Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн

Юлія Лукіна: Будь-яке об’єднання, і це бачимо сьогодні при створенні мегаблоку демократичних сил, процес складний і болючий

Політичні сили України активно готуються до позачергових парламентських виборів і фактично розпочали виборчу кампанію. Проте найбільш активно – ініціатори проведення цих виборів – помаранчеві. Зараз вони наполегливо ведуть перемовини про створення блоку демократичних сил, куди мають увійти НСНУ, «Правиця» і «Народна самооборона». Про процес створення цього блоку, про ситуацію всередині власне «Народної самооборони» «Гал-info» розпитало координатора «Народної самооборони» на Львівщині, голову ЛОО ПП «Вперед, Україно!» Юлію Лукіну.
– Юліє Михайлівно, зараз ведеться багато розмов про стосунки громадської організації «Антикримінальний вибір» та партії «Вперед, Україно!», партії «Вперед, Україно!» і «Народної самооборони», про певні суперечки, які існують між ними, і навіть рейдерство... Яким є Ваше ставлення до ситуації, що склалася?
 
– Насправді сталося так, як сталося. Наприкінці минулого року керівники структур ГО «Антикримінальний вибір» та політичної партії «Вперед, Україно!» домовились про співпрацю та об’єднання. Саме об’єднання демократичних сил було головною ідеєю такого союзу, а основою для цього стала громадська організація «Антикримінальний вибір», що ні для кого не є таємницею.
             На останніх парламентських виборах партія «Вперед, Україно!» посіла останнє 45 місце, набрала 0,02 відсотка і за неї проголосувало в Україні 6934 виборці, а у Львівській області всього 420 осіб. І це, не зважаючи на те, що партія мала авторитетного лідера. Наскільки мені відомо, у списку партії числилось людей навіть більше, аніж за неї проголосувало. Це такий мізер 0,02 відсотка, що я вважаю, що для людей, які себе поважають, які займаються політичною діяльністю, цей результат ганьба. Просто ганьба. Очевидно, це спричинено браком ресурсів – як матеріальних, так і людських, відтак необхідно було провести коректну реконструкцію партії. Саме тому і було прийняте рішення про вливання молодої сили – громадської організації «Антикримінальний вибір» у лави партії «Вперед, Україно!». Говорячи сучасною мовою, треба було вдатися до кризового менеджменту. Прийшли молоді люди, запропонували не лише свій розум та енергію, а й свої матеріальні ресурси (до речі, середній вік членів «АКВ» 35 років). Партія «Вперед, Україно!» просто «лежала», а її хотіли «підняти» й залучити до нового руху «Народної самооборони», яка створювалася у той час. Не думаю, що маю роз’яснювати різницю між рейдерством і кризовим менеджментом – це речі несумісні.
 
– Якщо «АКВ» є таким вже благом для «Вперед, Україно!», то чому виникла така опозиція по відношенню до АКВ всередині партії?
 
Були досягнуті домовленості, що в процесі об’єднання відбудуться певні зміни у керівництві на місцях. Почалося об’єднання, і «Антикримінальний вибір» надав як людські ресурси, так і матеріальні. І, ясна річ, ми внесли новий стиль у партійну роботу відповідальність, інтенсивність, організованість. На той час не була відомою точна кількість членів партії, кількість районних організацій. Тобто ретельний облік не вівся. На 6 з’їзді політичної партії «Вперед, Україно!» було прийняте рішення про перереєстрацію членів партії, а це означало – наведення порядку. Такий розвиток подій не на жарт злякав давніх членів «Вперед, Україно!», хоча ця невелика партійна структура, влившись у «Народну самооборону», швидко стала знаною і вагомою силою,
Зробивши цей, ми усвідомлювали, що будь-яке об’єднання, і це ми бачимо і сьогодні при створенні мегаблоку демократичних сил, процес складний і болючий. Як правило, у таких випадках одна сторона поступається частиною своїх повноважень, даючи дорогу наступникам. А це, повторюся, дуже і дуже боляче. Частина членів «Вперед, Україно!» була психологічно не готова до цього, особливо керівники. Більшість з них цілком влаштовувало спокійне партійне життя: і бути при посаді, і нічого не робити. Саме ці люди і стали основою для створення нібито опозиції усередині партії. А «очолив» їх на той момент ще виконавчий секретар партії Ігор Мамчур, якого на початку року відсторонили від виконання секретарських обов’язків. Його поведінка пояснюється тим, що з приходом до керівництва партією «Вперед, Україно!» членів «АКВ» він втратив сімейний партійний бізнес: пан та його дружина практично керували партією, з цього і існували.
 
– В яких діях це відобразилося?
 
