Володимир Квурт: Місто повинно створити і умови, і правила, за якими бізнес працюватиме в інтересах міста і приноситиме йому прибуток

 

 

– Цей рік в основному було спрямовано на організацію робочого процесу. У нас є шість політичних партій, які не мають значних ідеологічних розбіжностей. Це значно спростило пошук компромісів, пошук правил і умов роботи ради. Ми навчилися працювати і готувати документи, які можна приймати до розгляду на сесії міської ради. Сьогодні у нас є 90-то депутатів, а це – 90 думок. За великим рахунком, це добре, бо дозволяє якісно оцінити будь-яке питання, яке виноситься на розгляд ради.

– Насправді є недосконала процедура проходження підготовки питань для розгляду на сесії. На сьогодні управлінням секретаріату підготовлено пропозиції щодо змін до документообігу. У цих пропозиціях передбачено візування ухвал чиновниками міської ради і розгляд на відповідних депутатських комісіях, аби зняти будь-які двоякі трактування. Чому? Тому що вирішується, наприклад, питання про виділення місця під автостоянку. Постає питання, чи повинна бути включена до його розгляду інженерна комісія або ж комісія з екології. Напевно, залежно від того, яку галузь це питання зачіпає, туди і потрібно направляти для розгляду проект ухвали. Інша проблема, щоб ми у своєму бажанні все відпротоколювати не зробили процедуру погодження проекту ухвал неприйнятною. Є нарікання, що багато ухвал готуються досить довгий час. Є ухвали, які готуються по півроку, а то й довше. А щодо вето, то наскільки мені відомо, за рік було заветовано міським головою лише 4 ухвали. Я вважаю, що це небагато.

Стосовно ухвал, які не виносяться чи знімаються з порядку денного. Депутати надають міському голові перелік питань, які пропонуються до розгляду на пленарному засіданні. Формує порядок денний міський голова. Це його право, яке надане йому законом України. Коли він щось не вносить до порядку денного або ж виключає, тут можуть бути різні міркування. І часто депутати погоджуються, що дійсно не звернули уваги на якесь питання, бо не завжди є можливість виїхати на місце і переконатися у тій чи іншій проблематиці. Та коли надходить скарга мешканців, а мова йде про забудову певної ділянки, не враховувати їхніх інтересів не можна. Потрібно працювати з мешканцями, можливо, ще раз перевірити, чи дотримані будівельні норми, чи можна проводити там роботи. Багато що залежить і від представників будівельних компаній, які подають ці пропозиції. Їхня поведінка іноді теж містить провокаційний характер, що збурює мешканців, створює конфлікт. А коли є конфлікт, я вважаю, що рада не повинна терміново приймати це питання, а спробувати розібратися глибше, знайти компроміс. У багатьох випадках ми, до речі, приймали рішення про заміну земельної ділянки якщо виникала соціальна напруга в певному місці.

 

– Я вважаю, що у нашому місті ще дуже і дуже мало будується. У місті на нинішній день неприйнятні правила забудови. Є багато самобудів, багато самовільного будівництва, з цим ми теж стикаємося. Місту просто необхідні нові межі, необхідний Генеральний план міста з визначенням функціональних зон, що і де можна будувати. Але це тільки обслуговування самого процесу. Місту потрібна стратегія. Аби ми чітко знали і усвідомлювали, що потрібно кожному мікрорайону, кожному мешканцю, щоб забезпечити йому певні стандарти послуг. Елементарно: маємо знати, яка відстань повинна бути до хлібного магазину, аптеки, ринку, зупинки. Ми повинні виходити з інтересів більшості, але і не маємо права нехтувати інтересами меншості.

