Слухай онлайн
");
Cуспільство  |  Історія

9 серпня - день цілителя Пантелеймона

Святий великомученик і цілитель Пантелеймон народився в місті Никомидії, у сім'ї багатого язичника Євсторгія, і звався Пантолеоном. Мати ж його Еввула була християнкою і хотіла вихова­ти сина у християнській вірі, але померла, коли майбутній велико­мученик був ще юнаком. Батько віддав Пантолеона в початкову язичницьку школу, закінчивши яку, юнак почав навчатися мистец­тва лікування у знаменитого в Никомидії лікаря Єфросина.
Ікона Олександра Охапкіна.

Здібності Пантолеона стали відомими імператорові Максиміану (284 - 305), який захотів бачити юнака при своєму дворі.

Саме в той час у Никомидії таємно проживали священномученики пресвітери Єрмолай, Єрмип і Єрмократ, які врятувалися піс­ля спалення 20000 християн у никомидійській церкві в 303 році. Святий Єрмолай неодноразово бачив Пантолеона, коли той про­ходив поблизу їхнього пристановища. Якось пресвітер покликав юнака до свого житла і розказав йому про християнську віру. Піс­ля цього Пантолеон кожного днявідвідував священномученика Єрмолая. Одного разу майбутній цілитель побачив на вулиці мертву дитину, яку вкусила гадюка і ще не встигла відповзти. Пан­толеон став молитися Господеві Ісусу Христу про воскрешення померлого і знищення отруйної змії. Він твердо вирішив, що, якщо його молитву буде почуто, стане послідовником Христа і прийме хрещення. Дитя ожило, а гадюка на очах у Пантолеона розірвалась на шматки.

Після цього дива Пантолеон був охрещений святим Єрмолаєм з іменем Пантелеймон (у перекладі - всемилостивий). Розмо­вами з батьком Пантелеймон підготував і його до прийняття свя­того хрещення. Коли Євсторгій побачив, як син іменем Ісуса Христа зцілив сліпого, то, не вагаючись, охрестився разом із про­зрілим. Невдовзі батько Пантелеймона помер, а цілитель  усе своє життя хворим і вбогим, Він безкоштовно лікував усіх, хто до нього звертався, зцілював їх іменем Ісуса Христа. Святий Пантелеймон відвідував християн, які перебували в ув'язненні, лі­кував їхні рани. Дуже швидко чутки про милостивого лікаря ши­рилися містом. Покинувши інших лікарів, хворі стали звертатися тільки до нього.

Через заздрощі лікарі донесли імператору, що Пантелеймон лікує ув'язнених християн. Імператор Максиміан умовляв ціли­теля спростувати ці доноси і принести жертву ідолам, але Панте­леймон сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив іменем Ісуса Христа розслабленого. Роздратований Максиміан стратив зціленого, який прославляв Христа, а святого Пантелей­мона піддав жорстоким тортурам. Господь являвся святому і злііцнював його перед стражданнями. Великомученика Панте­леймона повісили на дереві і рвали залізними кіпями, обпалюва­ли свічками, потім розтягували на колесі, кидали в кипляче олово, а потім кинули в море з каменем на шиї. З усіх тортур великому­ченик виходив неушкодженим і зі сміливістю викривав імперато­ра. У цей же час перед судом язичників постали пресвітери Єрмо­лай, Єрмип і Єрмократ. Усі троє твердо сповідали свою віру в Спасителя, за що їм було відсічено голови.

За повелінням імператора, великомученика Пантелеймона ки­нули у клітку до диких звірів у цирку, але звірі лизали йому ноги і, штовхаючи один одного, намагалися доторкнутися до руки свято­го. Глядачі підіймалися з місць і кричали: «Великий Бог христи­янський!». Роздратований Максиміан наказав своїм воїнам сікти всіх, хто прославляв Ісуса Христа, а великомученику Пантелеймо­ну відтяти голову.

