Відтворення лісів на Львівщині по відношенню до площ зрубів відбувається випереджаючими темпами — Анатолій Дейнека
Слухай онлайн

Відтворення лісів на Львівщині по відношенню до площ зрубів відбувається випереджаючими темпами — Анатолій Дейнека

     Чим живе лісове господарства Львівщини, про плани та перспективи читайте у розмові кореспондента „Гал-info” з начальником Управління лісового господарства Анатолієм Дейнекою.
     
Хотілося б почути від Вас насамперед, як Ви оцінюєте стан лісового господарства Львівщини і чи будуть насаджуватися нові ліси?
Якщо говорити про лісове господарство Львівщини, то потрібно відмітити, що воно динамічно розвивається. Загалом ми маємо понад 680 тис. гектарів лісів в області, які займають 28% всієї нашої області. Це один з найбільших, найвищих показників лісистості серед областей України і Львівська область є найближче до оптимального показника лісистості серед усіх областей України. Науковці нам розрахували формулою, що оптимальною лісистістю є для Львівщини 30%. Тобто нам треба ще додатково створити 2% лісів. Це є приблизно площа біля 28 тис. га лісів. Це для лісників Львівщини цілком під силу досягнути показника максимальної лісистості. Є єдина проблема, хоча  досить суттєва. Це виділення земель під заліснення. Ми дуже плідно попрацювали з обласною державною адміністрацією, з обласною радою. Видане відповідне рішення Львівської обласної ради про те, щоби провести інвентаризацію земель, які придатні під заліснення, і здійснити передачу цих земель лісогосподарським підприємствам.
 Орієнтовно де це буде?
За попередніми даними, ця площа вже визначена, приблизно 4 тис. га земель, які можна вже передати під заліснення. Це практично є по всіх районах нашої області. Головне управління земельних ресурсів подало нам інформацію в розрізі районів, в розрізі сільських рад і сьогодні наші лісогосподарські підприємства працюють з місцевими  органами влади  з тим, щоби отримати ці землі під заліснення.
Якого типу це будуть ліси?
Це будуть ліси, які будуть відповідати типам  лісорослинних умов, тобто тим типам  земель і умов, які відповідають для того чи іншого типу лісу. Тут визначальним критерієм є тип лісорослинних умов і відповідно до вчення про ліси, до законів лісівництва там будуть створюватися ліси - чи, умовно скажімо, соснові ліси, чи дубові, чи букові, чи ялицеві, тобто  залежно від  типу лісорослинних умов. В нас є відповідні фахівці, які розробляють проекти створення цих насаджень. Лісокультурна рада обласного управління лісового господарства спільно з науковцями Національного лісотехнічного університету розглядає ці проекти, затверджує і приймається до уваги лісівниками-практиками.
     От вже навесні цього року ми посадили понад сто гектарів лісів на еродованих і виведених із сільськогосподарського обороту землях. Крім того, навесні на землях Державного лісового фонду (це землі, де були зрубані стиглі ліси) ми посадили понад дві з половиною тисячі гектарів нових лісів. Загалом за весняний і осінній сезон посадки лісу в нас буде створено в області  понад  три з половиною тисячі гектарів нових лісів. Практично на цю пору сезон посадки лісів вже закінчений в Боринському, Турківському і  Славському лісгоспах, також лишилося по декілька гектарів посадити лісу в зв’язку з тим, що там весна наступила значно пізніше і недавно зійшов сніг і тому ми цими днями також  закінчуємо сезон посадки і там. Тобто щороку в лісовому фонді обласного управління лісового господарства ми створюємо порядку на 10-15% більше лісів, ніж ми зрубуємо. Відтворення лісів по відношенню до площ зрубів відбувається випереджаючими темпами.
Яку частку ліси Львівщини займають на Україні?
Ліси Львівщини становлять понад 8-8,5% від всіх лісів держави.
  Чи є на Львівщині проблеми з всиханням ялин?
