Слухай онлайн

За рахунок „Нашої України” і БЮТ міська рада оновиться на 60%. Чи допоможе це співпраці?

Як відомо, лідерами виборчих перегонів на Львівщині є Блок „Наша Україна” та БЮТ. У Львові ці політичні сили сумарно наберуть близько 80% голосів, а отже, і отримають 80% депутатських місць у міській раді. У цьому контексті досить цікаво розглянути списки кандидатів у депутати цих партій, проаналізувати процес їх формування, а також детальніше поглянути на команди, які ідуть за цими списками. Зауважимо, що „Наша Україна” вважає прохідними 54 місця, для цього їм потрібно отримати 60% голосів або 55% + преміальні. На сьогодні рейтинг блоку „НУ” у Львові є на рівні 48-50%. Блок Юлії Тимошенко вважає прохідними 36 депутатів, тобто вони сподіваються отримати 40% підтримки мешканців міста. Натомість їхній сьогоднішній рейтинг у місті є на рівні 28-30%, тобто не більше 27 депутатів. До того ж ці показники рейтингів є досить стабільними протягом вже багатьох місяців, а тому навряд чи вони кардинально зміняться до дня голосування.

Списки БЮТу: Денькович втрачає вплив

Оглядаючи списки Блоку Юлії Тимошенко до міської ради, насамперед зауважимо, що, незважаючи на попередні домовленості, за словами екс-голови ЛОО УРП „Собор” (частини Лук’яненка) Ростислава Новоженця, до Львівської міської ради представникам УРП «Собор» виділено тільки одне місце, і то непрохідне. Окрім того, якщо на всеукраїнському рівні Українська соціал-демократична партія отримала 15% у списку, то на обласному – тільки 10%. До того ж, оскільки цієї партії раніше фактично не існувало, то її реанімація на етапі виборів є корисною тільки з метою використати квоту УСДП під час формування списків. Найпрудкішим у цьому був керівник штабу Степан Курпіль, який зумів по квоті цієї мертвої на Львівщині політичної сили протягнути до прохідної частини списку 3-х своїх людей. А саме: 7 — Олександр Вардзаль, 17 — Валентина Микитин та 31 — Лідія Мисливчук. Цікаво також те, що Юлія Тимошенко особисто привела в свою команду на Львівщині не лише голову правління ЗАТ „Видавничий Дім „Високий Замок”, але й стратегічного редактора ще однієї найвпливовішої газети регіону Ігоря Починка, який замкнув чільну п’ятірку списку. Таким чином, БЮТ збільшила свій медіа вплив на весь західний регіон України, отримавши в партнери дві вагомі газети: „Експрес” та „Високий Замок”. 

 Частина списку, яка формувалася партією „Батьківщина”, заповнювалася за рахунок особистих квот голови штабу Степана Курпіля, куратора Львівщини Андрія Шкіля, підприємницького об’єднання „Крок”, голови ЛОО „Батьківщина” Івана Деньковича, а також керівників районних організацій. Так, за квотою Курпіля в список потрапив, наприклад, перший номер у списку, відомий художник, проте невідомий як політик, професор Львівської академії дизайну Віктор Москалюк. Квота Шкіля була заповнена, зокрема, його помічниками: 10 — Тарасом Бабичем та 23 — Олегом Породком. Окрім того, Шкіль мав преференції у виборі депутатів, а також керівників районних організацій, які посіли вищі місця у списку. Бізнес-частину списку представляють члени підприємницького об’єднання „Крок”, їм було віддано вісім місць в прохідній частині, зокрема, це голова Шевченківської районної організації Володимир Оверко (9), Андрій Дзюбан (14), голова „Кроку” Михайло Мужилівський (16), Юрій Гудима (19), головний редактор газети „Крок” Ірина Полякова (25) та ін.
 