Насамперед в організаційних. Пан Мамчур розпочав боротьбу із представниками «АКВ» як у Львові, так і в інших областях. Скажімо, у нашому місті Ігор Мамчур і його соратники В. Плотичко, І. Корженівський провели нелегітимну конференцію. Відтак у Львові тепер існує нібито дві партійні організації. Такі ж спроби були у Вінниці, Криму, Луганську. Найгірше, що вони, збивши з пантелику частину старих членів партії і повівши їх проти ідеї об’єднання, привели їх до радикального заперечення самих ідей «Народної самооборони». Фактично, Ігор Мамчур першим виступив проти «Народної самооборони», спровокувавши протидію Юрію Луценку. Спочатку це було приховано, але пізніше його дії стали відкритими. Апогеєм діяльності пана Мамчура став його виступ у передачі «Свобода слова». Як бачимо, небажання іти на компроміс, невміння стримувати власні амбіції та поступатись особистими інтересами завжди призводять до негативних наслідків.
 
           – І чим це все закінчилось? Що відбувається у Вашій організації сьогодні?
  
            Буквально нещодавно я прочитала матеріал на одному із львівських інформаційних сайтів, в якому Ігор Мамчур представляється виконавчим секретарем політичної партії «Вперед, Україно!». Відомо, що це не відповідає дійсності, тому що він відсторонений від цієї посади у партії «Вперед, Україно!». Прикро, що саме в період об’єднання пан Мамчур зіграв негативну руйнівну роль для власної партії. Багато людей у «Вперед, Україно!», в тому числі рядових членів, відразу дали свою оцінку таким діям як самого Ігоря Мамчура, так і його оточенню. Зазначу, що більшість членів партії висловили свою підтримку Юрію Луценку і хотіли би продовжувати співпрацю з ним. Однак їм не дали цього зробити. Пан Мамчур їх просто відсік.
Причому до цього було задіяне Міністерство юстиції, яке почало перевіряти усі партійні місцеві осередки за позовом однієї з кримських секретарів голів партії пані Голіциної з подачі Ігоря Мамчура.
 
             – У Львові також?  
 
Нашого львівського управління юстиції це не торкнулось, тому що у нас працюють надто грамотні люди. Цим питанням тут навіть не займалися б. Але коли мова іде про об’єднання, потрібно завжди робити вибір, навіть якщо він стосується «Народної самооборони» та Юрія Луценка, який, до речі, має високий рейтинг довіри у населення. Саме завдяки особистості Юрія Віталійовича піднявся і рейтинг громадянського руху «Народна самооборона». За останній період зроблено дуже багато роботи, відтак рейтинг «Народної самооборони» невпинно зростає. Сьогодні показник Юрія Луценка досягає вже 15-17 відсотків. І це соціологічне дослідження проведене аж ніяк не прихильниками «Народної самооборони». Рейтинг самого руху коливається у межах 8-9%, а це вже реальна сила.
Підкреслю під час об’єднання демократичних сил не може бути так, щоб одні були за «Народну самооборону», інші проти, одні за Юрія Луценка, інші – проти нього. Це просто нонсенс. Львівська обласна організація партії «Вперед, Україно!» та «Народна самооборона» хочуть працювати з «впередукраїнцями-старожилами». Саме тому ми виконуємо рішення спочатку з’їзду, а потім і Національної ради партії «Вперед, Україно!» про перереєстрацію членів партії. Це відбувається у всіх областях, відповідно, у Львівській області також. Все іде за визначеною схемою, затвердженою головою партії «Вперед, Україно!», і у цьому немає жодної проблеми. Люди приходять до нас, і ми жодним чином не хочемо нікого відштовхувати, адже людям необхідно завжди давати можливість вибору.
           Ми також зустрічалися із активістами, які підтримували Ігоря Мамчура, заявляючи про це абсолютно відверто. Це пан Плотичко і пан Корженівський, які сиділи поруч із ним на прес-конференціях. Ми запропонували п. Плотичку і в його особі людям, які, за його словами, стоять за ним, співпрацю – і вони погодились. Але слова залишились лише словами. Пан Мамчур відсторонився від партії і створив так звану демократичну платформу, пішов проти Луценка. В цей же час його соратники кажуть, що вони підтримують рух Юрія Луценка. Знову нонсенс. Ми, своєю чергою, запропонували організувати В. Плотичку та І. Корженівському прес-конференцію і донести до громадськості власну позицію з приводу ситуації, що склалася. Я думаю, що це не проблема для людей, які хочуть бути публічними, бути у політиці. Таку думку підтримав і голова партії «Вперед, Україно!» Віктор Лаврентійович Мусіяка. Сказав, що в такому випадку просто необхідно вийти до журналістів і все чесно розповісти.
            Я думаю, що насправді всі позиції «Народної самооборони» вже визначені, оприлюднені, а тому вона буде іти своїм шляхом. За нами ідуть люди, за нами ідуть члени партії «Вперед, Україно!» у всіх районах області. Головне, що вони підтримують ідею «Народної самооборони». Зараз ми офіційно ведемо перереєстрацію членів партії і незабаром офіційним шляхом вручимо їм відповідні документи.
 
