Баскетболісти „Львівської політехніки” у передостанньому матчі першого кола регулярної першості чоловічої Суперліги чемпіонату України на свому майданчику поступилися МБК „Миколаїв” – 85:91.
„Львівська політехніка-Галичина” – МБК „Миколаїв” – 85:91 (17:22, 19:20, 23:24, 26:25). 9 грудня. Львів. Палац спорту „Будівельник”. 400 глядачів.
Судді: Роман Пономаренко, Владислав Ісаченко (обидва – Київ), Олександр Закревський (Хмельницький).
Комісар: Ігор Хошаба (Коростень).
„Львівська політехніка-Галичина”: стартова п’ятірка – Хопкінс (22 очка), Булаїч (12), Сміляніч (19), Неухацький (5), Гальонкін (5); на заміну виходили – Лемик (6), Штереб (6), Бєсков (10), Шевченко (0).
МБК „Миколаїв”: стартова п’ятірка – Виноградов (25), Ревзін (23), Онуфрієв (13), Бойко (13), Чаусов (10); на заміну виходили – Шепіль (5), Сільковський (2), Пономаренко (0), Кірєєв (0).
Футболісти львівських „Карпат” першу половину поточного чемпіонату України завершили на шостій позиції, що для команди, яка щойно, після дворічної перерви повернулася до елітного дивізіону, є зовсім непоганим результатом. Проте могли „зелено-білі” бути й значно вище, але цьому завадили вихованці львівського футболу, які нині захищають кольори інших клубів. Зокрема в програних матчах „Дніпру” та „Чорноморцю”, в яких львів’яни поступалися з мінімальним рахунком 0:1, та в домашній зустрічі з „Арсеналом”, коли при значній ігровій перевазі галичан було зафіксовано нічию 1:1, в складі суперників відзначалися не просто колишні гравці „Карпат”, а саме вихованці львівського футболу – відповідно Володимир Єзерський, Сергій Даниловський та Юрій Беньо.
Нині про аналогічну ситуацію ми можемо говорити і стосовно баскетболу, де в чоловічій Суперлізі чемпіонату країни столицю Галичини представляє „Львівська політехніка”. Зокрема, трохи більше місяця тому, коли підопічні Андрія Шаптали в гостях, продемонструвавши непоганий рівень гри, поступилися одному з лідерів чемпіонату южненському „Хіміку” (84:102), в складі команди Звєздана Мітровіча одним з найкращих був екс-львів’янин Ярослав Зубрицький. А в звітному матчі найбільший внесок у перемогу миколаївських „муніципалів” зробив ще один наш земляк – 26-річний Дмитро Виноградов, на рахунку якого 25 очок. При цьому форвард гостей продемонстрував відмінну влучність у кидках з-за шестиметрової дуги – чотири попадання при п’яти спробах. А найголовніше – він був одним з найактивніших на майданчику серед гравців обох команд і до того ж в його діях неозброєним оком було помітно, що він ні на мить не сумнівається у перемозі своєї команди.
А загалом в матчі проти МБК „Миколаїв” „Львівська політехніка” зіграла на доволі пристойному рівні. Зазначимо, що перед цим матчем у складі галичан сталися чергові кадрові зміни. Зокрема залишили Львів форвард Іван Гілевич, який не виправдав сподівань, та американець Джеф Грейнджер. За словами Андрія Шаптали, останній є непоганим гравцем, але керівництво клубу стосовно легіонерів має дещо інші плани.
А от хто з найкращого боку проявив себе у зустрічі з миколаївцями, то це серб Алєксандр Сміляніч. 30-річний форвард вирізнявся не лише результативними діями в атаці (на його рахунку 19 очок), а й перш за все величезним бажанням принести максимульну користь команді. Непогано діяв і ще один новачок „політехніків”, 23-річний американський плеймейкер Брайан Хопкінс. Щоправда, на його грі наразі ще позначається те, що не завершено період акліматизації. Але навіть незважаючи на це, він зіграв доволі продуктивно, ставши найрезультативнішим гравцем своєї команди – 22 очка. Як сказав у розмові з журналістами по завершенні матчу керманич „Львівської політехніки” Андрій Шаптала, він має намір будувати команду довкола саме таких гравців, як Сміляніч та Хопкінс.
Після тритижневої перерви повернувся на майданчик Нікола Булаїч. Проте проти МБК „Миколаїв” він зіграв лише десь на 30 відсотків своїх можливостей. Проте до нього не може бути жодних претензій, адже Нікола вийшов на гру, не провівши жодного (!) тренування. Але можна не сумніватися, що він ще принесе користь нашій команді.
Незважаючи на десяту поразку в чемпіонаті, впадати у відчай вболівальникам „Львівської політехніки” не треба. Надто мало часу минуло, аби створити насправді боєздатну команду, яка зможе на рівних боротися принаймні з міцними середнячками вітчизняної Суперліги. Тому необхідно набратися терпіння, а гравці та тренери „Львівської політехніки” зроблять усе можливе, аби перемоги прийшли якомога швидше.
Валентин Берестнєв, головний тренер МБК „Миколаїв”, зазначив: „Львівську політехніку”, буду відвертим, ми побоювалися. Адже мої хлопці ще повністю не акліматизувалися після турне по США. До того ж Владислав Мартинов, який є одним з провідних гравців нашої команди, через стан здоров’я не зміг приїхати до Львова. Та й „Львівська політехніка”, незважаючи на останній рядок у турнірній таблиці, є далеко не простим суперником, що й підтвердив перебіг подій у нашому очному протистоянні. Щоправда, саме ми контролювали гру практично упродовж всієї зустрічі. Але через втрату концентрації наприкінці зустрічі ми опинилися від поразки на відстані однієї поразки. Проте, на щастя, все обійшлося. Стосовно львів’ян скажу, що команда є перспективною, хоча зрозуміло, що роботи з нею, як то кажуть, ще непочатий край. Єдине, чого хочеться побажати тренерському штабу „Львівської політехніки”, це якомога швидше визначитися з колом гравців, довкола яких і буде формуватися по-справжньому боєздатна команда, бо наразі вже надто швидкоплинними є кадрові зміни в складі. Зрозуміло, що в нинішньому сезоні команда Андрія Шаптали до вісімки не проб’ється ні за яких умов. А шкода, бо я б із задоволенням ще раз в нинішньому сезоні приїхав до Львова, який вважаю чи не найкрасивішим містом в Україні”.
Андрій Шаптала, головний тренер „Львівської політехніки”, так прокоментьував гру: „Незважаючи на поразку, мій настрій не є песимістичний, бо в зустрічі з миколаївцями я нарешті побачив штрихи тієї гри, до якої прагну разом зі своєю командою. Миколаєву ми програли перш за все через захист. А найкращим свідченням незадовільних дій нашої оборони є 91 очко, яке ми дозволили набрати суперникам. Погодьтеся, що з такою грою в захисті в баскетболі не перемагають. Особливо прикро, що на установці ми акцентували увагу наших гравців на тому аби вони не давали суперникам, перш за все Віталію Бойко, виконувати проходи. Але одна справа говорити, і зовсім інша втілити вказівки тренера на майданчику. Ну і вже вкотре в нинішньому сезоні ми невдало виконуємо штрафні кидки. У нас 63 відсотки реалізації, а в суперника – 83. Як кажуть, без коментарів. І все ж ми могли виграти, але два триочкові влучання наприкінці другого і третього періодів вихованця львівського баскетболу Дмитра Виноградова психологічно вибивали нашу команду з потрібного ритму. Нам би повернути цього хлопця додому...”
