8 листопада 1914 року у с. Реклинець Жовківського повіту на Львівщині народився Дмитро Маївський (псевдо - Тарас, Косар, П.Дума, Зруб, Курган, Ом) – генерал-політвиховник УПА, член Бюро Проводу ОУН, головний редактор часопису ОУН «Ідея і чин».
Напередодні Другої світової війни Маївський очолював повітовий провід ОУН Жовківщини, пізніше – був обласним провідником ОУН на Холмщині. Наприкінці 1939 р. перебував у Кракові, брав участь у діяльності школи ОУН з підготовки кадрів Служби безпеки (СБ), де викладав основи конспірації. Брав участь у Другому великому зборі ОУН в Кракові (31.03 – 03.04. 1941 р.). Після розколу єдиної ОУН на дві фракції – бандерівську та мельниківську – він став членом ОУН(б).
1941-45 рр. займався координацією дій Похідних груп ОУН(б), які влітку 1941 р. направлялися в Центральну, Південну та Східну Україну. У складі Північної похідної групи Маївський відправився до Центральної України, побував у Житомирі, Вінниці, Києві.
Він редагував підпільні видання ОУН «Ідея і Чин», «За самостійність України», «Молода Україна».
13 травня 1943 р. Д.Маївський разом з Р. Шухевичем і 3. Матлою увійшов у Бюро Проводу ОУН, був обраний заступником голови Бюро. Він один з ініціаторів створення Антибільшовицького Блоку Народів та Української Головної Визвольної Ради.
Восени 1945 р. Маївський разом з генералом УПА Д. Грицаем отримав від УГВР та командування УПА доручення зустрітися з членами Бюро Проводу (С. Бандерою, Я. Стецьком та ін.), які перебували за кордоном, для узгодження дій. Під час переходу через чесько-німецький кордон потрапив у засідку чеської поліції. Аби не здаватися у полон, Дмитро Маївський застрелився.
Підготувала Леся Бондарук, УІНП.
