У 2008-2009 роках Мінпромполітики і підприємства-одержувачі бюджетних коштів неефективно та з порушенням чинного законодавства використали 42,5 млн. грн. (56,4 відс. від обсягів фінансування) за трьома бюджетними програмами з ліквідації та консервації гірничодобувних об’єктів. Такими є результати аудиту, проведеного Рахунковою палатою України., – повідомила прес-служба відомства.
Водночас Мінпромполітики та Фонд держмайна не забезпечили відновлення виробництва мінеральних (калійних) добрив на Стебницькому ДГХП «Полімінерал» (м. Стебник) та ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» (м. Калуш). А отже, залучення власних коштів цих підприємств на природоохоронні заходи стало неможливим.
За інформацією Рахункової палати, лише у Львівській області площа знищених або забруднених родючих ґрунтів сягає 100 км2. У безпосередній близькості до міста-курорту Трускавець, у зоні колишньої діяльності гірничо-хімічного підприємства Стебницьке ДГХП «Полімінерал», просідає земна поверхня (утворюються карсти), що загрожує руйнуванням дороги Дрогобич-Трускавець, високовольтних ліній електропередач і водогону.
Водночас Кабмін не забезпечив виділення необхідних і передбачених робочими проектами обсягів фінансування, а Мінпромполітики не спрямувало наявних коштів на вирішення найгостріших проблем. Через це збільшилися терміни та вартість виконання робіт, що стало додатковим навантаженням на державний бюджет і призвело до неефективного використання державних коштів.
Так, наприклад, внаслідок невиконання підприємством «Калійний завод» ВАТ «Оріана» (м. Калуш Івано-Франківської обл.) необхідних природоохоронних заходів довелося оголосити в лютому 2010 року територію міста та прилеглих сіл зоною надзвичайної екологічної ситуації. На ліквідацію її наслідків у поточному році лише з резервного фонду передбачено виділити 398 млн. гривень.
Ще один приклад: внаслідок несвоєчасного розроблення робочих проектів з реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди (селище Карнаватка, Кривбас) виникла непередбачена потреба в додаткових заходах. Зокрема, на переселення мешканців селища потрібно 95 млн. гривень.
Аудит Рахункової палати показав, що діяльність Мінпромполітики з реструктуризації гірничодобувних підприємств є незадовільною та нерезультативною. Виконання заходів з ліквідації та консервації зазначених об’єктів триває вже 15 років, проте більшість з них і досі залишається джерелом підвищеної небезпеки для життя і здоров’я людей, становить реальну загрозу виникнення техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій, які дедалі частішають. Окремі об’єкти є потенційно небезпечними навіть для сусідніх держав і становлять транснаціональну загрозу.
Підсумовуючи розгляд матеріалів зазначеного аудиту, Голова Рахункової палати В. К. Симоненко підкреслив: „Гігантський пласт гео-, біоресурсів втрачено, знищено значні площі українських земель. Якби відповідні державні органи почали вчасно вирішувати питання реструктуризації та відповідально ставилися до своїх обов’язків, питань безпеки людей і довкілля, ми не мали би стільки проблем сьогодні. Приймаються швидкі волюнтаристські рішення, на ліквідацію наслідків витрачаються додаткові бюджетні кошти... З подібною практикою господарювання необхідно покінчити”, – заявив він.
