29 грудня 1891 р. на Черкащині народився Володимир Симиренко - український помолог і селекціонер плодових культур в Україні, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва.
Про це повідомляє Укрінформ.
Походив зі славетного роду Симиренків – українських меценатів, цукрозаводчиків, підприємців, учених.
У 1918 р. Володимир закінчив сільськогосподарське відділення Київського політехнічного інституту. Працював у відділі садівництва міністерства земельних справ, потім у Всеукраїнському сільськогосподарському науковому комітеті, але головна справа його життя розпочалася у рідному Млієві, коли на терені колишнього маєтку Симиренків у 1920 р. було засновано Садово-городню дослідну станцію та Центральний державний плодовий розплідник України.
Симиренко був призначений першим директором цих установ. Завдяки подвижницькій праці Володимира Левковича та його однодумців очолювана ним станція, за науковим рівнем своєї діяльності стає однією із кращих у світовому масштабі. Наукові праці мліївців нотувалися англійською мовою, були засновані перші україномовні журнали з садівництва, виноградарства та городництва.
У 1920-30 рр. Симиренко заклав підвалини наукового, виробничого та промислового вирощування плодових та ягідних культур. Органічним продовженням діяльності вченого стала організація ним Всесоюзного наукового-дослідного інституту плодового та ягідного господарства у Китаєві на півдні Києва.
Він заклав та організаційно завершив «Помологічну книгу України», здійснював велику педагогічну роботу у вишах, виховав сотні фахівців. Але внаслідок конфлікту з «мічурінцями», які були в фаворі у влади, Володимира Левковича арештували (з 1933 року його арештовували тричі), а потім і розстріляли у ніч з 17 на 18 вересня 1938 року під Курськом.