 

 

– Можна по-різному оцінювати діяльність депутатів, які є представниками бізнесу. В цьому є і негативна, і позитивна сторона. З одного боку, представники бізнесу – люди помірковані, вони у всьому прагнуть стабільності. Вони не зацікавлені в політичному розхитуванні ради. Коли постає питання, чи вони користаються своїм становищем, – безперечно, користаються і безперечно, лобіюють. Але що в цьому поганого, якщо вони встановлюють правила і ці правила йдуть на користь місту. Проблеми виникають, коли вони не враховують всіх нюансів, тоді може бути скандал. А є й позитивні приклади. На моїй пам`яті і пан Мужилівський, і пан Сосновський навіть міняли розташування чи конфігурацію будинку, щоб врахувати інтереси громади.

 

 

– Вважаю, що їхня основна преференція полягає в тому, що вони є більш поінформовані, мають більший доступ до інформації. Повністю забрати цю перевагу, напевне, не вдасться, але щоб урівняти можливості, потрібно запровадити абсолютну публічність і відкритість Львівської міської ради. В частині інформованості бізнесу не тільки львівського про ті проекти будівництва, які плануються у нашому місті. Останній приклад – готель «Київ». Інформація була широко розповсюджена в Києві, у загальноукраїнських виданнях про конкурс на його оренду. У понеділок уже будуть результати конкурсу. Натомість ситуація з облігаціями: виграв право на їхній випуск львівський банк з львівськими коренями.

 

 

– Залежить, з якого боку подивитися. Банк сам прийняв рішення, і для нього це свого роду іміджева сторона. Співпрацювати з місцевими органами влади – це престижно для банку. Це означає, що він підтримує проекти, які намагається втілювати міська влада. З іншого боку, це банк з іноземними інвестиціями. Якщо врахувати вартість грошей на Заході, врахувати відносну стабільність гривні щодо долара, то можемо говорити про абсолютну неризикованість цього заходу для банку.

 

 

– Протиріччя виникають навіть в родині. А якість роботи ради оцінюється не по відсутності конфліктів, а по вмінню знайти компроміс. Як на мене, в сьогоднішній ситуації це вдається. Згадані вами люди – це громадські діячі з шаленим досвідом, вони дійсно відстоюють свою позицію, вони не дозволяють робити деяких помилок, які роблять молодші депутати Львівської міської ради. Вони – це певний баланс, який додає раді мудрості і зваженості.

 

 

– Я думаю, коли ми будемо відкидати особисте і дбати про інтереси громади, то проблем у стосунках буде значно менше. Мова компромісів і конкретних цифр. Саме так ми маємо вирішувати всі проблеми.

 

 

– Напевно, найефективніший спосіб правління – авторитарний. Це коли від прийняття рішення і його втілення проходить мінімальний строк. Питання, як уникнути помилок, адже саме вони найбільш притаманні авторитарному стилю. Міський голова діє в силу задекларованих позицій, він зрештою, таким є, такого його обрала громада, і проти цього не заперечиш. Уже були розмови, що минулої осені йому буде оголошено імпічмент, мало хто прогнозував позитивне завершення ремонту на площі Ринок. А що маємо: міський голова є, депутати працюють нормально, і це говорить про те, що компроміс знаходиться. Треба віддати належне і Андрієві Івановичу.

 

 

– Для порад у нього є радники. Моя робота – швидше дипломатична. Я погоджую позицію двох сторін і шукаю аргументи як для міського голови, так і для депутатів. Мабуть, в цьому і полягають мої поради. Зрештою, міський голова не заходить на поле моєї компетенції.

 

– Ми справді вчилися в одній школі. А щодо неформальних стосунків… Я на роботі з`являюсь о восьмій, а йду досить пізно. Міський голова з`являється трохи пізніше і пізніше йде. Час, який можна присвятити неформальним стосункам, – нічна пора доби. Але у кожного з нас є сім`ї. .. Тож якщо говорити про якісь неформальні стосунки, то це буде надумано.

