людей, які вже давним-давно зрадили Ющенка і перейшли „під” Тимошенко. Вони всі висловлюються щодо тих зобов’язань, які взяла Юлія Тимошенко, і які вона зараз нав’язує деклараціями: це і повернення заощаджень за два роки, а їх просто неможливо повернути за такий час. Хіба що для того треба на повну котушку включити банкнотну фабрику. Але наслідок — інфляція 1993 року у 10 тисяч відсотків, і все це ми добре пам’ятаємо. Кого представляє Кириленко, підписуючи цей документ? Відповіді на це питання ми не маємо. Опоненти Юлії Тимошенко у цьому популістському кублі на екрани не виходять і відмовляються взагалі будь-що коментувати. Тому ми не знаємо і не розуміємо статусу цього документу, не розуміємо загальної позиції «Нашої України» в ході підписання цього документу. Тому він нам не цікавий. Нас зацікавить ситуація, яка виникне після прийняття присяги новообраними депутатами 6 скликання.

 

— Я думаю, що відтік людей з «Нашої України» може відбуватися спочатку на етапі підписання-непідписання угоди про коаліцію, тобто самого формального підписання, тому що коаліція створюється фракціями парламенту, але в ній має бути не менше, ніж 226 депутатів. І якщо дві фракції сумарно мають 228 депутатів — це не означає, що коаліція має 228 депутатів. Член фракції може відмовитися підписувати коаліційну угоду, і коаліція вже матиме меншу кількість чоловік. Так що вона ще може не виникнути.

По-друге, я думаю, що може бути відтік людей під час таємного голосування за посаду спікера парламенту, адже знаєте, що ставлення до Кириленка, зокрема в «Нашій Україні», достатньо зневажливе і поваги він там не здобув, тому я не думаю, що тут теж все пройде так однозначно і так гладко.

БЮТ таке може, адже БЮТ — це як один кулак. Ми говоримо БЮТ — маємо на увазі Тимошенко, кажемо Тимошенко — маємо на увазі БЮТ. А в НУНСі ситуація складніша, адже є інші кандидати на посаду спікера парламенту, які можуть десь стиха відімстити.

І є ще третій напрямок: це голосування за кандидатуру прем’єра. Тут вже їм треба буде демонструвати свою позицію чітко і відверто. Чи вони це зроблять? Я не знаю, я не спілкувався з тими людьми — ні з Єхануровим, ні з Гриценком, ні з Яценюком, ні з Омельченком, ні з десятком інших, але мені собі важко уявити, як люди, які є відповідальними і адекватно мислячими людьми, будуть підтримувати таку авантюру.

— Звичайно, що готова. Знаєте, як на мене, нам ліпше піти в опозицію, ніж працювати у владі. Адже з цими виборами Україна потрапила в страшну пастку: збудження та провокування штучного росту цін на абсолютно все. Також ми потрапили і в енергетичну пастку. Росія дуже добре відслідковує небезпечні дестабілізуючі моменти в Україні, і в ці моменти вона дуже швидко і дуже вміло завдає удару. Заява, що Росія готова працювати з нами без посередників у постачанні газу, без «РосУкрЕнерго», була сприйнята з боку Тимошенко з просто телячим захопленням, хоча, звичайно, і в уряді відреагували позитивно, але потім, прорахувавши все, дали задній хід. То ось: ця заява означає, що газ в Україні тепер буде коштувати рівно стільки, скільки підписав Івченко плюс схема по індексації, тобто на сьогодні – 255 чи 260 доларів за тисячу кубів. До моменту, коли вступить в дію це рішення російського „Газпрому”, ми будемо працювати без посередників, тому що в такому випадку прокладка у вигляді перепродування туркменського газу через Україну і доведення комплексної ціни відпадає. Газ буде у нас тільки російський, а ви розумієте, що це означає і хіба нам треба радіти зараз? Росія не має якихось симпатій чи антипатій до України, там тільки бізнес, це вже нова Росія. Це тільки наші далі думають, що хтось нас хоче захопити і комусь ми потрібні політично. Ми потрібні або як сировинний придаток, або як країна, з якої можна викачувати гроші. І от зараз Росія не буде робити преференції уряду Януковича, чи уряду Тимошенко. Вона побачила, що з України можна викачувати гроші. Вони там, мабуть, у Кремлі скоро поставлять пам’ятник Ющенку за те все, що помаранчеві намагаються досягнути.

