Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Економіка

«Видобуток нафти і газу на Львівщині можна збільшити в 2-3 рази», - Климович

Енергетична незалежність країни є наріжним каменем незалежності політичної. З Ярославом Климовичем, головою правління НАК «Надра України», «Гал-інфо» зустрілося в офісі компанії в Києві, аби обговорити ситуацію з нарощенням видобутку українських вуглеводнів – нафти і газу. Мова пішла й про родовища сланцевого газу на Донбасі, і про становище геологічно-розвідувальної та видобувної галузі на Львівщині.

Пане Ярославе, почнімо розмову з фінансів. Згідно з статистикою, в січні-червні 2017 року «Надра України» отримали 373 тис. грн. прибутку, що майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року. З чим пов’язаний спад? Які прогнози й очікування за підсумками року?

Наразі недоречно говорити про спад фінансових результатів. Чистий дохід від реалізації товарів, робіт і послуг Компанії за перше півріччя збільшився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 5 млн. грн. і склав практично 30 млн. грн. А це свідчить передусім про активізацію діяльності дочірніх підприємств.

Так, отримані 373 тис. грн. чистого прибутку – це менше, ніж за аналогічний період минулого року. Проте в дохід держави перераховано на 50% (або на 11,2 млн. грн.) більше, ніж за аналогічний період минулого року (перше півріччя 2016 року – 22,2 млн. грн.). Зрештою, ми отримали прибуток на фоні масштабних капіталовкладень, оскільки цього року вдалося накопичити власні кошти і на виконання наших ключових статутних завдань спрямувати їх на буріння на власних ліцензійних ділянках. Мова йде про пошукову свердловину №17-Ретичинську на Львівщині. А це мільйонні інвестиції, які в майбутньому принесуть суттєві додаткові прибутки.

За підсумками року ми очікуємо перевищення планових показників, передбачених затвердженим Державною службою геології та надр України фінансовим планом Компанії на 2017 рік. Враховуючи вже укладені договори, обсяги виконаних робіт не будуть меншими за показники минулого року. Крім того, очікується дохід від видобутку вуглеводнів, отриманих з нової пробуреної свердловини, що обумовлює зростання рентабельності діяльності підприємств. В дохід держави буде перераховано понад 70 млн. грн. податків та зборів.

140 законсервованих свердловин мають величезний потенціал

Одним зі стратегічних завдань України є досягнення енергонезалежності. Починаючи з 2014 року, Україна активно скорочує споживання газу. Що потрібно зробити, щоб наростити видобуток вуглеводнів?

На сьогодні Україна споживає більше вуглеводнів, ніж видобуває. Переважна більшість родовищ має значний ступень виснаженості і, відтак, не зовсім позитивну динаміку видобувних показників. Збільшення видобутку вуглеводнів неможливе без суттєвого нарощування обсягів буріння нових свердловин та отримання приросту запасів вуглеводнів, який щонайменше повинен перевищувати видобуток удвічі.

Спеціалізовані геологорозвідувальні підприємства, які до 1995 року забезпечували до 80% приросту запасів вуглеводнів в Україні, через недостатнє фінансування з державного бюджету значно скоротили пошуково-розвідувальне та параметричне буріння. А нам потрібна розробка комплексних регіональних програм геологорозвідувальних робіт.

З метою ефективного використання газонафтових родовищ та свердловин в межах ліцензійних ділянок необхідно прискорити видачу та продовження терміну дії спеціальних дозволів, збільшити обсяги державного фінансування геологорозвідувальних робіт. А це у свою чергу дозволить підвищити приріст прогнозних та локальних ресурсів, збільшить видобувні запаси, буде сприяти створенню нових робочих місць та росту сплати податків та зборів до держбюджету.

Щоб наростити власний видобуток вуглеводнів, у нас є два шляхи. Перший – геологічне розвідування нових родовищ та нові свердловини. Україна має достатню кількість нафти та газу, але бурити слід на глибині 5,5-6 тис. метрів. Такі роботи передбачають значні фінансові інвестиції. Їх потрібно шукати ззовні.

А другий?

Є дешевший варіант. Ми визначили близько 140 раніше законсервованих свердловин, які мають великий потенціал. Свого часу «Надра України» підготували технічну характеристику об’єктів під реліквідацію: рік буріння об’єкта, хто є ліцензіатом, результати випробувань, чіткі рекомендації щодо відновлення роботи свердловини, розробили бізнес-плани.

Зрозуміло, що мова не йде про 100% успіху на кожній свердловині. Але статистика свідчить, що в геології успіх, як правило, становить 1 до 3. Тобто, якщо третина об’єктів буде успішною, то за короткий час і за невеликі гроші, відновлюючи свердловини, ми зможемо збільшити, і то – в досить значних обсягах, видобуток газу в державі.

