Сьогодні, 5 жовтня, у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики Порохова Вежа відкрили унікальну Виставку-розповідь "50 історій Львівського скансену". З нагоди 50-ліття Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького покажуть унікальні фондові експонати з усієї західної України, інформує кореспонденти Гал-інфо
Як зазначають творці виставки, "50 історій Львівського скансену" – назва умовна, інспірована хронологічно. Насправді музейних історій – у десятки і навіть у тисячі разів більше: про віру, мрію, боротьбу, ризик, одержимість, жертовність, талант, рішучість, повагу. Ця виставка стала подякою усім, хто доклався до становлення і розбудови Музею упродовж перших 50 років, а також зобов'язання перед тими, хто святкуватиме у майбутньому вже 100-літній ювілей Львівського скансену.
На відкриття виставки пройшло понад сотня людей. З вітальним словом до присутніх звернувся настоятель Свято-Іванівська Лавра Студійського Уставу УГКЦ отець Власій, який розпочав захід з молитви. Також присутніх поблагословив ігумен студитів Святоуспенської Унівськоїій Лаври ієрмн. Йона.
"На виставці організатори намагалися згадати кожен важливий момент в історії Музею, яка сягає значно глибших часів, аніж офіційне заснування інституції. Історична тяглість території, перші мрії про скансен, суспільно-політичні реалії і труднощі реалізації справді грандіозного задуму, розвиток експозиції, персоналії, роль у культурному-релігійному житті Львова й України, візія на майбутнє – основні штрихи, за якими достатньо швидко можна відтворити цілісну картину появи і розвитку установи, що стала історичним центром відродження національних традицій, улюбленим місцем дозвілля львів’ян та обов’язковим пунктом більшости всеукраїнських та європейських туристичних маршрутів. Будь-яка розповідь оживає, коли вона підсилена візуальним матеріалом, тому на виставці можна побачити численні фото і музейні документи, раритетні архівні відео та фрагменти художніх фільмів, що у різні часи були відзняті на території Львівського скансену.
Кульмінаційною частиною усієї виставки є розповідь про непересічну фондову колекцію Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Експозиційний простір умовно поділений за назвами окремих музейних секторів: Бойківщина, Гуцульщина, Покуття, Буковина, Львівщина. У контексті кожного з блоків подано захопливу історію з акцентом на найяскравіших зразках музейної збірки. Давні сакральні предмети і живопис з Бойківщини, унікальні гуцульські кахлі, оригінальний фаянсовий посуд, автентичні народні строї з Жидачівщини, мальовані й різьблені буковинські скрині – усі ці предмети, експоновані в одному просторі, в один час, у контексті ювілею і з новітнім дизайном, не залишать байдужим жодного відвідувача.
Ювілейний рік для Музею – це не лише добра нагода підбити підсумки, а й поінформувати усіх про початок наступного, не менш вагомого, етапу. Попереду – перевезення нових об’єктів, розширення інфраструктури, пошук новітніх методів культурно-освітньої роботи, що є неможливим без доброї комунікації з громадою, науковцями, професійними промовтерами культурної спадщини. Щоб засвідчити свою відкритість, ми вийшли за межі Музею. Щоб зробити крок до вдосконалення, ми наважилися на революційну виставку у Пороховій вежі. Тепер черга за тобою, дорогий відвідувачу", - сказано у повідомленні музею.
Інформаційна довідка:
Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – музей просто неба, заснований у 1971 році. Від часу офіційного створення і дотепер Музей зберігає, досліджує і популяризує культуру, народну архітектуру та давній побут усієї Західної України. За цей період сформовано фондову збірку з майже 22 тис. предметів та збережено понад 100 великих архітектурних об’єктів, серед яких є унікальна і найбільша у Європі колекція сакральних споруд. Площа скансену становить 36,6 га.
Сьогодні діяльність Музею забезпечують майже 120 осіб, серед них музейні доглядачі, працівники фінансової та господарської частини, будівельники-реставратори, архітектори, художники-реставратори, наукові співробітники, тощо.