У нас буде більше, аніж двісті голосів, це вже зрозуміло, проте брати на себе відповідальність за те, що буде творитися урядом Тимошенко, адже досвід вже маємо, ми не хочемо. А після того, ми будемо приходити і нормально щось відновлювати в українській владі. Але знаєте, це моя особиста думка. Партія регіонів буде відстоювати можливість працювати у владі. Не вдасться при владі, то будемо спокійно працювати в опозиції.

 

— Це просто смішно. Ніхто таких висновків серед серйозних політологів не робив.

Що стосується комуністів, то, як правило, завжди менш потужні політичні сили стараються щось оскаржити після виборів. Це є традицією — продемонструвати, що ми є і ми могли набрати більше. Швидше за все, та партія, яка набрала багато голосів, вона це робить з метою визнання результатів виборів недійсними – як це зробила команда Ющенка у 2004 році, хоча тоді це було зроблено всупереч Конституції, або ж визнає результати виборів і оскаржує десь по конкретних дільницях.

Ми самі писали текст закону про проведення позачергових виборів, відповідно ми заклали там неможливість кінцевого оскарження результату виборів в цілому. Так принижуватися, як це робив наш земляк Юрій Ключковський, говорячи тоді у суді: ви не читаєте мого закону, дієте за якимось принципом солідарності, а той закон, який я написав, не визнаєте і кажете, що його не треба читати. Ми, звичайно, так не будемо робити. Ми розуміємо прекрасно, що результати виборів вступлять в силу і все. І немає інших варіантів.

Що ж до адміністративного судочинства, то ми всі прекрасно розуміємо, що адміністративне судочинство створювалося і формувалися всі його структури Ющенком і конкретно під позачергові вибори. Чомусь у 2006 році нікого воно особливо не цікавило. А в цьому році наш Президент різко кинув наказ: формувати структури суду, виділяти туди гроші, призначати суддів. Особисто сам він туди пхається з порушенням Конституції України, це призначення людей на адміністративні посади. Що цей суд собою являє? Це суд однієї людини. І суд винесе рішення, що вибори не дійсні тільки у тому випадку, якщо Президент цього захоче. Знаєте, грати в такі ігри Президента для Партії регіонів, м’яко кажучи, нецікаво. Тому комуністи зробили те, що вони мали зробити, це їхнє право.

Те, що роблять соціалісти, це теж їхнє право. Наше право – сьогодні дочекатися цього п’ятиденного терміну, який дається для оприлюднення результатів виборів після рішення суду, а я думаю, що він розгляне такий позов дуже швидко, адже ніхто цього не буде затягувати. У Вищому адміністративному суді України кілька позовів уже розглянули, а і позов комуністів теж буде розглянутий швидко. Ніхто цього затягувати не буде. І нам залишається отримати тимчасові посвідчення народних депутатів України, і за три тижні зайти в зал Верховної Ради України, прийняти присягу і почати працювати.

 

— Якщо буде широка коаліція, імовірність того, що в неї буде входити і Блок Литвина, є дуже висока. Знаєте Литвин — гравець на довгу дистанцію. Я не у всьому захоплююся його діями, я не є його великим симпатиком, але зараз я Литвина не можу недооцінити як достатньо серйозну людину. От чому він зараз максимально тягне час і не йде на поводу Тимошенко. Може, він і зламається і піде із нею, але наразі відмовляється виконувати її забаганки, і я розумію: це політична гра. Зараз Тимошенко грає на накопичення капіталу і задоволення своїх же олігархів. Після того вона ж сама все одно буде розвалювати економіку і коаліцію, адже на президентські вибори їй треба йти з опозиції. І взяти на себе весь негатив, який пізніше відійде у політичне небуття назавжди, Литвину очевидно не дуже хочеться. А варіант широкої коаліції: дійсно, тут є перспектива її створення на дуже великий термін часу, тим більше це відповідає істинній політичній доктрині Тимошенко – опозиції. І тому я думаю, що в широкій коаліції Литвин буде.

