1917, 17 березня – у Києві було утворено Українську Центральну Раду (УЦР). Це був представницький орган українського народу, а після проголошення УНР – перший парламент
Піся того, як до України дійшла звістка з Петрограда про повалення монархії, тут почали масово утворюватися ради робітничих і солдатських депутатів. Губернські та повітові центри сколихнули масові мітинги та демонстрації. Учасники яких вітали повалення самодержавства та перемогу демократичної революції. Газета «Киевлянин» писала про зміну політичного ладу в Росії.
Одним із перших про події у Петрограді дізнався керівник клубу «Родина» Синицький. Він поділився новиною зі своїми знайомими. «Синицький не лише переказував свіжі новини, – згадував один із засновників Центральної Ради Василь Королів-Старий, – а вже проектував, радився, комбінував».
Ідея Синицького полягала у створенні центру для керівництва українським рухом. Увечері 14 березня в будинку Євгена Чикаленка зібралося 27 активістів Товариства українських поступовців (ТУП).
Загалом ситуація була непевна, тому помірковані ТУПівці не поспішали з радикальними рішеннями, схиляючись до тактики вичікування. Врешті вирішили збиратися щодня в клубі «Родина». На одній з таких зустрічей зібралося понад 100 представників від українських організацій, студентства, військовиків, духовенства. Тоді й з’явилася ідея заснування Центральної Ради. Вона була сформована на паритетних засадах між українськими організаціями. «З ТУП спільної мови не знайшли, – згадував Дмитро Антонович, – але зробили механічну згоду: рішено зложити поки що тимчасову Центральну Раду з ядра в числі до 25 людей з тим, щоб вона далі доповнювалась кооптацією головним чином делегатами з поза Києва. Центральна Рада повинна була скликати Національний конгрес, який мав остаточно вибрати Центральну Раду, як постійний український парламент».
Головою УЦР обрали Михайла Грушевського, який на той час перебував у Москві у засланні. Заступниками голови стали Федір Крижанівський, Дмитро Дорошенко та Дмитро Антонович. 17 березня УЦР телеграмою повідомила Тимчасовий Уряд, що почав діяти у Петрограді про своє утворення.
Наприкінці березня 1917-го у Києві пройшла велелюдна демонстрація, в якій узяло участь понад 100 тис. учасників. Люди вітали Центральну Раду та виголосили вимоги надати Україні автономію. «Одностайно і однодушно стати всім на велике діло, – закликав Михайло Грушевський, – і не спочити, і рук не спустити, доки не збудуємо тої автономії вільної України».
У квітні, на Всеукраїнському національному конгресі було обрано заступниками голови УЦР Сергія Єфремова та Володимира Винниченка.
Серед партій провідну роль у Центральній Раді відігравали Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Українська партія есерів (УПСР) та Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ).
Український інститут національної памʼяті
