Журналісти Гал-інфо віднайшли невідомі раніше пісні українських січових стрільців у щоденнику одного з вояків.
Віддавна пісня для українського народу була не лише елементом обрядів чи святкувань. Музика була конче необхідною частиною усіх етапів життя людини: народження та смерті, заручення та одруження, військових походів та прощання з рідними, побутових справ та щоденної рутини тощо. А тому пісні українських січових стрільців, створені відповідно у період Першої світової війни, є глибоким джерелом історичних фактів, соціальної пам’яті та культурних надбань. Із співанок вояків дізнаємось про їхні почуття, мрії та сподівання жити, вірити й кохати.
“Стрілець і пісня, то брат і сестра, то любчик і любка; в одинокій піснї знаходить стрілець розраду та хвилеве забуттє. Чи то в боєвих окопах під гук ворожих ґранатів, чи на відпочинку в Сїчовім Коші, чи ранений або хорий у шпиталї, на чужинї, — чи на кватирі у сїльській хатї, чи на вправах і в походї, чи накінець у стрілецькій кантинї "у Мрочка" всюди, де побачиш гурток стрільцїв, там певно почуєш і пісню”, – писав поет Юра Шкрумеляк.
Журналісти Гал-інфо віднайшли щоденник одного з вояків січового стрілецтва у фонді листів українських січових стрільців у Центральному державному історичному архіві України у м. Львів. Тексти були занотовані невідомим автором у селі Розвадів наприкінці 1916 р. - початку 1917 р.
Попри те, що розпочинається щоденник з пісень німецькою мовою, у тому числі гімном Німеччини, з кожною наступною сторінкою помічаємо унікальні українські співанки. Серед них є пісні знаних поетів, як-от Богдана Лепкого (“Видиш брате мій, товаришу мій”) та Василя Пачовського (“Забудь мене, мене забудь”). Не забув автор додати і знані сьогодні слова пісень “Кедь ми прийшла карта”, “Їхав стрілець на війноньку, прощав свою дівчиноньку”, “Слава, слава, отамане, Гей, ти, батьку наш!”, “Терном, терном там доріжка іде” тощо.
Унікальним у щоденнику є запис нот до однієї з пісень – “Стелися барвінку низенько”:
Публікуємо тексти інших пісень українських січових стрільців, які є маловідомими. Також закликаємо літературознавців та дослідників долучатись до пошуків мелодій зазначених пісень, а також текстів інших співанок цього історичного періоду. Звертатись до редакції можна за електронною поштою: [email protected].
1.
Стрілець – то нині великий пан,
Найбільший в цілім світі.
Йому чудесно всюди йде –
На войні й при кобіті.
Відзнака синя УСС,
Що понад вухом носить,
І славу, гроші, і любов –
Стрільцеві все приносить.
А весь вкраїнський наш народ
Симпатію до нас чує,
Бо каждий наш старий стрілець
З народом все воює.
Все наше братство кадрове –
Компанія достойна,
Та прім тут водить майже все,
Преславна стара война.
Чи на кватирі при жінках,
Чи в Мрочка на забаві –
Сидить стрілець наш молодий
В гуморі та й у славі.
Нераз між братство січове
Зла вістка пролітає,
Що наш отаман всіх старих
На войну висилає.
Тоді до гурту всі біжім
Грудь вельми напинати,
За правду, волю, за спокій,
За наші теплі хати.
Гарматні кулі не страшні,
Ані велика бочка,
"Алярм" лиш кликнуть уночі –
А ми всі на збірці в Мрочка.
І весь український народ
Симпатію до нас чує
Бо кождий поли старші стрілецькі
З народом все воює.
При добрім майзли...
При шпансі, при кобіті
Бо ми є хлопці УСС
Знані в цілім світі
Розвадів, 24.12.1916
2.
Послухай дівчино раз
Щось маю сказати два
Як в військові стані рум та ра ра
Треба бідувати уха ха ха ха
Як в військовім стані раз
Той жовнир бідує два
18 центів рум та ра ра
В цісара [рахує, - ред.] уха ха ха ха
18 на день раз
А 40 на тиждень два
З чим же бідний рум та ра ра
На той спацир вийде уха ха ха ха
Вийшов на той спацер раз
На одну годину два
Той вже си шукаю рум та ра ра
До боку дівчину уха ха ха ха
Ходить по спацирку раз
Спациркаму мила два
Дивлюсь на зеґарок рум та ра ра
Дев’ята година уха ха ха ха
Прийшов до касарні раз
Капраль ся питає два
Деж ти був жовнирю рум та ра ра
Як дев’ята била уха ха ха ха
Був я в однім шинку раз
Пив я шклянку пива два
Тай сам не завважив рум та ра ра
Як дев’ята била уха ха ха ха
Чекай ти, жовнирю, раз
Дістанеш ти шпанґи два (Шпанги — військова кара.)
Будеш добре знати рум та ра ра
Як йти до коханки уха ха ха ха
Ой вийшов я на гоф раз
Та й став я до ґліду два
Бідний жовнирина рум та ра ра
Слези обтирая уха ха ха ха
Розвадів 24.12.1916
3.
Нещасливі ті Карпати гей гей
Бо в них мушу умірати
Ті Карпати моя мука гей гей
Нещасливая розлука
Розлучають від родини гей гей
Та й від любої дівчини
Тут глубока тая яма гей гей
Щастя мого вічна тяма
А на груди ляже мила гей гей
Не дівчина, а могила
На спомині будуть цьвіти
Про кохання вічно мріти
Прийди мила ….
Та й на гробі помолися
Нарви цьвітів з моїй крови
То на мить з дні любови.
4.
Ой ви хлопці, ви молодці
Ходіть з нами в запорожці
Я би пішов та й не годен
Бо ходив бим все голоден
Ой ви “пани” зле то буде
Як нам нині чай не буде
Вино мусить, щодня бути
Бо не ті вже ми рекрути.
Бо ми старі запорожці
Хочем руму хоч по ложці
А як будем рум все мати
Перестанем докучати
Бо пан сотник добре знають
Що кухарі обкрадають
Що вони рум випивають
А нас чайом задуряють
Папіроси давно були
В Розвадові десь щезнули
Чеколяда в горлі стала
Сир швайцарський шаржа* вкрала
А всі наші десятнИки
То всі добрі робітники
Лібесбаби нам закрали
Хусточки нам дарували
А декотрі десятники
Знають добре “дерти пики”
Нехай вони не думають
Що у кадрі повмирають
Тут у кадрі добре бути
Бо тут свисту куль не чути
А як вийдем ми у поле
Тогді дамо “панам” школи
Будуть вони пам’ятати
З ким ся мають зачіпати.
Ой ми довго в поли були
Всі Карпати розглянули гей гей
Всі Карпати і Поділля
Воювати добре вміям гей гей
Бо ми вміли воювати
Панам школи вміли дати гей гей
Дрожіть пани перед нами
Бо лиха година з вами гей
Ми два роки воювали
І про кару нич не знали гей..
Як ся пани посходили
То три тиждні засудили гей …
А ми кару перебудем
Панам того не забудем гей…
Вийдем в поле нагадєм
Бо ми там вже верх тримаєм.
Щоб сотники нам велрнули
Ми б тоді знов воскреснули гей
Тоді крикнем ….
“Нехай живе стара война” гей
Розвадів, 30.01.1916
*шаржа - військовий чин в австрійській армії
