1 лютого 1897 року народився військовий, громадський і кооперативний діяч, науковець, публіцист, інженер-економіст, просвітянин, педагог – Антін Андрійович Кущинський
Кущинський Антін Андрійович (1.02. 1897, м. Лохвиця Полтавської губ., тепер Полтавської обл. – 05.1992, Чикаго, США); начальник команди розвідки та навчальної команди 240-го Ваврського полку російської (царської) армії, старший ад’ютант оперативної частини штабу 60-ї піхотної дивізії (до 12.1917), старшина Українського полку ім. гетьмана Пилипа Орлика (1917), старшина 47-го Кременчуцького полку (1918), 35-го Кременчуцького полку (1918 – 1919), член управи Кременчуцького т-ва “Просвіта” і Кременчуцького українського гуртка шкільної молоді (1919).
Голова Українського гуртка в м. Ямболі (1922, Болгарія), учасник Студентського хору УГА в Подєбрадах (1924), член Управи Товариства українських кооператорів при УГА в Подєбрадах, професорський стипендіат УГА в Подєбрадах (17.12.1927), секретар Українського вільного університету та асистент правничого факультету (1930-ті), комендант Гуцульського коша Карпатської Січі (1939), адміністратор гетьманських видань і співредактор тижневика “Українська дійсність” (1940 – 1945), член Вищого проводу Гетьманського руху, голова військової референтури штабу гетьмана (до 1945), відповідальний, згодом головний редактор журналу “Українське козацтво” (7.01.1968 – 1982), кошовий Вільного козацтва (на еміграції), член управи Українського національного музею в США.
Звання – штабс-капітан російської (царської) армії, сотник Вільного козацтва (12.1917), сотник Армії Української Держави (1918), старшина Донської армії (1919 – 1921), підполковник Армії УНР (на еміграції), підполковник Братства Карпатських січовиків.
Роман Коваль, Віктор Моренець (м. Київ)