До речі, у списку також присутні два представники іншого бізнес-об’єднання –  „Комітету підприємців Львівщини”. Правда, вони пройшли не за квотами цього громадського об’єднання, а за власними заслугами. Зокрема, це 5-й у списку відомий „борець з тарифами” Теодор Дяків, а також на 21-й позиції голова Залізничної організації „Батьківщини” Вардкес Арзуманян. Цікаво, що середовища „Кроку” і КПЛу не знаходять спільної мови хоча б через те, що сам Мужилівський колись покинув КПЛ з метою створити „Крок”. Протистояння дійшло до того, що Теодор Дяків відмовлявся від місця в списку „Батьківщини” в ті часи, коли підприємці „Кроку” фінансували міську партійну організацію. Дяків погодився представляти партію в списку тільки після того, як через свої амбіції підприємці заявили про вихід із партії. Однак пізніше вони повернулися… У Арзуманяна не менше підстав мати претензії до керівництва партії. Адже, як голова районної організації та  помічник депутата Юлії Тимошенко він мав би претендувати на вище місце, аніж у другій десятці. Тим більше, що голова організації Франківського району  Олександр Маленевський посідає 8-му позицію, Володимир Оверко – 9-ту, голова Сихівськоої районної організації Тарас Вовк – 11-ту. Враховуючи те, що інші 3 голови районів, а зокрема сам Арзуманян (21), а також голови Галицької РО (Вітик Оксана — 22) та  Личаківської РО (Андрій Хмеляр – 24) посідають значно нижчі позиції, то можна припустити, що цей розподіл місць для партійних функціонерів проводився швидше за принципом особистих симпатій, ніж за квоти чи заслуги. Таким чином, вже сьогодні проглядається майбутній конфлікт в міській раді між представниками „Кроку” та КПЛу у фракції БЮТ. З іншого боку, Дяків і Арзуманян, як представники КПЛу, керівництво якого є наближеним до Блоку „Наша Україна”, радше за все, будуть серед тих політиків, які виступатимуть за співпрацю і утворення коаліції із „НУ” в міськраді, що є вкрай необхідним для нормальної роботи міського депкорпусу.   
 
Окрім того, в прохідній частині є ще 7 депутатів міськради. Зокрема, на третій позиції власник ринку „Шувар” Роман Федишин, який ішов самостійно поза квотами, на 6-й Іван Лозинський, на 13-й позиції секретар комісії молодіжної політики, спорту і туризму Юрій Кардашевський і на 15-й – Василь Кириченко, на 18-й – Роман Грицевич, а на 28-му – Іван Квик. Інші ж діючі народні обранці, які входять до фракції БЮТ в міській раді, що складається із 14 осіб, розташовані поза межею прохідної тридцятки, а двоє взагалі не увійшли у список. Серед них найближчим до прохідної частини є заступник міського голови з питань економіки та підприємництва Василь Білоус, який посів 33-ю позицію, хоча саме цей депутат є у всіх відношення корисний для партії, оскільки має безцінний досвід роботи, адже протягом двох каденцій перебував на посаді секретаря міськради. Загалом, варто зауважити, що на цих виборах БЮТ вперше увірветься в міську раду із великою кількістю депутатів. Адже на минулих виборах від БЮТ до міськради пройшов тільки один, тоді директор школи Іван Денькович, якому тільки протягом року після Помаранчевої революції вдалося створити фракцію, залучивши до неї здебільшого депутатів, що раніше підтримували есдеків. Тому говорити про оновлення депутатів від БЮТу в міськраді є некоректним, хоча саме так пояснив керівник штабу Степан Курпіль те, що інших сім депутатів опинилися поза межами прохідної частини списку.    

Як стало відомо „Гал-info”, квота голови ЛОО „Батьківщини” Івана Деньковича була найменшою, а сам він мав зовсім незначний вплив на формування списків. Так, за його квотою у списки потрапили люди, які і так мали посідати чільні місця, а тому можна вважати, що Денькович зазнав поразки в протистоянні зі Шкілем та Курпілем за вплив на майбутніх депутатів у міськраді. Зокрема, по його квоті прохідні місця у списку посіли 2 — голова міської організації „Батьківщини” Мирослава Бичишин та деякі депутати, наприклад, Лозинський. Тобто фактично, в „Батьківщині” відбулася ще одна „зміна влади”, тільки на цей раз без жодних скандалів внутрішньопартійних. Радше за все, після виборів в організації партії буде розглядатися питання про заміну голови обласної організації, а відтак і міської. До того ж ця подія є ретельно спланована, адже керівництво партії ще задовго до початку виборчого процесу стверджувало, що звітновиборча конференція обласної організації відбудеться після виборів. Найімовірніше, що біля керма ЛОО „Батьківщини” стане один із майбутніх народних депутатів: Степан Курпіль або Андрій Шкіль. Незважаючи на те, що Шкіль на сьогодні є значно ближчим до Тимошенко, однак Курпіль все ж зберігає хороші шанси, оскільки має більше особистісних ресурсів, до яких можемо віднести як вплив на найтиражнішу газету Галичини „Високий Замок”, так і партнерські стосунки із багатьма середовищами в „Нашій Україні”. 

 

Списки „Нашої України”: НРУ зберігає чинних депутатів, а НСНУ приводить бізнес

Незважаючи на те, що список блоку „Наша Україна” до міської ради ще не затверджено, однак вже сьогодні можна говорити основні його тенденції і політичні фігури в ньому. Так, на відміну він БЮТу, блок „НУ” дотримався розподілу по квотах. Вже сьогодні відомо, що НСНУ отримає 55%, а НРУ – 26%. Квоти ХДС, КУНу і УРП „Собор” ще до кінця не визначені, однак відомо, що ХДС пропонують 3-х депутатів у прохідній частині, а це 5%, а КУНу – 10% у всьому списку, але тільки 3 депутати у прохідній частині. Окрім того, і КУН, і ХДС сподіваються, що вони все-таки зможуть отримати по 5 депутатів у прохідній частині, тобто обоє по 10%. При цьому керівник УРП „Собор” Ірина Лукавецька запевняє, що її політична сила отримає 1-2 прохідних місця в списку (3%). Тобто і КУН, і ХДС не можуть отримати по 10%, а як максимум по 8%, хоча ХДС в цьому має певний пріоритет, адже він вже має 5-х депутатів у міській раді.