 

 

– Це проблема не лише Львова. Я переконаний, що бачення стосовно вектора розвитку повинно бути і в країни, і в міста. Ми деколи зациклюємося на дрібних питаннях, це важливо, але має бути концепція розвитку, бачення, яким буде місто через 5-10 років, інакше будемо йти шляхом хаотичної забудови. Ми спонукаємо голову до напрацювання плану розвитку. Зрештою, на сьогодні уже піднято пакет документів стосовно меж міста, пробують робити перспективні плани забудови певних вулиць – Липинського, Стрийської. Це позитив. Ми сподіваємося, що такі заяви також дали поштовх, щоб прискорити ці роботи. Те саме стосується теполоенерго. Ми вважаємо, що перш ніж приймати якесь рішення, ми маємо отримати достатньо інформації. Щоб залучати когось, треба знати, що ти хочеш, як воно має бути реалізоване, і скільки це коштує. Для того, щоб усвідомити, чи вистачить тобі сил сьогодні для цього, чи краще розкласти вирішення проблеми на декілька років. Те ж саме стосується ініціативи, яка була щодо бюджетної резолюції. Ми вважаємо, що бюджетна резолюція є набагато ефективнішою, ніж план соціально-економічного розвитку, який останнім часом набув певної проформи. Його реально ніхто не читає, а тільки приймають, і це створює певні проблеми. А бюджетна резолюція більш чітко має деталізувати ті питання, які необхідно передбачити у бюджеті. На мій погляд, вона більш продуктивна. Завдячуючи в тому числі позиції „Нашої України”, яка також взяла певний тягар роботи по підготовці цього документу, думаю, що на сесії 5 липня ми будемо мати більш якісний документ, ніж ми мали восени минулого року. Він дозволить нам підійти більш виважено до підготовки бюджету чи розгляду його певних проектів. І думаю, чиновники міської ради, при підготовці проектів бюджету врахують цей документ.

 

 

– Не зовсім так. Це будуть, грубо кажучи, правила, за якими повинен формуватися бюджет. Бюджет повинен бути не на один рік, він має планувати майбутнє хоча б на три роки. Тобто те, що ми планували минулого року на наступний рік, повинно бути включено в проект бюджету без обговорень. Особливо ті об`єкти, які не мають можливості бути реалізовані протягом одного періоду. Це, наприклад, відсоток, який ми повинні брати на охорону культурної спадщини, чи взагалі на культуру. Або правило, коли ми не можемо виділяти гроші в бюджеті, якщо немає технічної документації. Раніше, на жаль, були випадки, коли формально виділялися гроші на ремонт вулиці, а технічної документації не було. До чого це призводило? Це призводило до розкрадання коштів в міському бюджеті, які списувалися і списувалися. Чому? Тому що ніхто не знав, скільки це коштує. Ми стараємося від цього відійти. Можливо, були дещо обмежені кошти на ремонт вулиць цього року, зате будуть передбачені кошти на підготовку проектів по ремонту вулиць на наступний рік.

 

 

– Я є членом комісії, яка робила певні напрацювання в частині теплопостачання. Моє бачення таке: місто не повинно займатися тим, чим може займатися бізнес. Місто повинно створити і умови, і правила, за якими цей бізнес працюватиме в інтересах міста і приноситиме йому прибуток. Відповідно, концесія абсолютно потрапляє під такий підхід. При правильному вирішенні питання вона може стати у нашому місті успішним проектом. Ключове слово у концесії – умови. На нинішній день ми не знаємо, яким має бути наше теплокомунальне підприємство в перспективі. Але воно має бути максимально ефективним. Я на сьогодні не знаю, які технічні рішення необхідно зробити, щоб понизити собівартість гігакалорії, про яку ми стільки дебатували взимку. Для цього потрібен якісний документ, який готуватиме сертифікований проектний інститут. Я думаю, що для експертизи варто залучити і іноземного фахівця. Після цього ми будемо знати, що потрібно робити і скільки це коштує. Якщо ми будемо бачити, що це коштує суму, яка завелика для міста, чи наш менеджмент міста буде не в стані це ефективно реалізувати, ми будемо приймати рішення про зміну форми управління цим підприємством. Концесія – це насамперед зміна форми управління. Але ми повинні гарантувати нашим мешканцям, що тепло в місті буде, у нього будуть якісні параметри, ми зможемо це контролювати і зможемо контролювати тарифну політику. Зараз говорять, що потрібно вкласти 80 мільйонів. А якщо це буде 200 мільйонів? Адже від цього залежить термін концесії – 10, 20 років, 100… Від цього залежать і відрахування, які ляжуть в основу тарифу. У нас є дуже якісний закон про концесію, але я переживаю, що все може бути перекреслено, якщо місто поспішить.

