Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство  |  Волинь

"Заснув у Бозі наш дорогий Митрополит": 75 років тому відійшов у засвіти Андрей Шептицький

Сьогодні, 1 листопада, минає 75 роки з дня смерті великого українця, предстоятеля Української Греко-католицької Церкви Андрея Шептицького.
Праведний Митрополит Андрей Шептицький.
Праведний Митрополит Андрей Шептицький.
Фото з ФБ Інститут Історії Церкви.
Фото з ФБ Інститут Історії Церкви.
Фото з ФБ Інститут Історії Церкви.
Фото з ФБ Інститут Історії Церкви.
1/3

Митрополит Андрей Шептицький відійшов у вічність о 13:30 1 листопада 1944 року у митрополичих палатах Святоюрського комплексу. На момент смерті Митрополиту було 79 років. Він помер в окупованому радянською владою Львові. З цього моменту починаються гоніння на УГКЦ.

Брат Андрея Шептицького блаженний Климентій Шептицький згадував про останні дні життя Митрополита у своєму листі до брата Станіслава графа Шептицького.

Він написав, що стан Митрополита Андрея значно погіршився з 18 жовтня. Перед смертю він кілька днів був непритомним. Климентій Шептицький повідомив, що його брат помер внаслідок паралічу нервових центрів мозку.

«Саме сьогодні о 3/4 на 2-у опівдні заснув у Бозі наш дорогий Митрополит. Ти розумієш, як мені важко, яка порожнеча зробилася і відчуваю, який для Вас це буде великий удар. Він був таким добрим – таке гаряче, велике серце, така у всіх відношеннях виняткова людина! Що ж робити, Воля Божа. Завтра перевозять до катедри, а в Неділю – уложення до гробу в підземеллях св. Юра. Важко захворів біля 18 жовтня. Сама смерть наступила з приводу паралічу нервових центрів мозку – ніщо вже не міг їсти, а останні дні і не мав свідомості. Після життя праці пішов по нагороду. Уявляю собі, як Його там вітали наші – і Мама, і Папа, і Іза, і Леось з Інкою, і Єндрусь, і Мариня. Але важко тим, що лишилися на землі. Обнімаю і цілую всім серцем. Вже з нашої громадки тільки нас двох лишилося! Але недовго цим втішатимусь і побачимось зі своїми, яких серце так кохає».

Лист із історико-документального альбому «Блаженний архімандрит Климентій (Казимир граф Шептицький). Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини. 1881-1945рр.».
Лист із історико-документального альбому «Блаженний архімандрит Климентій (Казимир граф Шептицький). Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини. 1881-1945рр.».
Фото -
Фото - "На скрижалях".
1/2

Прощання з Митрополитом у Львові тривало п’ять днів у Соборі Святого Юра.

5 листопада жалобна процесія з тілом Митрополита Андрея пройшла вулицями Львова. Близько 5 тисяч чоловік проводжали його в останню дорогу.

Митрополит Андрей походив із графського роду і був одним із найбагатших людей Галичини. Він вкладав кошти в освіту молоді, виділяв молодим митцям стипендії, був меценатом українських культурно-просвітницьких товариств. Митрополит дбав про сиріт, а у роки воєнного лихоліття переховував євреїв.

Поховання Андрея Шептицького. Крипта. Собор Святого Юра. Фото Олена Ляхович
Поховання Андрея Шептицького. Крипта. Собор Святого Юра. Фото Олена Ляхович
Собор Святого Юра. Фото Олена Ляхович
Собор Святого Юра. Фото Олена Ляхович
1/2

У 1905 році Митрополит Андрей заснував один із найбільших музеїв Львова - Національний музей. Для цього музею він збирав старовинні ікони, стародруки та інші речі церковного вжитку

Варто нагадати, що Музей архітектури та побуту у Львові з’явився саме завдяки Митрополиту Андрею. У 1927 році у Львові Митрополит Андрей Шептицький разом із своїм братом блаженним Климентієм Шептицьким заснував Свято-Іванівську Лавру Студійського Уставу УГКЦ. Тут також працювала іконописна школа.

В архівах знайшли невідомий заповіт митрополита Андрея Шептицького

Зокрема, брати Шептицькі перенесли головний храм Лаври – церкву Св. Миколая Чудотворця з с. Кривки, яка була збудована у 1763 році невідомим майстром. Цей храм зараз є головним об’єктом Музею. Перенесення церкви дало початок творенню Музею народної архітектури та побуту у Львові.

