Від найбільш очікуваної для багатьох українських уболівальників фрази «Євро-2012 прийматиме Україна» минуло вже більше року. За цей час українці, від малого до великого, встигли порадіти, підняти не один келих, порахувати усі свої можливі дивіденди, але що найнеприємніше – пересваритись. Темпи, якими Україна просувається до чемпіонату, лякають частину експертів, політиків, бізнесменів і пересічних громадян. Разом з тим, ми ще маємо достатньо часу, щоб виправити усі дрібні непорозуміння і довести всьому світу, що Україна може таки прийняти у себе європейський футбол. Велика місія лежить на містах, що прийматимуть чемпіонат. У цьому контексті лунає знову ж таки чимало критики, скептики з Національної агенції та Кабміну начебто прагнуть забрати у міста Львова це право. Свій погляд на дану проблему в ексклюзивному інтерв’ю висловлює Глава Секретаріату Президента України Віктор Балога.
- Шановний Вікторе Івановичу, а яка Ваша думка щодо проведення Євро-2012 у Львові?
- Львів у певному сенсі є воротами до об’єднаної Європи і від того, що чемпіонат прийматиме серед інших і місто Лева, я переконаний, виграють усі. Насамперед європейська спільнота, яка зможе для себе відкрити зовсім іншу Україну, подолати багато стереотипів, які західна преса та політики насаджують про нас.
- Тобто ви переконані, що Львову у підготовці до чемпіонату додасть те, що центральна його частина занесена до світової спадщини ЮНЕСКО?
- Безумовно те, що Львів – це музей під відкритим небом привабить не лише вболівальників футболу, але й велетенську кількість звичайних туристів. Адже багато європейських народів знайдуть у Львові частинку своєї культури. Ваше місто уже має що показати навіть без достатньої інфраструктури. Це 50% усіх українських пам’яток, занесених до світової спадщини ЮНЕСКО. Питання тільки в тому, наскільки цією перевагою скористаються організатори. Ми готові допомагати владі міста і області в повному обсязі використати цю «фішку» - до Львова можуть піти десятки мільйонів гривень з державного бюджету на збереження історичної спадщини, але залишається відкритим питання їх ефективного та своєчасного використання.
- Тобто Ви маєте на увазі, що питання стану доріг та інфраструктури є другорядними?
- Ні в якому разі! Я хочу сказати, що по-перше, Євро-2012 це для нас не лише футбол, і по-друге, інфраструктуру не зведеш за одну ніч. Первинне – це наші національні надбання, які ми можемо показати європейським туристам. Не було б цього - Україна, і Львів зокрема, могли б і не отримати шансу приймати почесний футбольний форум. Тому пріоритет львів’яни правильно розставили.
- Натомість Євген Червоненко розкритикував Львів за стан підготовки до Чемпіонату. Також він висловив припущення, що усі міста, тобто і так звані запасні, будуть задіяні у Чемпіонаті.
- Було б дивно, якби не виникало жодних питань у процесі підготовки до Євро. Це нормальна робоча ситуація, коли йде дискусія, однак я не схильний драматизувати стан підготовки Львова чи інших міст до Чемпіонату. Наш моніторинг ситуації та інформація, яка надходить нам від мера та голови облдержадміністрації дає підстави говорити про те, що ситуація є повністю контрольована. Я б тільки рекомендував місцевій владі активніше залучати громадські організації та політичні партії до обговорення стану підготовки. Суспільство має бути поінформоване про кроки місцевої влади з реалізації підготовки до чемпіонату. Наскільки мені відомо, таке розуміння є і в Миколи Кмітя, і Андрія Садового. Тому в цьому контексті я не погоджуюсь з тезою, що може бути переглянуте рішення щодо статусу Львова, як міста, яке прийматиме у себе «Євро-2012».
- З іншого боку є далекі від влади люди, які переконані, що якщо Євро-2012 не буде у Львові, то його не буде в Україні загалом…
- Ми повинні розглядати Чемпіонат Європи в контексті вже визначених міст. І я переконаний, що Львів подолає перепони, достойно підготується і проведе чемпіонат. Це моя відповідь усім, хто сумнівається у спроможності влади проводити міжнародні форуми такого рівня.
- Найбільшою підставою до розмов про можливу передачу права на проведення чемпіонату іншому місту є будівництво стадіону, точніше його відсутність. І головним каменем спотикання для влади чимало експертів називають невизначеність з інвестором.
- Ви напевно погодитесь зі мною, коли я скажу, що чи не єдиними, хто розкручує ситуацію довкола стадіону, є мас-медіа. І це добре, бо громадськість має знати, хто ж закладатиме найголовніший фундамент Євро -2012. Але я б не хотів, щоби акценти ставились тільки в односторонньому порядку – наш або чужий. Питання має стояти – фахівець або ні. І тому це добре, що влада зважила всі «за» і «проти», вивчила пропозиції і, зрештою, визначилася з виконавцями робіт. Бо стадіон – це не намет, який можна напнути, відбути якусь акцію і сховати в коморі. Цей об’єкт буде зі Львовом багато-багато років. А взагалі – то я не бачу ніякої проблеми. Стадіон буде збудовано чи то за кошти інвестора, чи за рахунок кредитних грошей.
Микола Кміть спільно з Садовим вже завершили переговори з одним із банків і незабаром, на скільки мені відомо, будуть підписані всі необхідні документи.
- Ще одна питання – свобода пересування футбольних уболівальників під час Чемпіонату. Європейці до нас приїхати зможуть, але для українців кордон фактично закритий, бо Польща стала членом Шенгенської зони. Як вирішуватиметься ця проблема під час Євро-2012?
- Я переконаний, що другої Берлінської стіни з Шенгена ніколи не буде. Якщо ми прагнемо, щоб Європейський Союз пом’якшив для нас процедуру перетину кордону, ми мусимо інфраструктурно відповідати європейським нормам. Я бачу наступні кроки: це реалізація комплексної програми будівництва та ремонту автомагістралей, які будуть задіяні у чемпіонаті, а також розбудова нових пунктів пропуску, насамперед на українсько-польському кордоні. Ми повинні щоденно переконувати і показувати Європі своє бажання і спроможність відповідати стандартам. Отож це поступовий процес, який за умови ефективної роботи, в першу чергу, уряду, його економічного блоку, мав би відповідати нашим стратегічним цілям – стати членом Європейського Союзу. Вважаймо, що якісне проведення чемпіонату в Україні – це наш іспит на вступ до ЄС.
