3 грудня у Львові відбувся публічний телеміст Львів - Дніпро про нові медійні законопроєкти.
Нагадаємо, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала законопроєкт № 2693 “Про медіа”. Українські журналісти піддали цей закон загальній критиці через його недосконалість.
“Українські журналісти стурбовані, що цей закон може бути повернутим проти журналістів. Усе залежить від політичної волі”, — пояснив професор Українського католицького університету, доктор філологічних наук, голова редколегії часопису "МедіаКритика Борис Потятиник".
“Як на мене, розробка цього законопроєкту є шкідливою для свободи слова та свободи вираження в Україні,” — зазначив юрист Ярослав Жукровський.
Проти яких нововведень виступають представники ЗМІ?
Дезінформація
Основне, з чим хочуть боротися чиновники — це дезінформація. Проте визначення дезінформації подається дуже розмито.
“Поняття дезінформації у цьому законопроєкті дуже нечітке. Тобто насправді журналіст, який щось написав про владу, і представникам влади це не сподобалось, і вони сказали, що цей конкретний журналіст перекрутив інформацію, то по цьому закону журналіст неправий. Тому потрібно визначити, що ми розуміємо під цією дезінформацією”, — прокоментувала директорка дніпровського телеканалу «Відкритий» Наталя Бабаченко
Головний редактор інформаційної агенції Zaxid.net Олег Онисько додав: “Визначення дезінформації — це неповна інформація. Що таке неповна інформація? Кожна людина це космос, у неї є дуже багато обставин. Вона і в церкву ходить, і можливо до повій. Тобто вона не свята, не грішна. Описувати повністю — це романістів не вистачить. Це навіть довідка з СБУ не дає повної картини. Тобто про що ми говоримо? Можна вчепитися до будь-чого. Неповнота інформації — це дуже специфічний термін.”
Єдина Асоціація професійних журналістів та два види журналістів
Чиновники пропонують запровадити в Україні поділ журналістів на професійних та непрофесійних. Головним регулятором роботи журналістів має стати Асоціація професійних журналістів України.
“З одного боку, я нібито і не проти професійних журналістів, щоб була якась ліцензія, але з іншого боку, хто цю ліцензію буде видавати”, — сказав Олег Онисько.
“Самоврядна організація не може бути примусовою. Тому запроваджувати її законом це взагалі нонсенс. І потім нам пропонують розділити журналістів на професійних і непрофесійних, залежно від приналежності до цієї спілки. Більше того, право вступати в громадські організації — це моє особисте право. Законодавець не може мене змушувати щось робити”, — зазначила Наталя Бабаченко.
Штрафи
Найлегшим покаранням за дезінформацію будуть попередження й вимога спростування. Але далі йтимуть величезні штрафи, виправні роботи і навіть ув'язнення.
“У мене таке відчуття, що люди, які це писали взагалі не знають, як живуть ЗМІ, особливо регіональні. Оскільки для того, щоб сплатити той штраф — кілька мільйонів, рядовому журналісту треба продати свою хату, собаку, кота, себе, і вже тоді він зможе заплатити той штраф. Мені здається, що над нами знущаються. Люди навіть не подивилися, яка зарплатня. Я за те, щоб журналіст ніс відповідальність за те що він робить, але не може рядовий журналіст заплатити такий штраф”, - обурюється Наталя Бабаченко.
Наглядові ради
За кожним ЗМІ мають бути закріплені наглядові ради, які не міститимуть представників медій.
Директорка комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Перший Західний" Ольга Цап прокоментувала ситуацію так: “За цим законопроєктом до наглядової ради мали би входити представники від 4 найбільших депутатських груп і фракцій органу місцевого самоврядування, який заснував підприємство, а також 5 членів від громадських об'єднань. І не йдеться ніяким чином про членів трудового колективу. Виходить так, що ця наглядова рада буде мене цензурувати”.
Анонімність
Згідно з новим законом влада хоче повністю виключити анонімність поширення інформації.
“Журналісти-розслідувачі можуть здобувати собі інформацію з джерел, які не хотіли б публічності. Вони відстоюють право опубліковувати таку інформацію. Тобто зараз фактично з'являється інструмент, щоб поставити анонімну інформацію під удар”, — додав політолог, засновник інформаційно-аналітичного агентства "Придніпров’я" Владислав Романов.
Яким закон хочуть бачити журналісти?
“Мені здається, що закон на сам перед мав би створити умови для діяльності журналістів, захистити наші права і прописати відповідальність за поширення недостовірної інформації перед суспільством”, - пояснила Ольга Цап.
“Варто спершу вирішити питання, які болять в журналістському середовищі: захисту свободи слова, захисту журналістів, а тоді переходити до питання встановлення рамок, встановлення меж. Позиція про необхідність створення регіональних хабів, які б пробували акумулювати, аналізувати, виробляти пропозиції до різних законодавчих ініциатив, які у своїй наївності, турборежимі створюють наші органи влади, є дуже доречною. Бо, як казала моя бабця: застав дурного богу молитися — він люба розібє”, — сказав Ярослав Жукровський.
Учасники підсумували телеміст: “Ми за те, щоб обговорювати та приймати, але і за те, щоб ці закони справді захищали журналістів”.