З моменту радянської окупації родина Митрополита Андрея зазнала репресій. У 1939 році в родинному маєтку Шептицьких у Прилбичах НКВД розстріляли брата Митрополита Леона і його сім’ю. Сам маєток пограбували і, фактично, знищили.

Не давала спочинку радянська влада й Митрополиту Андрею. Його регулярно допитували, а за його життям та діяльністю безперестанку стежили.

Після смерті Митрополита Андрея Шептицького розпочалася одна із найтрагічніших сторінок нашої історії – ліквідація УГКЦ.

Радянські спецслужби арештовували монахів, єпископів та вірян. Займалися дискредитацією чесного імені Шептицьких обравши своїм інструментом – пропаганду.

Невідомі листи Климентія Шептицького

У листі до брата Станіслава графа Шептицького, генерала броні Війська Польського блаженний Климентій Шептицький написав: 

«Похорон був дуже урочистий 5 листопада через ціле місто. Тепер тяжкі часи для нас наступили, цілий греко-католицький єпископат вже як місяць ув’язнений – тиск, щоб переходити на православ’я. Богу дякувати, духовенство у моральній своїй цілості стоїть сильно при вірі і не сходить на манівці мимо ув’язнень, погроз. Тяжкі часи прийшли, але Господь   добрий і не залишить нас у біді.  Я ще мешкаю у Святому Юрі, у давній моїй кімнаті, але невідомо, як довго це потриває і що принесе завтрашній день. Чи ще колись побачимось на цій землі? Може, вже ні, але на цій землі життя не кінчається».

Через рік, 1 листопада 1945 року Климентій Шептицький написав братові Станіславу таке: 

«Я тут лишився сам -  саме сьогодні річниця смерті Митрополита, власне, повертаюся із Святої Літургії, відправленої біля Його гробниці (в Св. Юра), заміненої на каплицю. Днями виїжджаю до Унева, оскільки влада не хоче, щоб далі я перебував у Львові. Найсердечніше Вас усіх від душі й серця я вітаю й обіймай. До побачення, але де і коли. Мабуть, що швидше за все, на тому світі».

5 червня 1947 року Климентій Шептицький був арештований радянськими спецслужбами у своїй келії під час вечірньої молитви. Він був засуджений на 25 років ув’язнення. Архімандрит Климентій Шептицький помер в ув’язненні 1 травня 1951 року о 21 годині 30 хв. у Владимирському централі. Похований десь під стінами в’язниці.

Собор Святого Юра. Фото Олена Ляхович
Собор Святого Юра. Фото Олена Ляхович
Собор Святого Юра. Фото Олена Ляхович
Собор Святого Юра. Фото Олена Ляхович
1/2

Довідка

Рід Шептицьких – це один із найстаріших аристократичних родів Галичини. Відомо, що грамоту на право земельного володіння рід Шептицьких отримав 1284 року від короля Лева Даниловича.

Родинний маєток графів Шептицьких знаходився у Прилбичах, біля Яворова на Львівщині.

Родина Шептицьких біля маєтку у Прилбичах. 1 жовтня 1911 року.
Родина Шептицьких біля маєтку у Прилбичах. 1 жовтня 1911 року.
1/1

Графи Ян та Софія Шептицькі мали сімох синів: 

Роман (Митрополит Андрей), Олександр (загинув у Замості), Станіслав (генерал Броні Війська Польського), Казимир (Блаженний архімандрит Климентій, був арештований радянськими спецслужбами, засуджений на 25 років та помер у Владимирському централі), Лев (Леон з дружиною Ядвіґою Шембек були вбиті радянськими солдатами у Прилбичах), Стефан (помер у 2 роки), Юрій (помер у 17 років).

Митрополит Андрей у миру мав ім’я Роман-Марія-Александр граф Шептицький.

З роду Шептицьких у XVIII столітті вийшло чотири відомі церковні діячі: Львівські єпископи Варлаам (1710-1715), Атанасій (від 1715, у 1729-1746 митрополит Київський) та Лев (від 1748, Київський митрополит у 1778-1779) та Перемиський єпископ Атанасій Молодший (1762-1779).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