16 травня 1960 року після довгорічного ув'язнення загинув Кирило Осьмак, нескорений президент УГВР.
Про це йдеться у повідомленні на Facebook-сторінці Всеукраїнської правозахисної організації Меморіал імені Василя Стуса.
«Наша мета — Українська Самостійна Соборна Держава на українських етнографічних землях. Наш шлях — революційно-визвольна боротьба проти всіх займанців і гнобителів українського народу. Будемо боротися за те, щоб Ти, Український Народе, був володарем на своїй землі. На вівтар цієї боротьби кладемо свою працю і своє життя».
Це — слова присяги, яку склав Президент УГВР Кирило Осьмак. Віце-президентами обрані віце-спікер польського сейму Василь Мудрий, священик о. Іван Гриньох і ще один уродженець Полтавщини Іван Вовчук (справжнє прізвище Федір Вовк). Як писав потім командувач УПА Роман Шухевич: «Глибока тиша запанувала на залі нарад, коли голо-ва президії УГВР станув перед головою Великого Збору УГВР, поклав руку на український державний герб та почав повторювати слова присяги. То присягав президент України перед усім українським народом».
Президент підпільного парламенту і уряду України помер 16 травня 1960 року у відомій російській в’язниці-катівні «Владімірський централ», де утримували особливо небезпечних для СССР в’язнів. Поховали біля мурів тюрми під номером 5753.
Після відновлення незалежності , у 1994-95 рр. офіційно реабілітували як «безпідставно репресованого», а 1 грудня 2004 року повернувся в Україну навіки. Панахиду за упокій душі служили у Володимирському православному соборі Києва. Тепер прах президента УГВР спочиває на Байковому кладовищі у Києві.
