Представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів згаяли два роки на те, щоб отримати від Росії матеріали справ репресованих у період 1939-1941 рр. громадян Чехословаччини. В результаті чеські дослідники отримали з архівів ФСБ лише документи двох справах, які пройшли попередню цензуру. Про це в коментарі Гал-інфо розповіли науковці чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів.
Як розповів керівник проекту, представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек, в Україні їм повністю відкритий доступ до архівів репресивних органів колишнього СРСР.
«Тут ми безперешкодно отримали тисячі справ. В Росії ми отримали лише дві справи. Вони не допускають нас до матеріалів і доступ до них дуже утруднений», - сказав Адам Граділек.
Працівник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Штепан Черноушек зазначив, що в архівах ФСБ РФ зберігаються справи, які найбільше цікавлять науковців.
«В російських архівах ФСБ зберігаються особисті справи ув’язнених, ці справи нас найбільше цікавлять, але там дуже обмежений доступ. Потрібно мати дозвіл від найближчих родичів, потрібно офіційне звернення, яке було б перекладене на російську мову. Ми робили запит через чеське посольство у Москві щодо деяких матеріалів. Витратили багато енергії, і от після двох років листування лише з одного архіву нам надіслали копії щодо двох справ. Ці копії були навіть не повні, це були лише копії деяких сторінок. Тобто після двох років наших старань ми отримали не повні дві справи», - сказав він.
За словами дослідників, навіть ці надані справи пройшли цензуру на предмет того, що можна показувати, а що ні.
Адам Граділек розповів, що це не були кримінальні справи.
«Це справи в’язнів ГУЛАГів чи тюрем, тобто людей вже засуджених. Щоб ви розуміли, все, що ми нині скануємо, ( у Львові) – це кримінальні справи з протоколами допитів, це справи з етапування до ГУЛАГів. Натомість у російських архівах зберігаються справи ув’язнених. У цих справах можна знайти відповідь на те, що сталося з ними вже у тюрмах, де померли, яка їхня подальша доля», - сказав Адам Граділек.
Штепан Черноушек зазначив: «Не можемо сказати, що в Росії все повністю під забороною, але доступ настільки обмежений, що працювати дуже важко порівняно з Україною, де ми приїздимо і безперешкодно копіюємо архівно-кримінальні справи».
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, у Львові представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів спільно із Управлінням СБ України у Львівській області та Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького» розпочали один із наймасштабніших проектів з оцифрування архівних документів радянських репресивних органів.
Загалом мають оцифрувати 5,2 тис архівно-кримінальних справ репресованих у 1939-1941 роках. В той час коли Польща була розділена між СРСР та Третім Райхом, багато населення (в основному євреїв) рятуючись від нацистських репресій пробували нелегально перетнути кордон із СРСР. Тут вони власне й потрапляли в руки прикордонників та НКВД, які як гідний союзник нацистів репресували згаданих осіб.
Чеські дослідники вже працювали із архівно-кримінальними справами в Ужгороді, у Києві та у Львові.
Нагадаємо, що після прийняття пакету «декомунізаційних законів» у 2015 році, зокрема Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» значно спростився доступ до архівів КГБ.
Однією із норм Закону є оцифрування архівних документів. Власне це й дозволило представникам із Чехії разом із працівниками УСБУ в Львівській області та музею «Тюрма на Лонцького» розпочати проект із оцифрування фондів архіву СБУ, який зберігає десятки тисяч справ.