Якщо говорити про проблему всихання лісів, то вона для нас є дуже значною. Справа в тому, що коли ми говоримо про гірські ліси Львівщини, то вони зростають у бескидах і корінним деревостаном для бескид є змішані ялицево-букові ліси. Але, на превеликий жаль, наші попередники-лісівники ще за Австрії, зрубавши ялицево-букові ліси, посадили швидкоростучу смереку – «ялину європейську». Вона дійсно зростала дуже швидко, давала значний приріст деревної маси, яка  використовувалася для виробництва паперу целюлози і для переробки. І таким чином практично десь близько 60% лісів було змінено. Тобто зростають похідні деревостани смереки. І сьогодні смерека вже вичерпує свої природні можливості, досягає 60-70-річного віку і починає всихати. Ми провели з цього приводу ряд науково-практичних конференцій міжнародних за участю і лісівників Польщі і Словаччини. Хочу зазначити, що проблема всихання смерекових лісів притаманна загалом для європейських країн. Це відбувається і в Чехії, і в Словаччині, і в Польщі, тобто там, де якраз були культивовані похідні деревостани “ялини європейської”- смереки. І ми провели протягом двох останніх років детальне лісопатологічне обстеження лісів Львівщини, котре показало, що сьогодні близько трьох мільйонів кубометрів якраз смереки є на різних стадіях всихання. Тобто треба приймати термінові лісівничі заходи для того, щоб не допустити загибелі цього лісу. Цій проблемі була присвячена колегія державного комітету лісового господарства, яка відбулася минулої осені. І були прийнять відповідні рішення і сьогодні ми лісівники Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпаття приступаємо до виконання цих рішень.
Скажіть, будь ласка, яким чином це будуть здійснювати?
Звичайно, ті деревостани, які мають  значний ступінь всихання, тобто пошкодження, іншого способу їх оздоровити, як зрубати і посадити ялицево-букові ліси, немає. Тому згідно з матеріалами лісопатологічного обстеження в найближчі роки в нас на Львівщині треба зрубати близько трьох мільйонів кубометрів якраз деревини смереки, яка є на різних стадіях всихання.
Крім всихання, які би ще проблеми ви відмітили?
Скажімо так, якщо говорити про  всихання — це біологічна проблема лісу. Якщо говорити про інші проблеми, то треба також виділити питання незаконних вирубок  деревини. В Івано-Франківську в лютому Президент України Віктор Андрійович  Ющенко проводив нараду з питань розвитку лісового господарства, сучасний стан і перспективи розвитку сучасного лісового господарства в Україні. Я мав  можливість виступати на цій нараді, де дуже детально розглядалося питання незаконних вирубок.
     Зрозуміло, що спочатку треба визначити причини незаконних вирубок. Їх є декілька: перша і основна - це низький рівень соціального забезпечення жителів якраз гірських районів і загалом лісових районів. На сьогодні практично там немає виробництва, великий ступінь безробіття. Люди не мають де працювати і де заробити гроші. І тому ці соціальні біди  спонукають людей до пошуку альтернативних засобів існування. В зв’язку з тим, що є попит на деревину, є багато, скажімо, підприємств, які займаються переробкою деревини, тих же пилорам, то люди, які рубають незаконно деревину, мають можливість легко її збути. Хоча гроші їм за це платяться мізерні, але це все одно є якийсь прибуток для тих, хто цим займається. Тому для того, щоби уникнути незаконних рубок повністю, насамперед потрібно вирішити соціально-економічні проблеми в лісових регіонах – створити робочі місця, забезпечити людей роботою і дати можливість їм нормально працювати.
     Крім того, вимагає унормування робота близько 500 пилорам, які діють в лісових районах. Ці пилорами сьогодні діють дуже часто незаконно. Вони є незареєстровані у відповідних державних  органах, не мають дозволів на роботу і, що найголовніше, люди, які там працюють, не оформлені в законному порядку на роботу, заробітна плата виплачується їм, як кажуть, в конвертах. Звідси іде несплата податків і багато-багато інших чинників. Тому для того, щоб це питання вирішити, в минулому році ми вийшли з ініціативою до обласної державної адміністрації. Головою облдержадміністрації Петром Олійником було видано відповідне розпорядження. І райони, районні адміністрації з правоохоронними органами, податковою і лісовою охороною наших підприємств провели в цьому плані певну роботу, щоби виявити ці незареєстровані пилорами і внормувати їхню діяльність. Я думаю, якщо ми спільно скоординуємо свою роботу зі всіма зацікавленими органами, то це питання вирішиться.
