31 грудня 1596 р. народився Петро Могила - український політичний, церковний і освітній діяч молдавського походження. Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха.
Про це повідомляє Укрінформ.
Народився в Молдові в родині майбутнього господаря Валахії і Молдови Симеона. Освіту здобув у школі Львівського братства і в закордонних університетах. Недовгий час служив у польському війську, брав участь у Хотинській битві (1621).
У 1625 році прийняв чернецтво. З 1627-го – архімандрит Києво-Печерської лаври, з 1632-го – митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха. Толерантно ставлячись до різних віросповідань, до ідеї зближення всіх християнських церков, Петро Могила підпорядковує свою діяльність зміцненню православ’я, духовної єдності українського народу через такі інституції, як церква, школи, колегії, друкарні, бібліотеки, мистецькі заклади.
Високоосвічена людина, Могила значно розширив сферу вживання української мови в книгодрукуванні, богослужбах, перекладах, готував українське видання Біблії. Його твори були спрямовані на уніфікацію, систематизацію і розробку єдиних правил церковного життя, догматичного вчення, чину богослужб. Сучасник Богдана Хмельницького, він, в умовах нещадної міжрелігійної ворожнечі католиків, уніатів та православних, втілював у життя нетлінне вчення Христа про любов до ближнього. Михайло Грушевський, далеко не в усьому захоплюючись Могилою, писав: "Аж до останньої русифікації, проведеної наприкінці ХVІІ століття, Київська академія, а з нею й східноукраїнське громадянство, в ній виховане, жили спадщиною Могили, його духом".
Зусиллями Петра Могили реставровано святу Софію в Києві, яка на той час була напівзруйнована і впродовж багатьох століть занедбана. Він реставрував церкву Трьох Святителів, і церкву Спаса на Берестові.
Золота доба митрополита Петра Могили закінчилася з його несподіваною смертю 1 січня 1647 року. У своєму заповіті, написаному незадовго до смерті, визначний український першоієрарх ствердив свою вірність православній вірі такими словами: "У святій вірі, в якій народився, виховався і з волі й ласки Божої достоїнство митрополиче, недостойний, на собі маю, в ній же хочу вік свій закінчити, стати перед величчю Господа мого".