Сланцевий газ на Донбасі знов актуальний

Кілька років тому активно обговорювалися перспективи розробки українських родовищ сланцевого газу на Донбасі. Через війну це питання тимчасово втратило актуальність, проте тепер проект розробки Юзівського родовища знову на часі. Чому з проекту пішов Shell і чи буде допущена до роботи нідерландська Yuzgaz B.V.?

Спочатку відповім щодо Shell. Одразу зазначу: як би я не прокоментував дане питання, мій коментар жодним чином не може вважатись позицією представників Shell, адже тільки сам Shell має право коментувати за себе.

Якщо проаналізувати коментарі аналітиків і події на світовому нафтогазовому ринку, то можна зрозуміти, що проект УРП на Юзівській ділянці з партнерами з Shell на момент наближення до початку бурових робіт і ключових витрат за всіма ознаками відносився до категорії Greenfield (тобто рання стадія пошукових робіт і максимальних капітальних витрат). Всі без винятку великі нафтогазові гіганти масштабно вкладають в такі проекти на піку чи стабільно високій фазі цінової кон’юнктури ринку на вуглеводні. Якщо згадаєте, то це був 2014 рік, на який планувались масштабні капіталовкладення. І що відбулось 2014 року? Усім відоме катастрофічне для видобувних компаній трикратне падіння цін на нафту, потім газ, а ціни на газ по багатьох контрактах прив’язані формулою ціни до цін на нафту і так далі. Всі без винятку з кінця 2014 року і протягом 2015 року в авральному порядку згортали свої інвестиційні проекти (Exxon, Chevron, BP, eni, Statoil тощо), особливо Greenfield, і звітували про безпрецедентні мільярдні збитки або падіння доходів не на проценти, а в рази! Не був винятком і Shell. Інші проблеми можна вважати побічними або похідними, але всі вони разом спонукали до виходу потужного інвестора з України.

Щодо Юзівського проекту, то «Надра Юзівська» та Юзгаз Бі.Ві. звернулися до Міжвідомчої комісії з проханням продовжити розгляд запиту щодо згоди на відступлення «Надра Юзівською» частки в правах та зобов’язаннях інвестора за Угодою про розподіл вуглеводнів на користь компанії Юзгаз Бі.Ві. За результатами засідання Міжвідомчої Комісії 17 серпня було створено відповідну робочу групу.

А вже 22 серпня відбулося перше засідання робочої групи у складі представників Міжвідомчої комісії, народних депутатів України, «Надра Юзівської», компаній Юзгаз Бі.Ві. та NAFTA, на якому нарешті розпочався розгляд запиту «Надра Юзівської» та Юзгаз Бі.Ві.

Юзгаз Бі.Ві. розкрив своїх бенефіціарів, а представники компанії NAFTA заявили, що компанія стане учасником проекту як його фактичний оператор та акціонер Юзгаз Бі.Ві із часткою 50% після отримання згоди від уряду на відступлення на запропонованих умовах. Хочу зазначити, що зі словацькою NAFTA ми розпочали діалог у 2014 році, а на початку 2015 року між нашими компаніями був підписаний меморандум про співпрацю.

Чи поклади газу з Юзівського родовища знаходяться на підконтрольних Україні територіях?

Юзівська ділянка надр знаходиться поряд з місцевістю, де проводиться антитерористична операція, але ця територія підконтрольна Україні. Існуючий фактор ризику стосовно цієї ділянки надр є непередбачуваним чинником та його контроль є виключно незалежним від інвестиційного проекту в рамках Угоди про розподіл продукції.
А загалом, про перспективи українського газовидобування на тимчасово окупованих територіях можливо говорити тільки після змін у політичній ситуації та повернення згаданих територій під контроль України.

До речі, наприкінці серпня з’явилася інформація, що бойовики так званої «ДНР» планують загарбати низку українських підприємств, в тому числі тих, що перебувають на балансі «Надр України». Про які підприємства йдеться?

На сьогодні дочірніх підприємств Компанії, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, немає, але є майно у м. Горлівка, яке належить нам. У якому воно зараз стані, важко щось сказати, оскільки там неможливо провести інвентаризацію.

«Потрібне серйозне переоснащення бурильного парку на Львівщині»

Поговорімо про Західний регіон України. Які Ви бачите перспективи у нарощуванні видобутку вуглеводнів у Карпатському регіоні?

