Слухай онлайн

Відсутність ліцензій на надра ускладнює життя промвиробникам

Мова про повернення ліцензій з „нечистих рук” ведеться давно. Зокрема,
прем’єр-міністр України Юрій Єхануров під час перебування на Львівщині цього року пообіцяв повернути 508 ліцензій на видобування корисних копалин у державі. Він зазначив, що чотири ліцензії можуть бути повернені „Західукргеології” та близько 43 – „Полтавгеології”: „Я проведу нараду в НАК „Надра України”, але після того, як там закінчить працювати прокуратура, і з тими, хто там залишиться. Незважаючи на імена та прізвища, які за цим стоять, ліцензії будуть повернені”, — зазначив він.

 
Питання ліцензій на видобуток корисних копалин настільки актуальне, що періодично, окрім прем’єра, привертає увагу й інших високопосадовців. Так, міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко заявляв, що міліція передала в прокуратуру матеріали про незаконну видачу в 2004 році Державним комітетом природних ресурсів України під керівництвом Миколи Злочевського ліцензій на користування родовищами, чим державі завдано збитків на 220 млн грн. Міністр охорони навколишнього середовища Павло Ігнатенко заявив, що його відомство планує анулювати 276 ліцензій на користування надрами з 579, виданих у 2004 році Державним комітетом природних ресурсів України. “З них 16 ліцензій будуть анульовані точно, оскільки на родовищах, на які видані ці ліцензії, не ведуться ніякі роботи. З цих 276 ліцензій - 71 на нафтогазові родовища, 89 - на вугілля і 116 - інші", - повідомив він.
Однак попри обіцянки проблема досі не вирішена. У той час, як влада нібито бореться за їхнє повернення з рук олігархів, „звичайні смертні” не мають змоги нормально працювати. Як розповів „Гал-info” держінспектор з ОНПС управління екології у Львівській області Валерій Мирошніченко, останні 1,5-2 роки отримати ліцензію в Україні практично неможливо, бо вони не видаються. Єдиний спосіб законного видобутку копалин — це звернення до суду, який може продовжити дію старої ліцензії, якщо така була. Однак це процес копіткий і довготривалий. Найбільше, за його словами, від такої ситуації страждають дрібні виробники такі, як для прикладу, цегельні заводи, хоча реально видача ліцензій заблокована через махінацію у нафто-газовому комплексі. 
Так, для прикладу ВАТ „Львівводоканал” з 17 водозаборів має ліцензії лише на користування чотирма. Ще гірша ситуація з правом на видобуток глини, піску, щебеню тощо. При цьому попри обіцянки повертати ліцензії досі нічого так і не зроблено. До того ж тепер всю дозвільну документацію потрібно оформляти в Києві навіть на родовища місцевого значення. Ускладнює процес і те, що оформлення ліцензії, за словами Валерія Мирошніченка, коштує близько 50 тис. грн, у той час як раніше ціна становила лише 1 тис. грн. При цьому позбутися ліцензії значно легше, ніж її отримати. Зокрема, позбутися її можна за невиконання умов. При цьому на розроблення документації за законом відводиться 180 днів, яких, на думку експертів, замало. Раніше на це давали два роки, однак далеко не всі вкладалися в ці терміни.
Як розповіли „Гал-info” в „Західукргеології”, яка користується 26 ліцензіями, наразі невідомо коли і що повертатимуть, поки що їм лише обіцяють… За словами начальника геологічного відділу Софрона Коліди, „Західукргеологія” сподівається, що їм повернуть ліцензії на розробку Шереметівської, Ноколовицької і Пилипівської площ. „Зараз взагалі нічого не видають. Правда, нам вдалося продовжити три старих ліцензії на площах Старі Городчани, Гуцулівська, Вільхівська. Всі вони газові. На жаль, існуюча ситуація не дозволяє нам нормально працювати на багатьох площах. А хто і коли вирішить це питання - ніхто не знає. Тільки обіцяють, що щось буде зроблено”, — розповів він „Гал-info”.  
Дещо оптимістичніше дивиться на цю проблему начальник ГУ „Львівгазвидобування” Роман Дідусь. Як розповів він „Гал-info”, хоча й кілька років підряд видачу ліцензій було призупинено, але зараз крига почала скресати. „Останнім часом Кабмін предметно переглядає це питання. Незабаром близько 400 незаконно виданих ліцензій відберуть. Що ж до нашого управління, зараз наші документи подані до Києва і над позитивним вирішенням цього питання працюють наші люди. Великих проблем наразі немає. Є 30 площ, на які нам потрібні ліцензії, але ми сподіваємося, що це питання буде позитивно вирішено”, — розповів Роман Дідусь. При цьому він додав, що зараз „Львівгазвидобування” розробляє 44 родовища. До кінця року закінчується близько 24-27 ліцензій.
Що ж стосується інших галузей, Роман Дідусь зазначив, що нещодавно до нього як до депутата зверталися по допомогу щодо видачі ліцензії на розробку піщаного кар’єру. „Зараз все завмерло. Всі чекають формування нової влади і ніхто ніяких кроків не робить. Я не орієнтуюсь по інших галузях, просто не володію інформацією, щоб щось говорити, але звернення до мене було. Проте я думаю, що це десь паралельно теж вирішується”, — додав він.

Для довідки: Державний комітет природних ресурсів України, який регулює ці питання, було створено указом Президента 2004 року. Тоді подібне рішення пояснювалося необхідністю навести лад у сфері геології та використання надр. Державний комітет природних ресурсів України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також з топографо-геодезичної, картографічної діяльності. На початку грудня 2003 року Верховна Рада, ухваливши Закон «Про Державний бюджет України на 2004 рік», зобов’язала Кабінет Міністрів у наступному році продавати ліцензії на право користування надрами лише на аукціонах, доручивши Кабміну затвердити порядок їхнього проведення. Кабмін постановою від 26 травня 2004 року затвердив порядок проведення таких аукціонів. У бюджеті-2004 було передбачено 150 млн грн надходжень від аукціонного продажу ліцензій. У липні Універсальна товарна біржа «Контрактовий дім УМВБ» виграла тендер на проведення аукціонів з продажу ліцензій на право користування надрами, оголошений наприкінці червня Держкомітетом природних ресурсів. У листопаді 2004-го Державний комітет природних ресурсів виставив на аукціонні торги на Універсальній товарній біржі «Контрактовий дім УМВБ» - 81 об’єкт загальною стартовою ціною 168,82 млн грн. На першому аукціоні пропонували ліцензії на право користування родовищами золота, мінеральних вод, граніту, каоліну, нафти й газу, вапняку, піску, германієносного вугілля та суглинку загальною стартовою вартістю 24,434 млн грн. На аукціоні також можна було придбати ліцензії на право користування нафтогазоносними родовищами. У 2004-2005 роках аукціони і видача ліцензій практично не відбувалися.

Тетяна Турчина, „Гал-info”

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...