Що стосується розподілу посад, то зараз є офіційна позиція Партії регіонів: ми набрали найбільшу кількість голосів виборців на дострокових парламентських виборах, то і прем’єр має бути від нас. Але прем’єр може бути і від «Нашої України», але для цього повинно бути рішення політради нашої політичної сили. А наразі такого рішення немає. Тому я не готовий від Партії щось говорити. Не знаю, хто буде прем’єром в разі створення «ширки».

 

— По-перше, це позиція тільки лідерів партії і політично активних членів партії, які це озвучили. Пропозиція помаранчевих – це не що інше, як політична корупція з метою політичного підкупу для отримання голосів у парламенті. Але це так називається: допустити до дерибану і закрити рота опозиції, щоб потім сказати: «А ви самі винні, ви ж там теж були причетні». Це просте і банальне розмивання відповідальності за лад в країні, точніше за безлад.

Опозиція – це є опозиція, влада – це є влада. Опозиція може мати представників у структурі прийняття рішень, скажімо, при кожному міністерстві. Повинно бути офіційно виділене приміщення, де мають сидіти представники від опозиції, які не мають жодної вирішальної функції, але які мають доступ до документів та присутні на всіх засіданнях, – щоб стежити за рішеннями, які приймаються у відповідних структурах та міністерствах.

А віце-прем’єр, який не матиме жодних функцій влади та впливу, сидітиме там, як меблі, а потім на нього звалять відповідальність за всі провали коаліції – то це є повне безглуздя і нам це не потрібно. Це не є європейська практика, і я ще раз кажу: це те, що називається політична корупція.

 

— У 2005 році наша фракція у парламенті зробила політичну помилку і більшість наших членів проголосували за Тимошенко на посаду прем’єра, та було все ж троє людей, які не проголосували. Я навіть досі пам’ятаю, хто це був: зокрема Раїса Богатирьова і Тарас Чорновіл. Це моя позиція і тому голосувати за кандидатуру Юлії Тимошенко я категорично не буду.

Я сподіваюся, що у нашої партії на цей раз буде достатньо послідовна позиція з розумінням того, що не треба гратися в такі ігри, що при прем’єрстві Тимошенко нам доведеться взяти на себе частину відповідальності за те, що вона буде робити. А що вона буде робити — ми всі добре-добре побачили у 2005 році. Знов буде реприватизація, знову повний розвал економіки, знову буде теза, що нас не цікавить виробник, а нас цікавить тільки споживач. В дужках під цим розуміємо, що нас цікавить тільки іноземний імпортер. Отакі в них плани.

Я сподіваюся, що Партія регіонів прийме рішення не голосувати і кадрові структури, які є в Партії регіонів, є зобов’язуючі, і у нас все буде однозначно. Всі будуть голосувати, як прийме рішення політрада партії та кадрові структури. Я думаю, що заява Кириленка – це його фантазія. Хоча, можливо, вже комусь і запропонували якісь гроші за голосування за Тимошенко. Я думаю, що заява Кириленка є сигналом в наші структури, щоб перевірити, чи нікого не пробували купувати.

 

— Думка Тараса Чорновола така: коаліція дуже мало часу буде помаранчевою. Можливо, один день, можливо, тиждень, можливо, два-три місяці. Найімовірніше, що тиждень. А далі буде широка коаліція у складі трьох фракцій: Партії регіонів, «Нашої України» та Блоку Литвина. Але хто буде прем’єром і хто буде спікером – я зараз не готовий сказати. Ми один раз поступилися, а що цього разу поступатися кандидатурою прем’єра не будемо. Хоча при переговорах така річ, звичайно, виникне. Зараз я можу сказати – прем’єром буде Янукович, але чи буду я готовий це підтвердити через три-чотири тижні – я в цьому не впевнений. Це залежить від позиції вищих парламентарів від партії, потім – від керівництва партії, а потім – від рішення політради партії. Щодо спікера, то після приходу у коаліцію, скажімо, Литвина, кандидатура на цю посаду робиться дуже неоднозначною. Якщо розглядаємо варіант широкої коаліції без Литвина – то тут все зрозуміло: спікер – Іван Плющ. А у якщо з Литвином – я не готовий сказати, хто буде спікером парламенту.

 

 Розмовляв Олег ДОВГАНИК