За словами Антона Ружицького, у трійку чи п’ятірку від його політичної сили точно увійдуть депутати міськради Данило Ярема та Михайло Задорожний. Що ж до інших трьох, а саме: Лесю Судову, Ткачука Валерія та Володимира Рудницького – то серед них найбільше шансів має останній, і то тільки за умови, якщо квота партії буде збільшена з трьох до чотирьох депутатів. КУН на нинішній день має тільки одного депутата – Роксоляну Лемик і, за словами  лідера обласної організації партії Михайла Вовка, її будуть висувати у першу п’ятірку. Окрім того, у першій п’ятірці будуть по дві кандидатури від НРУ (окрім Т.Крушельницької ще й Богдан Бедрило) і НСНУ (за місця боряться В.П’ятак, З. Сірик та  А.Стецьків). 

Народний рух України, який отримає 15 депутатів у прохідній частині, пропонуватиме, щоб список блоку очолила Тетяна Крушельницька. Враховуючи те, що за це почесне місце вона боротиметься із народосоюзівцями Валерієм П’ятаком, Зеновієм Сіриком та  Андрієм Стецьківим, то її шанси виглядають досить перспективно, оскільки усім трьом претензійним політикам буде легше поступитися першим місцем жінці, ніж одному із наявних конкурентів по партії.
Складна ситуація є в НРУ, адже ця досить консервативна партія має 19 депутатів у своїй фракції в міськраді, кожний із яких хоче опинитися в списку. Вже сьогодні голова ЛОО НРУ Ярослав Кендзьор заявив, що виділених для партії 15 місць займуть виключно діючі депутати, а також один представник із молодіжної організації партії. Хто саме із діючих депутатів зможе вибороти місце під сонцем, а хто залишиться за бортом – наразі не відомо, оскільки внутрішньопартійна боротьба триває.      

Що ж до НСНУ, то із 24 депутатів, які входять у фракцію в міськраді, у прохідній частині є лише 7. Всі інші будуть новими людьми у коридорах Ратуші. До того ж за списками цієї політичної сили ідуть виключно бізнесмени. Партія претендує на 28-30 прохідних місць, серед яких лише 3-4 особи не мають свого бізнесу або прямої причетності до бізнесу іншої людини. Наскільки позитивним буде для міськради таке засилля львівських ділових людей – наразі говорити рано, адже все залежатиме від того, наскільки вони зуміють розділити свої бізнес-інтереси від інтересів громадськості. Зауважимо лише те, що бізнес-списки НСНУ формувалися на основі середовищ депутата Тараса Стецьківа, голови міської організації НСНУ Олега Мандюка, Комітету підприємців Львівщини, а також особистої квоти голови ЛОО НСНУ Петра Олійника. 

Таким чином, оновлення міськради по квоті партії, яка як мінімум отримає половину депутатських мандатів, буде відбуватися тільки через НСНУ, тоді як НРУ і ХДС, максимально намагатимуться зберегти діючий депутатський корпус. Так чи інакше, але в результаті виборів тільки за рахунок БЮТу та „Нашої України” склад міської ради оновиться більш як на 60%. Проте, сьогодні не можна стверджувати, що ця міська рада зможе сформувати стабільну і дієздатну більшість, адже і в середовищі Блоку „Наша Україна” і в середовищі Батьківщини є чималі внутрішні протиріччя. До того ж, „Наша Україна” може і не набрати більше 50% голосів, а тоді їй прийдеться шукати партнера для коаліції. Швидше за все, що партії влади навряд чи вдасться знайти надійних союзників серед партій, які будуть боротися за інші 20-25% місць у міськраді. А тому як в цьому випадку, так і у випадку створення більшості виключно силами „НУ”, партії влади все одно доведеться шукати порозуміння і партнерських стосунків із БЮТом. На сьогодні можемо стверджувати, що серед львівських БЮТівців є чимало як прихильників партнерських стосунків із нашоукраїнцями, так і противників цього. До прибічників можемо віднести людей Курпіля та членів КПЛу, а до противників — Андрія Шкіля та середовище „Кроку”. Як складуться стосунки цих політичних сил у Ратуші побачимо вже після виборів.    

     Тему досліджував Богдан Бачинський

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...