У Львові на Вулецьких пагорбах, тепер це парк Студентів, 4 липня 1941 року німці розстріляли 23 польських професорів. З ними вбили 18 їхніх родичів.
В ніч з 3 на 4 липня 1941 року окремими відділами групи спеціального призначення "Галичина" (Einsatzkommando zur besonderen Verwendung "Galizien") при Поліції Безпеки (Ordnungspolizei) та Служби Безпеки (Sicherheitsdienst) під командуванням бригаденфюрера СС др. Карла Ебергарда Шьонґарта було арештовано 21 професора вищих навчальних закладів Львова, а також їх рідних, осіб, що перебували в помешканнях на момент арешту, слуг – всього 52 особи. (у рамках продовження акції "Надзвичайного утихомирення" ("Außerordertliche Befriedung") зі знищення польської інтелектуальної еліти проведеної в квітні-червні 1940 р.)
Арешти було проведено окремі групи по 5-6 чоловік на чолі з офіцерами за попередньо підготовленими списками. З 20:00 до 1 год. ночі. Головними жертвами виступили професори вищих шкіл Львова, головно Медичного інституту та Львівської Політехніки.
Під час арешту забирали усіх чоловіків віком від 18 років, а у ряді випадків й гостей та знайомих господарів помешкання, а також їхніх слуг.
Після коротких допитів, проведених в одному з корпусів Львівської Політехніки т. зв. "Бурси Абрагамовичів" (вул. Боя Желенського, 5) близько 4 год. ранку 4 липня 1941 р. заарештованих вивели на узгір'я Вулецьких пагорбів до заздалегідь викопаної ями. Послідовно, групами по четверо чоловік підводили до неї та розстрілювати. Єдиним з-поміж арештованих професорів, кому вдалося уникнути розстрілу був проф. Гроєр.
