Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини Львова: Давнє жіноче поховання і житло: археологи розповіли про цьогорічні знахідки у Пліснеську
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Давнє жіноче поховання і житло: археологи розповіли про цьогорічні знахідки у Пліснеську

Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ" на Фейсбуці оприлюднив короткі підсумки робіт Пліснеської археологічної експедиції в першій половині літа 2021 року.
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
1/2

"Планові стаціонарні дослідження території Пліснеського городища були заплановані головно на другу половину червня цього року. Основна мета польових студій полягала у вивченні прилеглої до минулорічного розкопу площі, де ми вже раніше натрапляли на житлову і господарську забудову Х століття. До речі, саме на місці минулорічного розкопу, безпосередньо на терені виявленого і вивченого заглибленого слов'янського житла нині ГО "Чорна Галич" (під керівництвом Голови Яреми Іванціва) та співробітники Заповідника втілюють в життя раніше анонсований археологічний експеримент #пліснеська_хижа_2021" - зазначив директор "Давнього Пліснеська" Володимир Шелеп.

Керівник Пліснеської археологічної експедиції, заступник директора Заповідника з наукової роботи Андрій Филипчук повідомив, що основні результати розкопок на Пліснеську в цілому виявилися доволі прогнозованими. Їм вдалося натрапити на кілька заглиблених жител Х століття. Одне з них вони вже фіксували минулоріч і розкрили його більшу частину. Інше житло розкопано практично повністю. 

Від нього збереглися заглиблений чотирикутний котлован, сліди дерев'яної обшивки стін, піч-кам'янка, й вхід навпроти неї. Окрім жител зафіксовано ще кілька господарських ям, рештки пізнішої наземної споруди давньоукраїнського (руського) часу. 

Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
1/8

“Як це виглядає нині, досліджувана ділянка городища була забудована головно в Х столітті, тобто в час розквіту слов'янського городища, коли його площа сягала кілька сотень гектарів. Тоді Пліснеськ був найбільшим хорватським городищем на межі з Волинню і одним з найбільших укріплених центрів протодержавного утворення Великої Хорватії", - додав Андрій Филипчук.

Завідувач науково-дослідного відділу Заповідника Оксана Якубовська зазначає те, що послідовне вивчення західної ділянки високого плато Пліснеського городища між 4-ю та 5-ю лініями захисту дає свої плоди. 

"Фактично, зараз ми попередньо можемо говорити про те, що натрапили на рештки саме забудови однієї за патронімних сімей Х століття. Мова йде про групу з близько розташованих 3-5 жител переважно із спільними господарськими спорудами. А ось між собою патронімії вже могли віддалятися на кілька десятків метрів. Як відомо, патронімія як історична суспільна форма була притаманна ще патріархально-родовому устрою".

Голова ГО "Чорна Галич"  розповів про те, що розкопки житла Х століття йдуть паралельно з реконструкцією практично аналогічної житлової споруди цього ж часу. 

“Це дуже цікавий досвід - як для реконструкторів, так і для археологів. Адже і при спорудженні житла шляхом наукового експерименту і при розкопках тисячолітніх решток схожої споруди ми отримуємо дуже важливі відомості про нюанси палеоархітектури наших предків", - каже Ярема Іванців.

Також важливою складовою стаціонарних робіт на Пліснеську є постійне удосконалення якості досліджень. У попередні роки археологи вже використовували геодезичні прилади спільно з фотоапаратурою для складання планів та перерізів розкопаних споруд. Нині до цього поступово додається своєрідне накладання розкопів на рельєф місцевості. Не дивиною давно вже є й використання дронів для детальних фотографій відкритих площ. 

Вперше цьогоріч заповідник використовує метод "нічних фотографій". Його суть полягає у тому, що попередньо зволожена грунтова поверхня, скажімо однієї зі стінок розкопу, фотографується послідовно при однаковому штучному освітленні саме в нічну пору. При склеюванні будь-якого набору фотографій завжди виходитиме однакова за якістю "картинка". Про це розповів науковий співробітник Олександр Дідик. 

"Традицією, до речі, стало маркування контурів розкопаних споруд різноколірними кнопками-маркерами; рівно як і основних стратиграфічних прошарків. Це помічна річ при будь-якому способі зйомок: вручну на "міліметрівку" чи геодезичними приладами. І важливо, що всі ці введення відбувається при збереженні мікростратиграфічних підходів до зняття культурних напластувань. Помічними є й дані наших колег - вчених-геофізиків п. Романа Кудерявця та п. Ігоря Чоботка. Фактично, їхніми стараннями перед початком стаціонарних робіт ми вже мали певну картину майбутнього розкопу. Наша співпраця поступово приносить плоди", - зазначив Дідик.

Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
Фото - Історико-культурний заповідник
Фото - Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ".
1/3

Науковий співробітник Богдан Гринюка прокоментував: "Окрім всього іншого, цього сезону випадково вдалося натрапити ще й на християнське жіноче поховання 12-13 ст. Небіжка була похована у неглибоку яму. В давнину її могилу перекривали три великі камені. Схожі підплитові поховання вже раніше були відкриті на Пліснеську" 

Христина Ісик доповіла, що орієнтація цього випростаного на спині поховання типова для християн: головою на Захід, лицем на Схід, тобто у сторону, звідки прийде Спаситель. Руки традиційно схрещені дещо нижче грудей в районі живота. При лівій скроні віднайдено скроневе кільце, а ще бронзовий перстень на пальці правої руки. Іншого інвентаря у захороненні не було. Під головою та в ногах небіжки вони зафіксували камені. Саме так ховали побожних людей.

Наразі археологічні дослідження завершені. Розкопи законсервовані. Поки в заповіднику розглядають можливість провести ще невеликі роботи у другій половині цього літа. Однак це буде опісля завершення спільного з "Чорною Галиччю" археологічного експерименту.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