За часи незалежності в Західному регіоні України було завершено будівництво 440 свердловин. З них близько 50% виявилися продуктивними. Але, разом з тим, є низка об’єктивних причин, які гальмують збільшення власного видобутку. Що необхідно зробити?

По-перше, необхідно профінансувати проведення додаткових сейсмічних досліджень, що дасть можливість зменшити ризики, пов’язані з бурінням нових свердловин. По-друге, потрібне серйозне переоснащення бурильного парку. Це дасть змогу зекономити два фактори, в яких постійно є потреба: час і гроші. Тобто, зі сучасною буровою технікою нова свердловина обійдеться дешевше і буде пробурена в коротші строки. По-третє, слід активніше переймати міжнародний досвід. Враховуючи практику нафтогазовидобування в США, Канаді, Великій Британії, можна стверджувати, що сучасний стан розвіданих запасів дозволяє збільшити існуючий рівень видобутку нафти та газу в регіоні (при застосуванні новітніх технологій) щонайменше в 2-3 рази.

Крім того, для потенційних інвесторів наші фахівці розробили ряд бізнес-проектів. Зокрема, по Ортиницькій площі, по Олеській ділянці надр.

Щодо Олеської ділянки. Там є поклади сланцевого газу. Для реалізації проектів створено «Надра Олеська». Проте з цього проекту вийшла американська компанія Chevron. Хто працюватиме натомість і коли почнеться видобуток сланцевого газу на Львівщині?

Прогнозні ресурси Олеської ділянки є достатньо великими. Стосовно «Надра Олеська», то для відповідного врегулювання виходу компанії Chevron з проекту я звернувся до Міжвідомчої комісії з проханням розглянути проект додаткової угоди до Олеської УРП  з метою його опрацювання та узгодження, і надалі – винесення проекту на розгляд Кабінету Міністрів України. Міжвідомча комісія прийняла рішення створити робочу групу, яка буде опрацьовувати проект додаткової угоди між державою та інвестором «Надра Олеська». Це дасть можливість продовжити роботу з пошуку інвестора і згодом оголосити конкурс про залучення нового інвестора. Тому поки що я не можу сказати, коли почнеться видобуток сланцевого газу на Львівщині.

А які, на Вашу думку, є основні проблеми мінерально-сировинної бази Західної України?

Особливість видобувної промисловості на Заході полягає у тому, що відкриті родовища уже достатнього довго експлуатуються: Дрогобицький сільзавод діє з 15 століття, Бориславське і Східницьке нафтові родовища працюють понад 100 років, Дашавське газове родовище уведено в розробку у 1924 році. Це, зрозуміло, призвело до загальної амортизації основних фондів, в тому числі транспортних, та виникнення постійних аварійних ситуацій. Найпридатніші до експлуатації родовища або вироблені, або перебувають у стадії відпрацювання. Така складна ситуація вимагає впровадження технологій розробки, які б дозволяли використовувати малі родовища.

Або погляньте на проблеми Борислава. Там найгостріше постала проблема загазованості території міста. Бориславський нафтопромисловий район – один із найстаріших у Європі. За весь час історії розробки тут видобуто 40 млн. тонн нафти і 15 млрд. м3 газу. Спочатку, коли нафта залягала неглибоко, видобували нафту за допомогою шурфів-копанок та колодязів, які викопували вручну. Пізніше, колодязі втратили актуальність і їх просто засипали. Потрібно пам’ятати, що міграцію вуглеводнів на поверхню землі, яка спостерігається у Бориславі, повністю ліквідувати неможливо. Необхідно постійно вивчати, аналізувати дану проблему і проводити заходи з метою відбору вуглеводнів. Так можна знизити рівень загазованості навколишнього середовища та зменшити ризики для життя і здоров'я місцевого населення.

Хочу сказати, що Компанія «Надра України» у своїй діяльності постійно приділяє увагу охороні навколишнього середовища, впроваджує заходи вдосконалення системи екологічного керування, розробляє та впроваджує дії з запобігання забрудненню; встановлює контроль за впливом на довкілля та застосовує коригувальні заходи; забезпечує діяльність у відповідності до екологічного законодавства України.

Науковими організаціями компанії проводиться удосконалення системи екологічного моніторингу навколишнього природного середовища. Так, ми розробили «Положення про створення локальних спостережних мереж та контролю можливих викидів забруднюючих речовин в районах проведення робіт з пошуку, розвідки та видобутку вуглеводнів з метою моніторингу стану навколишнього природного середовища».

60 років «Західукргеологія»

У Західному регіоні «Надра України» представлені дочірньою компанією «Західукргеологія». Які основні досягнення цього підприємства?

