«5 січня минає річниця створення у 1589 році Ставропігійського братства у Львові – національно-релігійного та культурно-просвітницького товариства, діяльність якого стала прикладом для українців інших міст», - йдеться у повідомленні Львівської крайової організації Української партії.
Підпорядковане безпосередньо патріарху, а не місцевим православним єпископам, Львівське братство мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров. У Львові з'явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків, яка утримувалася на кошти братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для непрацездатних, спорудило Успенську церкву. За прикладом Ставропігійського братства у Львові наприкінці XVI — на початку XVII ст. братства постали у Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах.
В умовах національного гноблення українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав населення, звертаючись зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилаючи делегації з проханнями до короля. Водночас братства продовжували займатися просвітницькою діяльністю.
«Створення у Львові Ставропігійського братства як національно-релігійного та культурно-просвітницького товариства може і сьогодні слугувати нам прикладом самоорганізації громадян, небайдужих до проблем, які виникають у суспільстві. Адже за своєю суттю це – початок створення основ громадянського суспільства, яке і сьогодні в Україні, змученій пануванням авторитарних і тоталітарних режимів, насаджених нам ззовні, перебуває ще на стадії творення», - зазначають у Львівській крайовій організації Української партії.
