Слухай онлайн
Культура  |  Історія

200 років тому народився Олекса Бахматюк, який робив гуцульсткі кахлі для Франца Йосифа

10 грудня 1820 року у Косові на Івано-Франківщині народився Олекса Бахматюк, майстер декоративного розпису кераміки, представник косівської школи народної кераміки. За життя його визнали «геніальним майстром горнчарства», якого косівчани двічі обирали бургомістром.

Олекса Бахматюк, майстр декоративного розпису кераміки, представник косівської школи народної кераміки

Його батька Петра у метричній книзі про народження сина записали як Бахматника. Кахлі на продаж Олекса підписував як Бахміцький чи Бахмінський. Односельці називали Бахматюком. Під цим прізвищем косівський майстер увійшов в історію.

Був він невисокого зросту, непоказний зовні, просто вдягнутий. Багато років очолював косівський гончарський цех. До роботи брався весело, тримаючи гуцульську люлечку. “Що то таке буде? – запитував себе, приступаючи до роботи, - Може, заєць, може, квітка, а може, які узори…”

Олекса Бахматюк продовжив справу свого батька-гончаря, який виготовляв неполиваний посуд. Згодом навчався і працював у відомого майстра-кахляря  Косівщини  Івана Баранюка. Самостійно Бахматюк почав гончарювати після смерті батька 1851-го. Він створював пічні ансамблі, побутову кераміку (миски, збанки, ліхтарі, пасківники). Його вироби були популярними серед селян, які замовляли у майстра посуд, й розходилися далеко за межі  Гуцульщини. Майстер сам продавав свої роботи, їздив на виставки. 1880-го отримав золоту медаль на Коломийській промисловій виставці. На цій виставці зразки кахлів, виготовлених Бахматюком побачив Австро-Угорський імператор Франц Йосиф. І замовив у нього розписну піч, яка невдовзі відправилась до Відня.

Для печі розписані кахлі обов’язково ставилися зверху донизу згідно зі значимістю сюжетів. Перший ряд згори найважливіший, вважався оберегом. Обабіч – кахлі з релігійним сюжетом, соціальної та державної тематики. Праворуч і ліворуч – із побутовими сюжетами.

Імператор Франц Йосиф побачив кахлі гуцульського майстра Бахматюка на коломийській промисловій виставці 1880 року та замовив йому цілу кахляну піч. Фото - WestNews.

Його кахлі та посуд відрізняються оригінальним способом розпису та тематикою. Олекса Бахматюк малював рільників і пастухів, солдатів і панів, простих людей, часто обирав іронічні сюже. Також зображував тварин та багато квітів. Пишні квіткові мотиви згодом дістали назву «бахмінщини».

Нині Національний музей Гуцульщини та Покуття у Коломиї володіє однією з найбільших колекцій творів майстра. Також його вироби зберігаються в музеях Австрії, Німеччині, Канади та приватних колекціях.

УІНП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