 

 

– На сьогодні є розпорядження міського голови, йде підготовка до опалювального сезону. Є перелік об’єктів, які потрібно відремонтувати з тим, щоб зробити подачу тепла якісною. Зрештою, кожна апаратна нарада починається звітом про хід робіт з підготовки опалювального сезону.

 

– Суттєво відрізнятися вона не буде, але якщо піднімуть ціну на газ, ми змушені будемо знову підвищувати вартість тепла або шукати інший спосіб компенсації цих грошей. Особисто я думаю, що тариф має відновлювати вартість грошей, які затратили на виробництво послуги. Інше питання – ми повинні ввести адресну допомогу людям, які не в змозі оплатити цих послуг. Тобто, щось на зразок міської субсидії. Державна субсидія має досить вузьке застосування, а ми можемо розширити її, додати інвалідів першої групи, учасників визвольних змагань, неповні сім`ї тощо.

 

 

– На нинішній день достатньо часу, щоб якісно підготуватися до Євро-2012. Я думаю, що певна нестабільність в частині підготовки в містах пов`язана з незбалансованістю в центральних органах влади, в певній конкуренції між гілками влади. Наступна неузгодженість полягає в тому, що не відомо, яку частину витрат візьме нас себе держава, а яку місто. Адже у всіх містах, де заплановані матчі, необхідно серйозно вдосконалювати інфраструктуру. На сьогоднішній день ми знаємо, що потрібно зробити а аеропортом, вокзалами, знаємо, які дороги треба відремонтувати, які – збудувати, де збудувати стадіон, чи потрібна нам євроколія і вокзал. На ці питання ми уже маємо чітку відповідь. Більше того, по таких об`єктах, як летовище і стадіон вже підготовлена первинна проектна документація. Це дозволяє нам якісно готувати умови проведення тендеру і виставляти це на міжнародний конкурс. Ми вже рухаємося, не чекаючи державних коштів. На минулому пленарному засіданні вже прийняли першу ухвалу по розташуванню ділянок для готелів, паркінгів тощо. Вона пішла в подальшу роботу. Що стосується доріг, то на сьогоднішній день ми маємо схему, де повинні бути транспортні розв`язки. Ми знаємо, що транспортна розв`язка Стрийська-Наукова повинна бути дворівневою. Також потрібно замкнути кільцеву з північного боку міста. Але вона не повинна співпадати з транспортним коридором. Він має пройти ще північніше, в районі Жовкви. Є бачення малого кільця Львова і схема руху транспорту у місті, щоб вирішити питання сьогоднішніх заторів. Найбільш позитивно – що ми уже почали оцінювати кількість транспорту, а відповідно і необхідність транспортних рішень, виходячи з потреб 2010-12 років. Тому що якщо ми не скористаємося шансом Євро-2012 для інфраструктури… Це унікальний спосіб позиціонувати наше місто як туристичне. Краків приймає щороку 10 мільйонів туристів, а Львів – близько 200 тисяч. Тобто, ми відстаємо в 50 разів. А якщо ми правильно організуємо процес, то повинні, щонайменше, порівнятися з Краковом. А це дасть місту додаткові кошти і дасть можливість заробити підприємцям. А чим багатші підприємці, чим багатші мешканці міста, тим багатшим буде саме місто.