     Також важливим було вирішення питання введення сертифікату походження деревини. Державний комітет лісового господарства України вийшов з відповідною ініціативою, з відповідним проектом закону до Верховної Ради. В минулому році цей закон був прийнятий і в кінці року почав він діяти. І сьогодні практично на кожну партію деревини, яка експортується за межі України, наші структури, тобто Львівське обласне управління, видає сертифікат походження деревини. Хочу сказати, що це суттєво вдарило по незаконному обігу  деревини. Сьогодні ми прослідковуємо документи, за якими придбані лісоматеріали, по яких цінах, якого лісгоспу – чи це державного, чи військових лісгоспів, чи завезена деревина з інших областей, - і тільки тоді видаємо відповідний сертифікат. І  по динаміці звернень за сертифікатами ми бачимо, що якраз є суттєве зменшення по цих проблемах.
Однак  скільки в середньому Львівщина втрачає на незаконному обігу деревини?
Щороку в нас в області вирубується незаконно понад 8 тисяч кубометрів деревини. Ця цифра є, на наш погляд, досить значною. Це те, що фіксується. Є ще певний відсоток порубок деревини, які, на превеликий жаль, не фіксуються, бо є певні об’єктивні причини, через що це відбувається.
     Ліс є відкритою системою, це не склад, на який можна повісити замок. І лісник, який охороняє, скажімо, понад 500 гектарів, не може все це відслідкувати. Але ми на це не скаржимося, це є наша робота і відповідно стараємося, щоб якомога зменшити кількість незаконних рубок. Характерно, що левова частка незаконних рубок відбувається в колишніх колгоспних лісах. І це також є проблемою. Державний комітет лісового господарства України, розробляючи концепцію реформування лісової галузі, яка нещодавно, в квітні затверджена Кабінетом Міністрів, поставив питання про те, щоби всі ліси, які є державними, були передані у відання Державного комітету лісового господарства України. Це суттєво допоможе проводити єдину державну політику в галузі лісового господарства в усіх лісах області.
Чи планується цього року завезення зубрів? Коли, звідки, скільки? І чи будуть заселяти  ще якихось інших тварин?
Одним з напрямків роботи лісогосподарських підприємств є робота по примноженню і збереженню біологічного різноманіття в лісах нашої області. Якщо говорити про фауну,  то  ми сьогодні опрацьовуємо два проекти по завезенню до нас в область зубрів. Один проект - це голландський, ми розпочали його в минулому році. Він реалізується на теренах національного природного парку “Сколівські бескиди”. Сьогодні там проводиться відповідна  підготовча робота, будується вольєр і, я думаю, що десь під осінь ми завеземо до десяти особин зубра з Голландії для того, щоб оживити гірську популяцію зубрів, які є в нас у Львівській області. 
     Окрім того, з  обласного екологічного фонду Львівська обласна рада виділила сто тисяч гривень для поповнення генофонду поліської популяції зубрів - це на території Бродівського, Радехівського районів. Сьогодні ми також провели відповідні роботи, будуємо вольєр в Державному мисливському господарстві “Стир”. І плануємо восени завезти близько десяти особин зубра з Вінниччини для того, щоб оживити поліську популяцію зубрів.
     Крім того, маємо попередні напрацювання з Польщею про те,  щоби завозити  до нас в область і  інші види звірів, такі, як олень, косуля. Ця робота для нас є важливою, вона є цікавою, і ми також  пропагуємо завезення особин насамперед мисливських видів фауни серед користувачів мисливських угідь, яких в нас є в області 64.
Взимку був випадок, коли застрелили зубра. Чи було після того якесь розслідування, чи є результати?
