Цього дня у Львові у 1986 р. на мітингу вперше замайорів синьо-жовтий прапор. Проте архіви КДБ зберігають документи про те,що прапор публічно з'являвся і раніше.
Про це Facebook інформує Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті.
В той час зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося кримінально караним злочином, а поява його у громадських місцях була надзвичайною подією. Патріотів за таке засуджували на два роки позбавлення волі.
У 1950—1980-х роках органи КДБ регулярно повідомляли про вивішування стягу в населених пунктах України.
Так 4 листопада 1953 року міністр внутрішніх справ УРСР Т. А. Строкач повідомив начальнику 4-го управління МВС СРСР про виявлення жовто-блакитного прапора в с. Перерісль Ланчинського району Станіславської області.
А 1 травня 1966 року уродженець Одеси майстер-сантехнік Георгій Москаленко та уродженець Київщини слюсар-зварювальник Віктор Кукса, замість скинутого і порваного червоного прапора, підняли синьо-жовтий над будівлею Київського інституту народного господарства.
Того ж року 3 травня Степан Ткач встановив два «націоналістичних» прапори у селі Дебеславці Коломийського району Івано-Франківської області.
Взимку, 5 грудня 1967 року прапор з'явився на будівлі школи у селі Велика Кам'янка Коломийського району Івано-Франківської області.
А 30 грудня 1967 року за повідомленням голови КДБ при Раді Міністрів УРСР у Дніпропетровську на центральному проспекті Карла Маркса біля входу до Кіровського райвиконкому невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, розміром 60×42 см. На древку олівцем намальований тризуб і зроблений надпис: "Ще не вмерла Україна і воля і слава..."
9 травня 1968 року Петро Крупник, 1900 року народження, свого часу засуджений за зв'язки з ОУН, вивісив український прапор на сільраді у Куликові Нестеровського району Львівської області.
21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з'явився в центрі Києва на даху будинку № 21 по вул. Хрещатик.
