13 жовтня 1871 р. у Києві розпочала навчання Колегія Павла Ґалаґана – приватна чоловіча гімназія, заснована Григорієм Ґалаґаном на пам'ять про свого померлого у 1869 від тифу п’ятнадцятирічного сина Павла.
Про це у фейсбуці повідомила спільнота "Календар українця".
Для побудови Колегії Григорій Ґалаґан придбав цілий квартал площею біля гектару, а на її утримання, розуміючи, що з царської скарбниці не отримає й копійки, відписав маєтки у більш як 8 тисяч гектарів в Полтавській і Чернігівській губерніях загальною вартістю 275 тисяч рублів, що на той час було велетенською сумою. Планований дохід на потреби Колегії мав складати не менше 12 тисяч рублів в рік. При житті подружжя Ґалаґанів на утримання Колегії витратили 1,12 мільйона рублів, при цьому самі в побуті поводили себе доволі скромно, як свідчили сучасники «жили не по чину».
Комплекс Колегії складався з 5 споруд серед яких і службове житло для викладачів. До навчальної бази входили природничий кабінет, фізична лабораторія, клас музики з фортепіано та органом, велетенська бібліотека створена із 6 тисяч томів книгозбірні історика М. Маркевич та бібліотеки Ґалаґанів. Також працювала лікарня, їдальня, спортивний зал, видавався щорічник і періодичний науковий збірник. Настільки сприятливих умов навчання не було в жодному іншому навчальному закладі Московитської імперії. Колегія мала найвищий рівень автономії, а науково-методичне забезпечення здійснював Київський університет.
Заклад розрахований на навчання і проживання в інтернаті 70 гімназистів, з яких 30 стипендіати Г. Ґалаґана і 40 власним коштом. Учнів відбирали на конкурсній основі. Програма розрахована на 4 старші класи класичної гімназії. На навчання приймали учнів як з Великої України (православних), так і з Австро-Угорщини: Галичини, Буковини, Закарпаття (греко-католиків).
Для викладання запрошені найкращі педагоги, зокрема член-кор. Петербурзької АН філолог П. Житецький, літературознавець А. Степович, майбутній письменник І. Анненський, історик літератури В. Науменко, філософ Я. Колубовський, художники М. Мурашко та М. Пимоненко, культурний та громадський діяч Є. Купріянович-Трегубов, освітній діяч І. Нечипоренко, математик З. Архимович та інші, багато з яких були членами Старої Громади. Серед випускників Колегії майбутні вчені, мистці, правники, актори, дипломати, міністри, культурні, громадські та політичні діячі, зокрема В. Липський, А. Кримський, Д. Петрушевський, С. Бердяєв, П. Филипович, М. Драй-Хмара, О. Богомолець, А. Лівицький, О. Малиновський, М. Чубинський, В. Грабар, Д. Петрушевський та багато інших. У 1885-1886 в бібліотеці працював Іван Франко, а в 1886 в колегіальній каплиці І. Франко вінчався з О. Хоружинською.
Г. Ґалаґан провадив щедру доброчинну діяльність й в інших сферах освітнього і громадського життя, проте коли дізнався, що в Петербурзі мають намір відзначити його жертовну працю нагородою, то доклав усіх зусиль, щоби уникнути цього. В часи УНР у будівлі Колегії розташувалось Генеральне секретарство (міністерство) військових справ, з 1920 р. - трудова школа, дитячий будинок, згодом середня школа, Дім вчителя, а з - 1986 Музей літератури України (тепер Національний).
Нині на місці будинку сім’ї Ґалаґанів, всупереч обіцянкам і «заборонам» міської влади, збудовано чотириповерховий торгівельний центр. У минулі століття справжні інтелігенти та аристократи духу творили безсмертні справи, що назавжди залишаться в історії народу. Сучасні ж не менш заможні багатирі проте духовно убогі карлики нездатні збагнути, що в скорому часі все залишать і велетенські статки, і вічну ганьбу та осуд нащадків.
