Слухай онлайн
Економіка

Чому знецінилася гривня?

Фахівці «Публічного аудиту» вирішили підбити підсумки фінансового 2014 року та виокремити причини стрімкого знецінення гривні, яка за цей рік впала до рекордного мінімуму, – повідомляє прес-служба громадської організації.

«До вагомих причин девальвації національної валюти, про які ще в жовтні 2014 року зазначали фахівці «Публічного аудиту», варто віднести те, що Національний банк України, латаючи бюджетні діри, почав емітувати гривню не тільки шляхом «друкування» банкнот, а й у вигляді незабезпечених безготівкових коштів, які спрямовувалися як на підтримку ліквідності банків (рефінансування за підсумками року – 210 млрд грн), так і на фінансування дефіциту держбюджету (наприклад, шляхом придбання ОВДП, загалом протягом року на суму понад 160 млрд грн)», – розповідає заступник директора «Публічного аудиту» Матвій Холошин.

За його словами, частково зазначені кошти використовувались фінустановами на виплату депозитів населення, яке в умовах стрімкого падіння вартості гривні почало масово забирати вклади. За попередніми даними, відтік депозитів у 2014 році сягнув еквіваленту 120 млрд грн, із яких – $ 8 млрд і близько 50 млрд грн.

«Ті громадяни, яким вдалось зняти власні кошти, отриману готівкову гривню намагалися конвертувати в більш надійну валюту, збільшуючи тим самим попит на неї та, відповідно, знижуючи вартість національної грошової одиниці», – зауважує Матвій Холошин.

Він додає, що такий розвиток ситуації був прогнозованим та зрозумілим для всіх фахівців банківського сектору.

«Тому, якби про це на увесь голос заговорила громадськість, можна було б уникнути наповнення обігу незабезпеченою гривнею в обсязі понад 370 млрд грн», – вказує експерт.

Поряд з цим, за офіційною статистикою НБУ (яка не враховує перелічені вище кошти), кількість готівки в обігу збільшилась тільки на 50 млрд грн – із 257,6 до 301,98 млрд грн, а грошова база в цілому на 34 млрд грн – із 294,45 млрд грн у січні до 328,38 млрд грн наприкінці листопада.

Крім того, фахівці «Публічного аудиту» вказують на необдумане витрачання міжнародних резервів, які через штучне утримання курсу перед виборами, а також фінансування НАК «Нафтогаз України» вичерпались більше ніж у половину. Від початку 2014року золотовалютні резерви зменшилися майже на $ 13 млрд дол. ($ 750 млн у золоті) – від $ 20,41 (з них $ 1,64 у золоті) до $ 7,53 ($ 0,9) млрд.

Враховуючи обсяг отриманих кредитів від МВФ ($ 4,6 млрд), НБУ витратив $ 18 млрд, начебто, на виконання функції накопичення та зберігання золотовалютних резервів. «При цьому борг НАК «Нафтогаз України», який посадовці називали основним фактором зменшення міжнародних резервів, становив $ 3,1 млрд», – зауважує аналітик організації Андрій Вігірінський.

«НБУ пішов шляхом так званої оптимізації міжнародних резервів, продаючи золото, і тим самим продовжив традицію реалізації ліквідних активів. Досить дивно: чому, маючи понад $ 6 млрд у цінних паперах, вирішено реалізовувати золото? Очевидно, цінні папери не мають достатньої ліквідності та не можуть бути реалізовані в необхідному обсязі навіть за номінальною вартістю. Якщо так, обсяг міжнародних резервів України в сумі $9, 96 млрд є номінальним і може мати значно менше значення, оскільки реальна ринкова вартість цінних паперів, які становлять 70 % його структури, невідома», – вважає Андрій Вігірінський.

«Публічний аудит» надіслав до НБУ офіційний запит щодо надання інформації про цінні папери, які включені до структури міжнародних резервів. Проте отримав таку відповідь.

За висновком Максима Гольдарба, такі дії регулятора поряд із анексією Криму, війною на сході лише поглибили фінансові діри України. Як наслідок – збільшення грошової бази (за рахунок банкнотної та електронної емісій) на 370 млрд грн є по суті підтвердженням пропорційного здешевлення курсу гривні до долара.

«Відповідно до Закону, основною функцією Нацбанку є забезпечення стабільності грошової одиниці, при виконанні якої НБУ має виходити із пріоритетностідосягненнятапідтримки цінової стабільності в державі.

Для цього йому надано всі необхідні важелі, зокрема, виключне право на емісію національної валюти, розпоряджання золотовалютними резервами країни тощо. Головне, аби всі заходи регулятора були спрямовані на укріплення гривні. На жаль, подвійне знецінення гривні та офіційний річний показник зростання індексу інфляції на 24,9% переконливо свідчать про те, що в минулому році Нацбанк виконував свої обов'язки незадовільно», – резюмує Андрій Вігірінський.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...