22 жовтня 1912 р. у с. Смодна на Франківщині народилася Дарія Гнатківська - діячка УВО, ОУН.
Про це повідомляє Укрінформ.
Навчалась у Львівській консерваторії. І хоч непересічне обдарування гарантували їй успішну музичну кар’єру, але Дарія обрала інший шлях.
У 1930 році вступила до ОУН. Була зв’язковою, входила до бойової розвідувальної групи ОУН протягом 1933–1934.
Заарештована польською поліцією у 1934 році за підозрою у причетності до організації вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.
Оунівцям Дарії Гнатківській та Миколі Лебедю було доручено вивчити звички генерала Перацького, скласти точний план його переміщення в районі праці і проживання, та розташування вулиць, провулків, дворів, під’їздів будинків того району.
По закінченні розгляду справи суд затвердив вирок – Дарії Гнатківській 15 років, Степану Бандері, Миколі Лебедю – смертну кару. Іншим учасникам Варшавського процесу – дванадцять, вісім, сім років тюрми. В такі трагічні години свого життя Дарія Гнатківська і Микола Лебедь вирішують одружитися. Їм не дають на це дозвіл. Звінчалися вони у тюремній капличці.
На волю Дарія вийшла у вересні 1939 – коли нацисти і совєти окупували західноукраїнські землі і випускали політичних в’язнів. Але невдовзі й ті, і інші почали переслідування українських націоналістів.
У січні 1944 Гнатківська була заарештована гестапо та перевезена до концтабору Равенсбрюк.
І їй, і чоловіку пощастило залишитися живими. Після війни Дарія спочатку проживала у Німеччині, а згодом разом із чоловіком емігрувала до США. Там вона написала спогади «Бачу як сьогодні», «Катруся Зарицька».
Померла 24 лютого 1989, похована на цвинтарі містечка Саут-Баунд-Брук.