Нас і всю практично екологічну громадськість Львівщини сколихнув той випадок, коли на Турківщині в прикордонній смузі було застрілено зубрів. Було проведено відповідне розслідування. Звичайно, що цим займаються правоохоронні органи і характерно, що це відбулося у прикордонній смузі. Це угіддя, які якраз для лісового господарства, для наших працівників для лісової охорони є недоступні. Це сталося через те що режим ведення мисливського господарства, режим охорони мисливських видів фауни і насамперед червонокнижних видів, таких, як зубр, там абсолютно не дотримується. І це стало, фактично, таким кричущим фактом порушення природоохоронного господарства. Маємо надію, що правоохоронні органи доведуть цю справу до кінця. 
Наскільки взагалі часто трапляються випадки того, що вбивають рідкісних звірів? Наскільки мені відомо, кілька років тому в Карпатах був застрелений ведмідь…
На превеликий жаль, такі факти трапляються. Їх взагалі не повинно бути, тому, якщо навіть раз на два чи раз на три роки таке трапляється, я вважаю, що це є надзвичайна подія і треба всім – насамперед природоохоронним і правоохоронним органам спільно з лісовою охороною працювати, щоб таких фактів взагалі не було.
Але все одно, як часто?
Раз на два три роки, практично, такі випадки бувають.
Що би Ви відзначили стосовно ситуації з рідкісними тваринами: популяцію яких вдалося покращити, а де ситуація є кричущою?
Якщо будуть зреалізовані ті проекти, а я в це вірю, по зубрах, то ми отримаємо суттєве покращення динаміки популяції поліської і нашої гірської. Крім того, по ведмедях ми також маємо позитивну динаміку приросту. І щороку в нас збільшується на декілька голів популяція ведмедів.
Скільки їх є і де вони водяться?
В нас є 52 ведмеді на сьогоднішній день. Живуть в Карпатах. Ну, треба також усвідомлювати й те, що безмежно зростати чисельність не може, тому що є оптимальні показники. Скажімо там на тисячу гектарів скільки може бути особин того чи іншого звіра, для того щоби екосистема витримала такі навантаження. Тому важливо те, щоби не було зменшення популяції, а був науково обґрунтований приріст і розвиток цих тварин. За нашими розрахунками близько 60 голів цілком оптимально для Львівщини.
Тобто вже майже достатньо?
Так.
Минулого року була на відкритті полювання на пернату дичину. Мисливці скаржилися, що дуже мало дичини. Навіть вони були готові не полювати кілька років, щоб дати можливість їй відновитися. Чи проводять зараз якісь програми по відновленню дичини?
Якщо ми говоримо про розвиток мисливського господарства, треба сказати, що наповнення, чи  збільшення кількості мисливських видів фауни, птахів є насамперед роботою самих мисливських колективів, які займаються веденням мисливського господарства. Справа в тому, що сьогодні мисливські угіддя області розподілені між користувачами. Між мисливськими товариствами, між відповідними підприємствами, які бажають взяти в оренду мисливські угіддя. Якраз їхньою функцією є забезпечення насамперед охорони мисливського фонду і його розвиток, його нарощування.
     Для того, щоби збільшувалася кількість звірів, птахів мисливських і інших, треба забезпечити практично два чинники. Перший: це охорона від браконьєрства і друге: це забезпечити відповідні біотехнічні заходи. Насамперед це кормова база - підгодівля звірів. І   сьогодні ми маємо приклади високого рівня ведення мисливського господарства і серед державних мисливських господарств, і  серед приватних мисливських господарств, які в нас також є в області. Добре ведеться мисливське господарство в державному мисливському господарстві “Стир”, це наше, тобто нашого управління підприємство. Добре ведуть мисливське господарство військові колективи, які знаходяться тут на Яворівщині і є також приватні мисливські господарства, які вкладають суттєві кошти в охорону і проведення біотехнічних заходів.
     Якщо говорити про заборону полювання, то я не вважаю, що це є захід єдино правильний  для того, щоб збільшилась кількість звірини в лісах. Звичайно, якщо ми бачимо десь  критичне зменшення того чи іншого виду, то на нього потрібно забороняти полювання, але спочатку треба забезпечити охорону мисливського фонду від браконьєрства і проводити біотехнічні заходи. Але на все це потрібні кошти, тому, якщо буде виконуватися відповідна програма та ініціативи, з якими виходить наше обласне управління до користувачів мисливських угідь, то ми в області будемо мати суттєве збільшення  мисливських видів фауни.
