Кандидат на посаду ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Юрій Раделицький поділився своїми думками щодо майбутнього розвитку Університету.
Юрію, ці вибори ректора фактично перші, які можна вважати повноцінними згідно з новими правилами. Велика кількість кандидатів, виборців. Наскільки, на твою думку, 9 кандидатів зможуть реалізувати своє право прорекламувати себе?
Думаю, що все залежатиме від майданчиків, де кандидати будуть комунікувати з виборцями. Зокрема через соцмережі всі зможуть дійти до свого виборця. А якщо говорити про університетські майданчики, то тут буде складніше.
Чи будуть мати всі рівний доступ до виборця? Ні, не будуть. Хтось більше працює, хтось менше, когось більше знають, когось менше знають за посадою. Тут рівності не буде. Адміністрація за своїми функціями має більше доступу, більше впізнаваності, більше висвітлюється на сторінці університету. Це певною мірою логічно.
На вашу думку, хто з виборців буде найактивнішим?
Думаю, що ключовими виборцями будуть саме викладачі. Саме вони будуть стежити за програмами кандидатів, ставити питання.
Чи визначились уже виборці з кандидатом, якого будуть підтримувати на виборах ректора?
Ні, ще не визначилися. Зараз процес тільки набирає обертів, заходить у кулуари, починаються обговорення кандидатів на факультетах, “під час кави”.
Виборчий процес до 22 квітня доволі довгий, і всіх кандидатів можна не раз обговорити.
Ректор Університету – це більше адміністратор чи науковець? Людина, яка повинна контролювати освітні процеси, чи це все-таки менеджер?
Як я і заявив у своїй програмі, ректор – це топменеджер, це CEO. Це людина, яка має забезпечити роботу університету. Він повинен забезпечити не лише ефективну роботу, але й фінансову стійкість та зберегти науковий потенціал.
Йому повинні ставити завдання, KPI, й він має їх виконувати. Університет потрібно розглядати як бізнес-модель. Модель, яка функціонує зараз, є споживацькою: ми беремо гроші з держави, ділимо низькі зарплати, проїдання, розвитку жодного немає.
Бюджет університету за 2024 рік – 1 млрд 51 млн грн. Грубо кажучи, зарплати плюс комунальні послуги – це 93% тих коштів. Відповідно на розвиток, на науку нічого не залишається.
І при тому зарплати дуже низькі. Для прикладу, доцент на кафедрі отримує 14 700 грн на руки. І це люди, які мають 20 років стажу.
І як, на вашу думку, ректор може на це вплинути?
Треба зробити певне реформування та оптимізацію факультетів.
У нас є два варіанти. Я як економіст говорю: або збільшити доходи, або переглянути наші витрати. У нас комунальні послуги коштують 100 мільйонів на рік.
Давайте змоделюємо: завтра держава скаже, що енергоресурси за ринковими цінами, що тоді робити?
А які зарплати? Вони зовсім не мотивують людину. Молодь не йде в університети. Університет старіє. Потрібні зміни. І звісно треба збільшувати доходи. Бізнес готовий долучатися до цього процесу, але йому потрібна прозора схема і прозора модель такої співпраці. Люди готові інвестувати в освіту, адже їм зараз на ринку також не вистачає кваліфікованих кадрів. Крім того, є великі міжнародні проєкти. А скільки у нас зараз залучено грошей з міжнародних проєктів? В Україні є університети, не буду їх називати, але вони залучають великі кошти. Людям треба дати можливість себе реалізовувати.
Окей. Як університет може залучати гроші, якщо не говорити про заробляння на платниках?
Перший варіант - залучати бізнес через інвестиції в майбутніх працівників.
Другий варіант – через наукові парки. Потрібно мотивувати створення стартапів, бізнес-шкіл і далі комерціалізувати цей процес.
Третє – це міжнародні проєкти. Університет має заробляти ззовні. Скільки зараз заробляє Університет іншими доходами, крім освіти? Копійки.
Крім того, потрібно переглянути витрати. Десь, можливо, вони завеликі, десь економічно недоцільні.
А в чому інтерес бізнесу?
Їм потрібні якісні кадри. Наші випускники по всій вертикалі топменеджерів. Наших студентів забирають з четвертого-п'ятого курсу, і вони вже працюють.
Добре, а в якій це перспективі можливо все реалізувати? Термін ректора – це лише 5 років.
