Ті, хто куштували продукцію “Маслосоюзу” пригадували, що лише сам запах масла був неперевершеним. Чотирилистна конюшинка - знак “Маслосоюзу” вважалася неофіційним знаком якості. Навіть поляки визнавали, що українське “масло з конюшинкою” найкраще у країні.
Серед країн, куди у 1930-их “Маслосоюз” експортував свою продукцію не лише вся Європа, але й Австралія та Аргентина!
Як усе починалось?
Перші молочні кооперації виникли перед Першою світовою війною у Стрию. Тоді селяни ще боялися здавати молоко на переробку. Кружлівка “Александрія” (сепаратор), яку кооператив придбав у Копенгагені, сильно шуміла і видавали дивні гучні звуки. Селян казали, що “в ній сидить нечиста сила”. Справи не одразу йшли гладко: Андрій Палій директор підприємства у 1920-их розвозив масло по людях у своїй валізці.
Проте у 1927-ому “Маслосоюз” переїжджає до Львова. Купляють перший вантажний автомобіль.
Польським корпораціям був не до вподоби розвиток українського "Маслосоюзу". Маргінали часто били вітрину крамниці “МС” на замовлення недобросовісних конкурентів. Польська влада навмисно завищила норми стандартизації: спеціальні комісії перевіряли все - від раціону худоби до освітлення стайні.
Тодішні господині казали, що вони не так власних дітей доглядають, як корів, що дають молоко для “Маслосоюзу” - корова мала бути ідеально чиста. “Маслосоюз” мав 17 власних ветеринарів, згідно найвищих європейських вимог.
Українські гроші – в українські руки – на українські справи!
Втім польські наміри звести нанівець молочну справу українців пішли лише на користь: продукція “Маслосоюзу” досягла неймовірно високої якості. Поганим вважалося масло старше за три дні, тоді його називали кухонним, другосортним, а не десертовим.
У 1930-ому українська кооперація експортувала понад 800 тонн масла! Річний прибуток підприємства сягнув 15 мільйонів злотих.
Продукція “Маслосоюзу” була поза всякою конкуренцією. Тож деяким польським виробникам не залишалося нічого іншого, як закуповувати українське масло і перепаковувати його у свої обгортки.
У 1938 році на Галичині було 56 крамниць “Маслосоюзу”. Розширюючи мережу надання послуг, Маслосоюз з 1937 р. почав відкривати невеликі крамниці-бари, у яких за помірковану ціну можна було придбати смачні канапки з маслом та різними сирками, посмакувати іншими молочними продуктами, медом, кавою.
Велику увагу приділяли рекламі: брали участь у виставках продукції, з нагоди Різдвяних та Великодніх свят фірма вітала своїх покупців та запрошувала до своїх крамниць, давала рекламу у пресі.
“Мандруючи на лещатах не забувай зі собою масло і сири Маслосоюзу, вони не переладовують шлунка, а знаменито скріпляють організм”, - йшлося в оголошенні у тогочасній пресі.
На жаль, з приходом совітів у 1939-ому підприємство ліквідували.
Джерело: Локальна Історія.