Що стосується рослинності, чи ведуться якісь роботи по рідкісних видах?
Ми займаємося охороною якраз рідкісних видів. Треба зазначити, що практично на землях  державного лісового фонду функціонує 107 об’єктів природно-заповідного фонду різного рівня заповідання. Від заказників місцевого значення, від пам’яток природи до найвищого ступеня заповідання - до національних природних парків. Зокрема, в нашій структурі функціонує національний природний парк “Сколівські бескиди”. Ми постійно ведемо роботу по збільшення площі заповідань. На цей рік ми плануємо такі роботи провести, заповісти порядку біля  300 гектарів території Державного лісового фонду. Якраз в нас в області, з ініціативи нашого лісового господарства, обласною радою затверджена комісія, яка  відбирає території для заповідання. Тобто ми вважаємо, що заповідати  треба дійсно унікальні місцевості, де зростають рідкісні вили, чи це флори, чи унікальні в історичному плані, чи в культурному території Державного лісового фонду. І  сьогодні ми готуємо обґрунтування по декількох територіях, по декількох місцях нашого лісового фонду, які в установленому порядку будемо виносити для того, щоби прийняти рішення про заповідання цих територій.
Можете їх назвати?
Це є на Золочівщині, це є в Бродівському районі і в Жовківському районі також. Якщо є якісь дійсно унікальні території, створюємо групу з фахівців, науковців, які виїжджають, проводять обстеження, готують наукове обґрунтування по доцільності заповідання цієї території. І таким чином далі вже готуються проекти рішень на обласну раду, для прийняття відповідних рішень про заповідання.
Знаю, що має відбутися конференція лісників. Можете детальніше про неї розказати?
Скажімо так, точна кінцева дата практично не визначена. Але орієнтовно восени. Ми готуємося до проведення  науково-практичної конференції по стану і перспективах розвитку лісового господарства. Ініціатива  про її проведення була висловлена на нараді за участю Президента в Івано-Франківську. І ми хочемо провести її спільно з органами влади  з науковцями-лісівниками і фахівцями лісового господарства на базі Львівської області, зокрема  в Національному лісотехнічному університеті  України. І хочемо обговорити всі болючі питання, які є у розвитку лісового господарства.
Орієнтовно, хто візьме участь у конференції? Це будуть лісники з України чи, можливо, з інших країн?
Ми будемо запрошувати наших колег, тому що в нас є досить плідні і тісні стосунки з лісівниками Польщі, Австрії, Німеччини, Словаччини. Ми дуже часто обмінюємося делегаціями, наші лісівники їдуть в ту ж Польщу, польські лісівники приїжджають до нас. І тільки в минулому році було, якщо не помиляюсь, три чи чотири таких дружніх візити.
Ця конференція відбуватиметься суто в Лісотехнічному університеті чи, можливо, будуть якісь практичні виїзди на місця?
Ми бачимо її,  як серію, скажімо, „круглих столів” і в університеті, і  також з виїздом на місця на  конкретні  наші лісогосподарські підприємства для того, щоб побачити реальний стан, який є сьогодні в лісовому господарстві  зокрема  Львівщини.
Чи ведеться в області робота по створенню лісонасіннєвих центрів?
У Львівській області ми вперше в Україні започаткували  створення лісонасіннєвого центру. Ми поїздили по Європі, побували у поляків, австрійців, німців і бачимо, що якраз питанню лісового насінництва  нашими колегами надається дуже серйозне значення і велика увага. І це правильно, тому що ліс зростає з насінини. Тому ми звернулися до Державного комітету лісового господарства  з пропозицією утворити спеціальне державне підприємство „Львівліснасіння”, яке би на рівні сучасних технологій займалося збором, переробкою і зберіганням лісового насіння. Ми отримали підтримку від Державного комітету, виданий відповідний наказ  і сьогодні ми працюємо по його створенню.
     Фактично це підприємство вже створене і працюємо по оснащенню його технологічним обладнанням, якраз для збору, переробки і зберігання  лісового насіння. Воно буде розміщене  в нас у Брюховичах. Ми вже провели серію зустрічей із австрійцями, які виготовляють все технологічне обладнання. І буквально кілька тижнів тому в нас був проектант з Австрії, який проробляв в технічному плані ці питання. І  сподіваємось, що до кінця року ми оснастимо це підприємство і запустимо його в дію.
