Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Застав дурного Богу молитися — він і лоб розіб'є, — юрист про новий закон щодо медіа

3 грудня у Львові відбувся публічний телеміст Львів - Дніпро про нові медійні законопроєкти.
Фото прес-клуб Львів.

Нагадаємо, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала законопроєкт № 2693 “Про медіа”. Українські журналісти піддали цей закон загальній критиці через його недосконалість.

“Українські журналісти стурбовані, що цей закон може бути повернутим проти журналістів. Усе залежить від політичної волі”, — пояснив професор Українського католицького університету, доктор філологічних наук, голова редколегії часопису "МедіаКритика Борис Потятиник".

“Як на мене, розробка цього законопроєкту є шкідливою для свободи слова та свободи вираження в Україні,” зазначив юрист Ярослав Жукровський.

Проти яких нововведень виступають представники ЗМІ?

Дезінформація

Основне, з чим хочуть боротися чиновники — це дезінформація. Проте визначення дезінформації подається дуже розмито.

“Поняття дезінформації у цьому законопроєкті дуже нечітке. Тобто насправді журналіст, який щось написав про владу, і представникам влади це не сподобалось, і вони сказали, що цей конкретний журналіст перекрутив інформацію, то по цьому закону журналіст неправий. Тому потрібно визначити, що ми розуміємо під цією дезінформацією”, прокоментувала директорка дніпровського телеканалу «Відкритий» Наталя Бабаченко

Головний редактор інформаційної агенції Zaxid.net Олег Онисько додав: “Визначення дезінформації — це неповна інформація. Що таке неповна інформація? Кожна людина це космос, у неї є дуже багато обставин. Вона і в церкву ходить, і можливо до повій. Тобто вона не свята, не грішна. Описувати повністю — це романістів не вистачить. Це навіть довідка з СБУ не дає повної картини. Тобто про що ми говоримо? Можна вчепитися до будь-чого. Неповнота інформації — це дуже специфічний термін.”

Єдина Асоціація професійних журналістів та два види журналістів

Чиновники пропонують запровадити в Україні поділ журналістів на професійних та непрофесійних. Головним регулятором роботи журналістів має стати Асоціація професійних журналістів України.

“З одного боку, я нібито і не проти професійних журналістів, щоб була якась ліцензія, але з іншого боку, хто цю ліцензію буде видавати”, сказав Олег Онисько.

“Самоврядна організація не може бути примусовою. Тому запроваджувати її законом це взагалі нонсенс. І потім нам пропонують розділити журналістів на професійних і непрофесійних, залежно від приналежності до цієї спілки. Більше того, право вступати в громадські організації — це моє особисте право. Законодавець не може мене змушувати щось робити”, зазначила Наталя Бабаченко.

Штрафи

Найлегшим покаранням за дезінформацію будуть попередження й вимога спростування. Але далі йтимуть величезні штрафи, виправні роботи і навіть ув'язнення.

“У мене таке відчуття, що люди, які це писали взагалі не знають, як живуть ЗМІ, особливо регіональні. Оскільки для того, щоб сплатити той штраф — кілька мільйонів, рядовому журналісту треба продати свою хату, собаку, кота, себе, і вже тоді він зможе заплатити той штраф. Мені здається, що над нами знущаються. Люди навіть не подивилися, яка зарплатня. Я за те, щоб журналіст ніс відповідальність за те що він робить, але не може рядовий журналіст заплатити такий штраф”, - обурюється Наталя Бабаченко.

Наглядові ради

За кожним ЗМІ мають бути закріплені наглядові ради, які не міститимуть представників медій.

Директорка комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Перший Західний" Ольга Цап прокоментувала ситуацію так: “За цим законопроєктом до наглядової ради мали би входити представники від 4 найбільших депутатських груп і фракцій органу місцевого самоврядування, який заснував підприємство, а також 5 членів від громадських об'єднань. І не йдеться ніяким чином про членів трудового колективу. Виходить так, що ця наглядова рада буде мене цензурувати”. 

Анонімність

Згідно з новим законом влада хоче повністю виключити анонімність поширення інформації.

“Журналісти-розслідувачі можуть здобувати собі інформацію з джерел, які не хотіли б публічності. Вони відстоюють право опубліковувати таку інформацію. Тобто зараз фактично з'являється інструмент, щоб поставити анонімну інформацію під удар”, додав політолог, засновник інформаційно-аналітичного агентства "Придніпров’я" Владислав Романов.

Яким закон хочуть бачити журналісти?

“Мені здається, що закон на сам перед мав би створити умови для діяльності журналістів, захистити наші права і прописати відповідальність за поширення недостовірної інформації перед суспільством”, - пояснила Ольга Цап.

“Варто спершу вирішити питання, які болять в журналістському середовищі: захисту свободи слова, захисту журналістів, а тоді переходити до питання встановлення рамок, встановлення меж. Позиція про необхідність створення регіональних хабів, які б пробували акумулювати, аналізувати, виробляти пропозиції до різних законодавчих ініциатив, які у своїй наївності, турборежимі створюють наші органи влади, є дуже доречною. Бо, як казала моя бабця: застав дурного богу молитися він люба розібє”, — сказав Ярослав Жукровський.

Учасники підсумували телеміст: “Ми за те, щоб обговорювати та приймати, але і за те, щоб ці закони справді захищали журналістів”.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");