16 травня 1929 року під час бенкету у готелі «Hollywood Roosevelt Hotel» в Лос-Анжелесі за присутності 270 гостей вперше пройшла церемонія вручення нагород Американської академії кіномистецтв. Кращим фільмом визнано стрічку «Крила» продюсера Люсьєна Хаббарда, кращим режисером - Френка Борзейгі за фільм «Сьоме небо», кращою актрисою - Джанет Гейнор, а Еміль Янінгс отримав дві нагороди як кращий актор.
У 1926 році співвласник кіностудії «Metro-Goldwyn-Mayer» Луїс Майер став ініціатором створення організації, яка мала об'єднати професійні гільдії працівників різних напрямків, причетних до виробництва кіно. 11 січня 1927 року у готелі «Амбасадор» в Лос-Анджелесі відбулось перше засідання ініціативної групи, яка складалась із 36 лідерів галузі, а 4 травня Академія кінематографічних мистецтв і наук отримала некомерійний статус і стала офіційно зареєстрованою організацією. Її президентом обрали актора Дугласа Фербенкса.
У 1928 році Академією було прийнято рішення щорічно вручати нагороди за "найвищі досягнення з тих, яких тільки можна досягти в кінопрофесії". Номінанти на нагороду були повідомлені про це телеграмами, а рішення приймалось, фактично, не голосуванням, а шляхом обговорення. 16 лютого 1929 року в спеціальному бюлетені було опубліковано результати рішення членів Академії, а сама церемонія вручення нагород відбулась 16 травня на бенкеті у готелі «Hollywood Roosevelt Hotel» - п'ятнадцятьма нагородами відзначили фільми, зняті протягом 1927-28 років. Першою людиною, яка отримала нагороду, став Еміль Янінгс за головні ролі у фільмах «Шлях усякої плоті» (1927 р.) і «Останній наказ» (1928 р.)
Для більшої інтриги і зацікавлення публіки з наступного року імена переможців стали публікуватись в газеті «Los Angeles Times» у вечір напередодні вручення, а з 1941 року став використовуватись запечатаний конверт, який відкривався безпосередньо на самій церемонії. З 1935 року нагороду стали вручати фільмам не за попередні два роки, а лише за попередній календарний рік.
Офіційно назва «Оскар» для статуетки, якою нагороджувався переможець, стала вживатись з 1939 року. Сама статуетка складається зі спеціального сплаву олова та міді і вкрита позолотою, маючи у висоту 34 см і вагу 3,85 кг. У роки Другої світової війни із-за обмежень на використання металів її виготовляли з гіпсу. З 1949 року всі статуетки «Оскар» почали нумерувати (починаючи з номеру 501), а з наступного - лауреатам і їх нащадкам фактично заборонили продавати статуетки (формально - перша пропозиція за ціною 1 долар повинна бути надана Академії).
Хоча є сім типів щорічних премій, які вручає Академія, а також дві нагороди, які вручаються ситуативно («Спеціальний приз за досягнення» у вигляді статуетки Оскара і «Почесна нагорода», яка не завжди може бути у вигляді статуетки Оскара), найвідомішою є «Оскар за заслуги» або просто статуетка Оскар. Сьогодні (2012) її володарів у 24 номінаціях визначають 5783 членів Академії, таємність голосування яких з 1939 року гарантує компанія Pricewaterhouse Coopers. Найпрестижнішими категоріми (т. зв. "Велика п'ятірка") є перемоги у номінаціях «Кращий фільм», «Кращий режисер», «Кращий актор», «Краща актриса» і «Кращий сценарій». Лише три фільми можуть похвалитися таким досягненням - «Якось уночі» (1934), «Пролітаючи над гніздом зозулі» (1971) та «Мовчання ягнят» (1991).
За всю історію вручення «Оскарів» Волт Дісней є абсолютним рекордсменом за кількістю номінацій (69) і перемог (22); три з них - почесні, а одна вручена посмертно. Він же є єдиним, хто за один рік (1954) отримав чотири нагороди за чотири різні фільми. Серед антирекордсенів можна виділити звукорежисера Кевіна О'Донела, який двадцять разів номінувався на «Оскар» і жодного разу його не отримав, та актора Генрі Фонда - від моменту його першої номінації lj отримання нагороди в 1982 році пройшов 41 рік.
Серед українців лауреатами «Оскар» стали радянський режисер Сергій Бондарчук («Війна і мир», 1968 р.) та американський актор Джек Паланс (роль другого плану у фільмі «Міські піжони», 1991 р.).
Джерело: Цей день в Історії