             – Все ж таки, сьогодні де-факто діє дві ЛОО партії «Вперед, Україно!», чи ні?  
 
Це ненормальна ситуація, і члени партії вирішили розставити всі крапки над «і». А що зробив Ігор Мамчур? Він просто заховав усі документи партії. У Львівській організації я не маю жодних документів про членів партії, статутних документів, реєстрів. Більш того, як виявилося, їх немає навіть у п. Плотичка. Він сам мені розповів про це…
 
           – А чому прийняте рішення про перереєстрацію членів партії і наскільки реально це можна зробити?
  
Було прийнято таке рішення і з’їздом, і Національною радою політичної партії «Вперед, Україно!», а тому воно виконуватиметься у всіх областях, зокрема у Львівській. Ми зараз шукаємо членів партії, даємо оголошення у газети та на радіо. По львівському радіо кожного дня іде інформація про перереєстрацію членів партії. Тому я звертаюся до членів партії «Вперед, Україно!»: прийдіть, будь-ласка, ми хочемо вас побачити, знати хто ви, скільки вас.
 
            – Останнім часом Юрій Луценко вимагав від «Нашої України» гарантій, що вона не вступатиме у блок із Партією регіонів. Чому робляться такі заяви?  
 
            Юрій Луценко у процесі перемовин про створення мегаблоку говорив про неможливість вступу «Нашої України» у блок із Партією регіонів. Це абсолютно несумісні речі. Це принципова позиція, і я переконана, що оприлюднення Юрієм Віталійовичем такої умови було необхідним, як один із факторів об’єднання.
 
            – Як краще виборцям визначатись із своїми симпатіями на виборчій дільниці, на Вашу думку?  
 
Зі створенням мегаблоку виборцям легше визначатися. У нас виборці надто добре орієнтуються в політичній «каші», тому завжди зроблять правильний вибір. У нас настільки заполітизовані мешканці, що вони завжди і точно знають, за кого віддадуть власний голос. Навіть той відсоток, який не визначився зі своїми симпатіями на виборах, хоча він невисокий.
 
           – Пані Юліє, чи задоволена «Народна самооборона» своєю квотою 25% у спільному списку мегаблоку?  
 
            Наскільки мені відомо, домовленостей про це остаточно досягнуто і конкретних змін немає. Думаю, що задоволена.
 
             – Юліє Михайлівно, хто повинен стати першим номером у списку блоку?  
 
            У тому, що це повинен бути Юрій Луценко, я навіть не хочу нікого переконувати. Для мене це навіть не обговорюється. Це очевидно. Саме Юрій Луценко має найвищий особистий рейтинг серед усіх новітніх лідерів. Юрій Луценко – це свіжа кров, яскравий лідер, нове обличчя і тому потрібно, щоб він був першим номером у списку.
 
             – Голова партії «Вперед, Україно!» Віктор Мусіяка говорив, що не братиме участі у виборах, якщо передвиборчий блок «Народна самооборона Юрія Луценка» об’єднається із «Нашою Україною та «Українською Правицею». Пані Юліє, можете роз’яснити таку позицію?  
 
            Насправді Віктор Лаврентійович не визначився зі своєю позицією. Ці слова ще не є остаточними.
 
             – Чи можливо, що «Народна самооборона» піде на вибори все-таки самостійно?  
 
            Так, це також можливо. Можливість подолати виборчий бар’єр «Народною самообороною» є сьогодні більш ніж реальною: згідно з останніми соціологічними дослідженнями – це сім з половиною відсотків. Такий варіант завжди залишається відкритим для обговорення. Якщо лідери демократичних сил не досягнуть домовленостей, якщо у них будуть радикальні розходження у позиціях, така альтернатива не виключена. Хоча оптимальний варіант – це об’єднання.
 
             – Хто із львівських самооборонців може посісти прохідні місця у списку мегаблоку?
 
            З’їзду ще не було, список не обговорювався. Про це зарано говорити. Може увійти три-чотири людини у прохідний список. Я вам гарантую, що у майбутньому будуть несподівані прізвища від Львівщини.
 
             – Чи відома вже дата приїзду Юрія Луценка на Львівщину?
 
             Щороку Юрій Луценко відвідує Форум видавців. Юрій Віталійович дуже великий любитель книжок і не може відмовитись від цієї пристрасті. Попередньо він приїде у вересні, і вже тоді лідер «Народної самооборони» зможе поспілкуватись із львів’янами.
 
Розмовляв Олег ДОВГАНИК
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