Державна архівна служба в межах проєкту «Архів українського німого кіно – онлайн» виклала в загальний доступ перші оцифровані документи Центрального кінофотофоноархіву імені Г. Пшеничного.
Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі голова Державної архівної служби Анатолій Хромов.
"Це початок актуалізації великої частини аудіовізуальної спадщини в культурний науковий обіг. Сьогодні на Ютьюбі ми представляємо у вільному доступі на сторінці Архівної державної служби перші 100 кінодокументів, які зберігаються в Центральному кінофотофоноархіві.
Це переважно випуски "Кінотиждень ВУФКУ" і кіножурнал за 1923-ій – 1930-ті роки. Всього ми плануємо виставити 189 кінодокументів, які, за нашими обліковими даними, перебувають у суспільному надбанні", - сказав Хромов.
Він зазначив, що онлайн-доступ до архівної культурної спадщини, зокрема її аудіовізуальної частини, яка сконцентрована в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Гордія Пшеничного, є вимогою XXI століття.
"Багато років попереднє керівництво, зокрема цього архіву, розказувало про неможливість забезпечення онлайн-доступу до аудіовізуальної спадщини… Останнім аргументом, як правило, був правовий аспект – що все важко в Україні з авторськими і суміжними правами і абсолютно неможливо представити навіть частину аудіовізуальної спадщини онлайн. Це неправда.
Якщо ми говоримо про сьогоднішній проєкт, то це комплекс документальних фільмів, створених у 1920-30-их роках, права на які відповідно до тогочасного законодавства уже закінчились в той самий період. Навіть з позиції сучасного чинного законодавства ці твори перебувають у суспільному надбанні і можуть бути вільно поширені", - зауважив Хромов.
Він вважає великою проблемою, що це не було зроблено раніше, оскільки без аудіовізуальної складової розуміння історії періоду початку XX століття є неповним.
"Образне розуміння – фото, кіно, аудіо – дає можливість краще долучити українське суспільство до тих подій, дає йому зрозуміти, що ж відбувалося в період НЕПу, Української революції, початку сталінських часів, зокрема репресій.
Тому це одна з причин, внаслідок якої ми маємо окупацію частини українських територій країни-агресором, де питання актуалізації аудіовізуальної архівної спадщини було вирішено раніше і вони це активно використовували", - сказав голова Держархівслужби.
Він також повідомив, що відтепер користувачі можуть віднайти ілюстративний матеріал для наукових, художніх, публіцистичних творів, для сучасної документалістики, а якщо є потреба - замовити якісну цифрову копію для створення нових творів. Архів може створити якісні цифрові копії, зокрема нещодавно придбано обладнання для оцифрування плівки у форматі 4К.
Хромов зазначив, що ця тенденція є загальносвітовою. За даними Міжнародної федерації кіноархівів, на сьогодні 79 кіноархівів світу використовують безкоштовні потокові онлайн-сервіси для презентації аудіовізуальної спадщини.
За його словами, до кінця цього року з'являться декілька нових онлайн-платформ Національного архівного фонду.
"Найближчими місяцями як мінімум два центральні архіви теж презентують онлайн-платформу своїх документів, в тому числі Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Є розуміння і можливість створення платформи онлайн-представлення іншої частини аудіовізуальної спадщини архіву Пшеничного.
Я думаю, до кінця року у нас є можливість запустити і власну платформу, де будуть представлені і кіно-, і фотодокументи, і аудіоспадщина. Є перспектива, що всі ці платформи потім будуть інтегровані в одне вікно входу до всієї оцифрованої культурної спадщини державних архівів. Тому я можу анонсувати, що навіть до кінця цього року у нас будуть як мінімум три кроки, що наблизять нас до цієї єдиної платформи", - резюмував Хромов.