Які будуть потужності підприємства?
Це підприємство повинно повністю забезпечити потреби  лісових підприємств нашої області у лісовому насінні. Тобто воно буде переробляти не менше ста тон лісового насіння.
Які це будуть види дерев?
Основні лісоутворюючі. Насамперед це бук, сосна, ялина, ялиця, дуб. Тобто основні  лісоутворюючі породи.
Чи могли б ви окреслити плани на 2006 рік? Скільки за рік планується вирубати деревини, скільки висадити і який фінансовий прибуток плануєте отримати від того? І відповідно, станом на сьогодні які вже досягнення?
Найперше, я вже сказав, що в цьому році ми плануємо посадити понад 3,5 тисячі лісів. Ця робота, я впевнений, буде зроблена. І ми вже маємо понад 2,5 тисячі весняних посадок.  Також ми плануємо виростити садибний матеріал в лісових розсадниках Львівської області в кількості близько 33 мільйонів штук сіянців, саджанців основних лісоутворюючих порід. Це забезпечить повністю потреби наступних років у забезпеченні садибним матеріалом для створення нових лісів.
     Також у відповідності до матеріалів розрахункової лісосіки, науково обґрунтованих нормативів в нас в області буде заготовлено понад 800 тисяч кубометрів деревини, яка піде на задоволення потреб нашої вітчизняної промисловості. До речі Державний комітет лісового господарства розробив стратегію використання деревини, у відповідності до якої насамперед забезпечуються потреби лісопереробних підприємств України і тільки  та кількість деревини, яка не знайде реалізацію у нас на внутрішньому ринку, буде запропонована як експортні поставки. Насамперед це дров’яна деревина твердолистяних порід, яка через значний ступінь газифікації населених пунктів не знаходить попиту в нас на внутрішньому ринку області і України.
      А також ми плануємо, я вже сказав, приблизно 300 гектарів Державного лісового фонду заповісти, тобто створити об’єкти природного заповідного фонду.
     Суттєві зрушення чекають  у нас у структурі  лісо-  чи деревообробних  наших потужностей. Справа в тому, що відповідно до стратегії концепції  реформування  лісогосподарського комплексу України передбачається поступове відділення переробки деревини від лісового господарства. Так зрештою, як це є  у передових європейських країнах. Відповідно до цього функцію матимуть тільки  рентабельні деревообробні підприємства. Ті цехи деревообробки, які не забезпечують необхідного рівня рентабельності,  зростання заробітної плати і з застарілим технологічним обладнанням, ми будемо закривати або шукати можливість, щоби передати їх інвестору для того, аби приватні інвестори могли розвивати потужності по переробці деревини. В зв’язку з тим, що ми можемо чи маємо можливість забезпечувати ці потужності якраз деревиною. Відповідно до цього ми плануємо передати в оренду п’ять переробних цехів і також запропонувати інвесторам шість деревообробних цехів наших підприємств для того, щоб вони мали можливість вносити інвестиції у переробку деревини.
Озвучте основні фінансово-економічні показники.
Обсяг виробництва в нас зріс на 120%. Заробітна плата наших працівників зросла на 137% і сьогодні становить 865 гривень в середньому на одного працюючого. Є підприємства, на яких платять близько 1100 гривень середньої заробітної плати, є, звичайно, підприємства, які відстають. Загалом ми поставили для себе у фінансових планах планку таку, щоб по підсумках 2006 року середня заробітна плата на наших підприємствах була не менше 1000 гривень. Я вірю, що це завдання нам під силу. Також ми сплачуємо щороку  близько 25 мільйонів гривень  податків  в державний і місцевий бюджет і приблизно таку ж суму - до державного Пенсійного фонду.
Скільки сплачено вже?
Станом на даний час ми сплатили вже близько шести мільйонів гривень податків до державного і місцевого бюджету. І важливо те, що збиткових підприємств фактично у нас на даний час немає.
Розмовляла Тетяна Турчина „Гал-info”
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...