Навряд чи хтось буде сперечатися, що транспортна проблема у Львові є однією з найсерйозніших для нашого міста. Багато говорили про транспорт у Львові і напередодні виборів, адже якість послуг перевізників зачіпає інтереси практично усіх львів’ян, задовольняє ж хіба що невелику його частину. Пропозиції були різні: від метро до велосипедів. Та ніхто з партій чи кандидатів на посаду міського голови так і не запропонував переконливого розв’язання проблеми. Чимало було розмов і про те, що в минуле у Львові має відійти електротранспорт. Водночас, попри все, сьогодні трамваями та тролейбусами користується досить багато мешканців нашого міста. Про проблеми та здобутки, про те, бути чи не бути електротранспорту у Львові взагалі, і якщо бути, то яким саме – розмова кореспондента «Гал-info» з директором КП «Львівелектротранс» Олегом Білокурим.
– Пане Олеже, передусім розкажіть про сучасний стан львівського електротранспорту.
– Якщо говорити про стан нашого парку, то він невтішний. Всі трамваї Львова замортизовані і в ідеалі підлягають списанню. Найновіший з них був випущений ще 1988 року. Зі 172 одиниць на лінії виходять лише 80, решта законсервовані і чекають на ремонт. Щодо тролейбусів ситуація дещо ліпша: зі 105 одиниць на лініях працюють 70, проте лише 38 з них перебувають у відносно задовільному стані.
Проте сьогодні вже можна говорити, що ми зрушили з мертвої точки. Торік місто виділило 700 тисяч грн на оновлення парку. Цьогоріч ми отримали для цих цілей вже 4,6 млн грн. Окрім цієї суми, у державному бюджеті також закладено 1,6 млн грн на закупівлю нової техніки. Проте є умова: закупити можна лише рухомий склад українського виробництва. А в Україні є лише чотири міста, серед яких і Львів, де прокладено вузькі колії, тому вузькоколійні трамваї в нашій державі не випускає жодне підприємство. А нові трамваї європейського виробництва коштують дуже дорого – 38 тисяч євро за 1 квадратний метр, тоді як трамвай українського виробництва коштує приблизно 1,5 млн євро, тому вигідніше відремонтувати кілька старих вагонів, ніж купити один новий.
Тож ми плануємо закупити кілька нових тролейбусів з останніх розробок Львівського автобусного заводу. За виділені кошти можна придбати 13 тролейбусів ЛАЗ 352522 або ж 7 ЛАЗ Є183 (з низьким рівнем підлоги). Загалом, якби ми щороку мали змогу закупляти по 10 нових трамваїв та тролейбусів, все було б добре.
– А як щодо колій та електроліній?
– Тут особливих проблем немає. Ще торік було відремонтовано всі аварійні ділянки доріг, а також контактно-кабельної мережі. Цього року ці роботи продовжуватимуться. Окрім площі Ринок, колії ремонтуватимуть також на площі Осмомисла, на вулицях Торговій та Чупринки.
– Чи можна говорити про неспроможність електротранспорту конкурувати з маршрутками?
– Ми просто працюємо в нерівних умовах. 59% пасажирів електротранспорту – пільговики, їх проїзд мала би відшкодовувати держава, проте вона покриває лише 20-30% своїх зобов’язань. За 1999–2004 роки державний бюджет заборгував «Львівелектротрансу» 56 млн грн. Тож про яку конкуренцію взагалі може йтися, якщо платоспроможних клієнтів в трамваях та тролейбусах витісняють пільгові категорії громадян? Чомусь усі платять за комунальні послуги, а ось оплачувати проїзд у трамваї чи тролейбусі вважають зовсім не обов’язковим.
Останнім часом також стало складніше працювати через те, що відбувається повне дублювання наших маршрутів. З листопада-грудня дублювання збільшилося на 90 одиниць маршрутівок, причому це вже не тісні «Мерседеси», а великі просторі автобуси. Я впевнений, що ми змогли б працювати і разом з автотранспортом, якби ж лише в рівних умовах.
– А якими є доходи КП «Львівелектротранс»?
– За 2005 рік чистий прибуто нашого підприємствастановив 15 млн грн. Крім того, ще 3 млн грн місто повернуло нам за пільговий проїзд учнів та студентів. А з державного бюджету торік ми отримали 18 млн грн – половину з належної нам суми за проїзд пільговиків. Але це й так рекордно великий відсоток.
– Які, на Вашу думку, перспективи електротранспорту у Львові, адже неодноразово доводилося чути, що трамваї та тролейбуси це вчорашній день?
– З цим твердженням я категорично не згоден. По-перше, трамвай – це візитна картка Львова. Нашому трамваю вже понад 110 років, він курсує у нашому місті з 1894 року і був другим на теренах колишнього СРСР. По-друге, це екологічно чистий вид транспорту, що дуже важливо, особливо з огляду на те, що загазованість Львова у кілька разів перевищує допустимі норми. Що ж до застарілих технологій, то є й нові сучасні вагони, і безшумні гумові подушки, й інші новації в галузі електротранспорту, були б лише гроші. До речі, про найближчі перспективи. За 2-3 роки плануємо запустити нову лінію на Сихівський масив, а також продовжити маршрут 12 тролейбуса з Левандівки на Рясне. Реальним є також проект Сихівського трамваю, але це вже стратегічні плани.