 

 

– На жаль, вона не є ідеальною, але це стосується і інших міст нашої держави. Є певна політична нестабільність, немає гарантії, що завтра не будуть скасовані рішення, які приймалися вчора. Складність процедур, проблеми при оформленні документів якраз і породжують всі ці проблеми. Якщо ми говоримо в контексті міста Львова, то сьогодні йдуть процеси по вдосконаленню процедур. Починаючи від оформлення дозволу на проектування, будівництво, реконструкцію, заміну вікон. Ці процедури повинні бути простими, зрозумілими і не займати багато часу.

 

– Всі названі процедури на сьогодні є в опрацюванні. Тобто, прогнозую, що на осінь ми винесемо їх на сесію. Перше, це що стосується документообігу, і друга мета – ухвали, що стосуються названих вище процедур. Треба віддати належне створеному єдиному дозвільному офісу.

 

 

– На жаль, місто не завжди може уникнути політичної складової при розгляді того чи іншого рішення. З одного боку, ми намагаємося, щоб питання, які стосуються міста, максимально швидко виносилися на сесію. Недоліком в цих моментах є не завжди якісна підготовка цих питань. Багато питань знімається якоюсь суміжною комісією. Це стосується, зокрема, і питання щодо фірми „Тойота” і питання щодо вулиці Шевченка. Зауваження були враховані, ухвала допрацьована і проголосована.

 

– Є процедура, що кандидати на посади заступників міського голови повинні пройти співбесіду з фракціями міської ради. Вона повинна бути дотримана. Якщо вона не пройшла, відповідно питання знімається.

 

 

– За моєю інформацією, ці співбесіди вже пройшли. Це зробили уже всі заступники, здається, вони ще не зустрічалися лише з фракцією БЮТ. Я думаю, що 5 липня це питання буде розглянуто на сесії.

 

 

– Так, і це не секрет. Структура міської ради формувалася з акцентом на економіці. Економіка повинна лежати в основі процесів, що відбуваються у місті. Олег Михайлович – фахівець з економічних питань і структура формувалася так, що йому підпорядковані блоки фінансів та економіки. І абсолютно логічно, що він стане першим заступником. А Микола Сергійович – і з ним це погоджено – є хорошим фахівцем у містобудуванні, інженерному господарстві. Тож, цілком логічно, що він куруватиме саме ці сфери. 

 

– Насправді в кандидати у народні депутати було рекомендовано 25 представників Львівщини. З`їзд ще не визначився з прізвищами кандидатів. Враховуючи специфіку нинішньої виборчої кампанії і того, що всі процеси повинні відбутися спочатку, тобто відбутися міські конференції, обласні, з`їзди партій, блоків… Лише після цього можна буде говорити, хто реально претендує на кандидатів у народні депутати. 

 

– Я думаю, це не принципове питання. В природі українця закладено бути індивідуалістом. І своя маленька партія, безперечно, краща. Та якщо ми будемо виходити з інтересів громадян, в Україні з`явиться багато якісних партій. Тобто не партій одного лідера, а партій, які матимуть свою структуру і боротимуться за представництво в органах місцевого самоврядування. Зрештою, щоб стати якісним депутатом Верховної Ради, потрібно пройти школу місцевого самоврядування, зрозуміти, як ці процеси відбуваються на місцях. Адже основна проблема нині в Україні – це перерозподіл повноважень між центральними та місцевими органами влади. Ми йшли на вибори зі своєю програмою, яку підтримали виборці. Я не проти об`єднання на місцях. Але воно не повинно бути штучним. Мовляв, на горі хтось обрав собі кума і тепер всі повинні об`єднатися. Об`єднання повинно відбутися довкола якоїсь програми, яку потрібно зреалізувати на конкретній території. Якщо ми і об`єднаємося на місцях, то лише довкола певних програмних засад, а не на основі особистих симпатій.

 

– До бізнесу я маю відношення лише в частині підготовки документів, які регулюють його діяльність. А щодо тютюнової фабрики, то детальної інформації у мене немає, але, наскільки я знаю, вона працює у три зміни, що можна назвати позитивом. Це означає, що у Винник є перспектива.