“Жінки-журналістки піддаються нападам, тому що вони журналістки і тому, що вони жінки”, - Тереза Корбахер, керівниця проєктів у сфері свободи слова, доступу до інформації та безпеки журналістів Бюро ЮНЕСКО в Україні.
ГО “Жінки в медіа” за підтримки ЮНЕСКО та Японії провели дослідження “Її голос — мішень для них: гендерно зумовлене онлайн-насильство щодо українських журналісток”.
Медіааналітикиня та членкиня ГО “Жінки в медіа” Зоя Красовська представила результати дослідження, зокрема розподіл серед постраждалих кореспонденток: значну частку становлять молоді журналістки, 81% опитаних стикалися з онлайн-насильством, а 36% зазнали його протягом минулого року.
Дослідження охопило не лише статистичні дані, а й особисті свідчення журналісток. Зокрема, Наталія Онисько, журналістка-розслідувачка NGL.media, поділилася власним досвідом.
“Після того як вийшло наше розслідування про громадську організацію “Батько МАЄ ПРАВО” ми зіткнулися з фактично деформацією і мізігонією, - розповіла журналістка, - Ми не можемо сказати, що справді якось там важко переживали ці моменти, тому що ми достатньо загартовані такими речами. Але це однозначно було пов’язано з нашою професійною діяльністю, були особисті образи. Деякі приходили в коментарі під матеріали, писали про те хто ми такі, які ми, що ми маємо зробити з собою своїм матеріалом і всім рештам. І це тривало деякий час, поки добре йшов матеріал, поки він добре читався”.
Аналіз кейсів засвідчив, що напади на українських журналісток у цифровому просторі мають різні форми: зокрема онлайн-дифамацію, що зачіпає членів родини, сексуалізоване цькування воєнних журналісток, а також кіберпереслідування, що може переходити у фізичне стеження.
Окремою та не менш важливою темою дискусії стала необхідність ефективних механізмів протидії онлайн-атакам на жінок у медіа. Регулювання платформ, посилення цифрової безпеки журналісток, а також ширша суспільна дискусія про наслідки кіберпереслідування є критично важливими для захисту свободи слова.
“Якщо ми кажемо, що хтось переслідує журналіста, він переслідує правду. І ці особи, вони – це правопорушники - це позиція правопорушних органів. І я це можу гарантувати, що донесу цю проблематику до керівництва. За неї ніхто не знав, але коли вона виходить в публічний простір, то флагманами боротьби з цим явищем повинні бути правоохоронні органи, починаючи від поліції і закінчуючи прокуратурою”, - Віктор Байов, начальник відділу щодо протидії протиправному контенту Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Онлайн-насильство не має залишатися "нормою" для журналісток. Воно не тільки шкодить безпеці жінок у професії, а й загрожує всьому демократичному простору, де незалежні медіа відіграють ключову роль.
Повний текст дослідження доступний на сайті ГО.
Циган Людмила
