13 листопада 100 років тому у Львові Українська Національна Рада затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», яким проголосила створення на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
Тим часом до Львова в район Замарстинова-Підзамча прибула група наддніпрянців загону імені Ґонти з Київщини під командуванням отамана Андрія Долуда. І хоч їх було всього 44, на поляків це мало неабиякий психологічний вплив.
Іван Боберський, який вів щоденник листопадових подій, цього дня написав:
“На вулиці Валовій стрінув мене Вітовський. Налягає дещо на ногу. На лиці якийсь заклопотаний. Випрямлююсь і дашкую на привіт. Задержується і я пристаю.
“Перейдім до будинку намісництва, маю вам дещо сказати”. Ми зайшли на перший поверх до якоїсь високої кімнати. “Сідайте, будемо говорити”.
Зміст розмови був такий, щоб я обняв часопис Військового Секретаріяту, військові видання і поміг моїм досвідом, де буду міг і буду уважав за відповідне”.
Відтак, з 13 листопада до червня 1919-ого Іван Боберський очолював “Письменничий відділ”, тобто був референтом пропаганди Держсекретаріату Військових Справ ЗУНР.
Проект Локальна Історія