Святого привели на місце страти і прив'язали до оливкового дерева. Коли великомученик молився, один із воїнів ударив його нечем, але меч став м'яким, як віск, і не поранив. Святий закінчив молитву і почув голос, який кликав страстотерпця до Царства Не­бесного. Почувши голос із неба, воїни впали на коліна і просили прощення. Вони відмовилися продовжувати страту, але велико­мученик Пантелеймон звелів виконати наказ імператора, сказавши, що інакше вони не будуть мати з ним частки в майбутньому житті. Воїни зі слізьми попрощалися з ним, цілуючи його.

Коли мученику відтяли голову, із рани потекло молоко. Олив­кове дерево, до якого був прив'язаний святий, на момент його смерті вкрилося плодами. Багато з тих, хто був присутнім при страті святого, увірували в Господа Ісуса Христа. Тіло святого, яке вкинули у вогнище, залишилося у вогні неушкоджєним і було по­ховане християнами ( 305). Слуги великомученика Пантелеймо­на - Лаврентій, Васса і Павіан - бачили його страту і чули голос із неба. Вони написали розповідь про життя, страждання і кончину великомученика Пантелеймона. Святі його мощі часточками ро­зійшлися по всьому християнському світі, а чесна глава знахо­диться нині в Афонському монастирі, названому на честь святого.

Вшановування святого мученика нашою Церквою відоме вже з XIIст. Князь Ізяслав (у хрещенні - Пантелеймон), син Мстислава Великого, мав зображення великомученика Пантелеймона на своєму шоломі. Завдяки заступництву святого він залишився жи­вим у битві 1151 року.

Великомученик Пантелеймон шанується Православною Церк­вою як грізний святий, покровитель воїнів. Сутність шанування з цього боку розкривається його першим ім'ям - Пантолеон,- що означає «у всьому лев». Друге ім'я, дане при хрещенні, - Панте­леймон - означає «всемилостивий», тому і шанується великому­ченик як цілитель. До нього звертаються в молитві для зцілення недуг душевних і тілесних. На іконах святий Пантелеймон зобра­жується юнаком у червоному вбранні, зі скринькою в лівій і ложеч­кою в правій руці, - як цілитель. Саме таким його бачимо на вели­кій іконі кафедрального патріаршого собору Святого князя Воло­димира у м. Києві, у якому знаходиться ще й часточка його святих мощей. На святих іконах великомученик часто зображується зі своїм житієм. Пам'ять його Свята Церква вшановує 9 серпня (за нов. ст.). ім'я святого великомученика Пантелеймона закликаєть­ся при звершенні таїнства Соборування, освячення води і в мо­литві за немічного хворого. Крім служби з каноном, святому ціли­телю є ще й акафіст, який часто читається хворими для отриман­ня зцілення.

Особливе шанування святого великомученика і цілителя Пан­телеймона здійснюється на Афоні в Пантелеймонівському монас­тирі. Передсвято розпочинається за вісім днів до дня вшанування святителя: на вечірні співаються молебні канони на вісім гласів, при цьому для кожного дня вони є різними. Другий день свята -ктиторський. 9 серпня після вечірні звершується панахида по бу­дівничим, жертводавцям обителі та роздається коливо.

У народній традиції святий Пантелеймон вважається ще й обо­ронцем людей від вогню. Під час пожежі навколо будівлі, що горі­ла, тричі обносили ікону святого Пантелеймона, щоб пожежа при­пинилась. Найчастіше це робили тоді, коли вогонь спалахував від блискавки. У день пам'яті селяни молилися святому Пантелеймо­нові й перед його образом запалювали свічки, щоб у полі копи зберіг від пожежі. Цього дня люди, які лікували зіллям, збирали ці­лющі трави.

Автор: Митрополит Димитрій (Рудюк). Газета "Голос Православ'я" , №15 (303), Християнський портал Кіріос.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");