Нам вже треба відходити від існуючої моделі.
В першу чергу необхідно створювати наглядові ради, які будуть ставити завдання і вести нагляд. Ректор повинен їм підпорядковуватися та звітувати, чи виконується стратегія університету, чи виконується фінансовий план. Саме вони будуть стежити за цим.
Але ж ректор і зараз звітує про свою роботу? Є ж якісь показники на рівні міністерства?
Ректор звітує на зборах трудового колективу про проведену роботу. Сухі цифри, і це автоматично затверджують. Якщо створена наглядова рада, то вона не має жодного впливу на ректора. Така собі бутафорія на папері, яка не бере активної участі в роботі університету.
Фактично зараз є формальні показники, які потрібно виконувати для підтримання статусу національного, і все.
На вашу думку, якщо порівнювати статус Університету зараз і років 20 тому, як він змінився?
Думаю, що за останні роки Університет перестав бути центром важливих заходів, які відбуваються у Львові. Він втрачає в загальному світогляді.
Якщо брати щодо знань, то ми ще конкурентні, адже знання – це насамперед наші випускники. Але нам треба залучати успішних випускників і до промоції університету імені Івана Франка. У нас є доволі успішні люди, які колись закінчили університет, зараз на хороших посадах, роботах, розкидані по цілому світу. Вони повинні бути нашими амбасадорами. Чому не ведеться така робота?
То ж який план ректора Раделицького на перші дні ректорства?
Основний мій напрямок, перший блок програми - це економіка та управління. І я буду на нього працювати.
Скоротити витрати та хоч трохи людям підвищити заробітну плату до межі гідності. І мотивувати людей працювати.
Новий ректор успадкує всіх деканів, яких практично нещодавно призначив теперішній ректор Університету. Чи не буде складнощів?
Декани — це також менеджери, які працюють у вертикалі ректора. У нас багато людей є професіоналами, які виконують дуже велику роботу і керують дуже великими факультетами.
Я знаю більшість деканів, це хороші спеціалісти, і думаю, що ефективні менеджери. За певною програмою вони будуть ще ефективніше працювати і підтримувати нового ректора.
Які факультети були б основою університету з його новою моделлю?
Всі факультети є основою університету. Не можна сказати, що хтось важливіший. ЛНУ - це класичний університет, всі мають бути присутні.
І ми маємо підтримувати фундаментальні науки. Я розумію, що зараз важко, і дякую людям, цим професіоналам, які живуть цим.
Як ви ставитеся до програм подвійних дипломів з іноземними закладами освіти?
Це необхідна річ, але, на мою думку, подвійні дипломи треба відкривати з престижними університетами, а не будь з ким. Бо зараз такі програми - це насамперед бажання іноземців вивезти звідси людський та науковий капітал. У них проблеми зі студентами, то вони таким чином наших залучають.
У нас певні факультети мають цю програму. Це добре, що студент вчиться і в Україні, і там, і отримує диплом європейського зразка. Але тут треба бути обережними, щоб не було крадіжки нашого наукового потенціалу. Закордонні заклади освіти зараз просто полюють на наших студентів і аспірантів, щоб там розвивати науку.
Університет – це доволі велика структура з великою кількістю приміщень та будівель. Чи можлива тут якась оптимізація?
Мені здається, що їх вже забагато і їх потрібно ефективніше використовувати. Але це дуже великі активи, які можна використовувати краще. Можливо, саме під відкриття інвестиційних проєктів тощо.
Також є питання з гуртожитками. Потрібно створити в них хороші умови для проживання, але точно не будувати вже нові. Думаю, що піку студентів вже не буде.
Що ви думаєте про онлайн-навчання?
Я противник онлайн-навчання. Я за офлайн, щоб була присутність. В Університеті створені всі умови для якісного очного навчання.
А як щодо вашої команди?
Команда є. Але наразі не буду озвучувати прізвища. Це і теперішні працівники університету, і фахівці ззовні. Молоді та достойні люди з іншим баченням. Але озвучу всіх після першого туру.
А з іншими кандидатами, в разі їхньої перемоги, ви готові працювати?
Звичайно. Я зі всіма в хороших робочих стосунках, немає жодних конфліктів. Це лідери по суті й фахівці кожен у своєму напрямку, які об'єднані метою створити кращий університет.
Розмовляв Андрій Маринюк