Ви знаєте, в цьому році «Західукргеологія» відзначає 60-річний ювілей. Це підприємство пройшло довгий шлях і має у своєму активі багато унікальних здобутків.

Зараз чомусь ніхто не говорить, що спеціалісти нашої дочірньої компанії у 1980-1993 роках, яка тоді називалася Західно-Українське виробниче геологічне об’єднання «Західукргеологія», у складі Української нафтогазорозвідувальної експедиції, проводили геологорозвідувальні роботи на нафту і газ в Тюменській області. І саме наші фахівці пробурили там 82 продуктивні свердловини та відкрили 4 гадоконденсатних родовища. Та і загалом, фахівці «Західукргеології» мають серйозний міжнародний досвід.

В 1995 році в Україні на базі розвіданого Мужіївського родовища в Закарпатті створена золотовидобувна галузь. Україна тоді отримала першу сотню кілограмів свого золота. На родовищах, відкритих геологорозвідувальниками підприємства, працює перший і єдиний в Україні Закарпатський золотополіметалічний рудник, 15 шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну, 4 гірничо-хімічні комбінати, ряд підприємств хімічної та будівельної промисловості. Між іншим, всі великі міста Західних областей України, районні центри постачаються питною водою із водозаборів, що розвідані Львівською та Закарпатською геологорозвідувальною експедицією.

Була інформація, що на Львівщині Ваша компанія пробурила нову свердловину. Чи можете Ви щось сказати про попередні результати?

Не зважаючи на складну фінансову ситуацію, силами Компанії знайдений ресурс, який був інвестований в перспективний об’єкт у Львівській області. Ми вперше отримали продукцію за власні кошти. Роботи проводяться у Яворівському районі на Львівщині в окремому структурному блоці Ретичинського газового родовища. Роботи з буріння там вже закінченні, а зараз ми проводимо випробовування на продуктивність газоносних горизонтів пошукової свердловини №17-Ретичинська. Для випробування в експлуатаційній колоні виділено 8 перспективних об'єктів для оцінки промислової продуктивності. При періодичному стравлюванні свердловини полум'я газу досягало 7-10 метрів, після стравлювання — горить постійний факел 1,5-3 метра. Свердловина знаходиться в дослідженні.

Також хочу тут відзначити якісну роботу співробітників Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції, які своєю роботою на 17-ій Ретичинській доводять, що вони залишаються конкурентоспроможними на українському ринку буріння і здатні професійно надавати послуги по бурінню іншим надрокористувачам.

2015 року вас критикували за те, що ви без конкурсу призначили директора ДП «Західукргеологія». Йдеться про Дмитра Штикала, який звільнився 2014 року з посади начальника Держекоінспекції Львівської області, а в вересні 2015 року очолив ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України». Чому ви призначили саме його?

Відповідно до статуту Національної акціонерної компанії «Надра України», рішення про призначення та звільнення з керівних посад приймається Правлінням Компанії, а не мною особисто. До призначення Штикала Дмитра Ігоровича директором дочірнього підприємства «Західукргеологія» він перебував на посаді радника Голови правління компанії та в.о. керівника цього підприємства з вересня 2015 по березень 2016 року.

Дмитро Штикало за той час зарекомендував себе як висококваліфікований спеціаліст, досвідчений організатор, принциповий та ініціативний. І я переконаний, що він бачить перспективу розвитку очолюваного ним підприємства. Крім того, Дмитро Ігорович, виконуючи обов’язки керівника підприємства, отримав заслужений авторитет та підтримку працівників Дочірнього підприємства «Західукргеологія». Тому у березні 2016 року Правлінням Національної акціонерної компанії «Надра України» було прийнято рішення про його призначення директором ДП «Західукргеологія». І сьогодні, на фоні тих умов, у яких перебуває геологічна галузь, підприємство показує хороший результат, і я дякую Дмитру Ігоровичу за роботу.

Ви згадували, що ДП «Західукргеологія» у цьому році відзначає 60-річний ювілей.

Так, і ми напередодні 100-річчя української геології та 60-річчя нашого дочірнього підприємства з 12 по 14 вересня вперше проводимо у Львові науково-практичну конференцію «Геологічна галузь України – 100-річний шлях та 60-річчя ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія». Під час заходу будемо говорити про стан та перспективи використання надр України, зокрема, про шляхи нарощування енергетичного потенціалу держави. Участь у заході вже підтвердили ряд крупних профільних державних та приватних підприємств. Організаторами заходу виступили Державна служба геології та надр України, Національна акціонерна компанія «Надра України» та ДП «Західукргеологія».

Сергій Стуканов, спеціально для Гал-інфо

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