Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: День в історії - аварія на Чорнобильській АЕС
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

День в історії - аварія на Чорнобильській АЕС

Сьогодні, 26 квітня, в Україні відзначають 32 роки з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Перша фотографія зруйнованого реактору, зроблена через 14 годин після катастрофи. Через високий рівень радіації реактор на фото виглядає дещо туманним. Згодом було з'ясовано, що рівень радіаційного випромінення дорівнював 1500 р/год, хоча дозиметри не були не розраховані на такий високий рівень і показували лише 500 рентген на годину.
Перша фотографія зруйнованого реактору, зроблена через 14 годин після катастрофи. Через високий рівень радіації реактор на фото виглядає дещо туманним. Згодом було з'ясовано, що рівень радіаційного випромінення дорівнював 1500 р/год, хоча дозиметри не були не розраховані на такий високий рівень і показували лише 500 рентген на годину.
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна "Трагедія Чорнобиля" удостоєна високої нагороди World Press Photo 1987 року.
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна "Трагедія Чорнобиля" удостоєна високої нагороди World Press Photo 1987 року.
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна "Трагедія Чорнобиля" удостоєна високої нагороди World Press Photo 1987 року.
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна "Трагедія Чорнобиля" удостоєна високої нагороди World Press Photo 1987 року.
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна "Трагедія Чорнобиля" удостоєна високої нагороди World Press Photo 1987 року.
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна "Трагедія Чорнобиля" удостоєна високої нагороди World Press Photo 1987 року.
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна
Через 14 годин після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС фотокореспондент Ігор Костін піднявся на борт вертольоту, котрий облетів епіцентр катастрофи. Метою обльоту була оцінка масштабів трагедії та заміру радіаційного фону. Серія фото Ігоря Костіна "Трагедія Чорнобиля" удостоєна високої нагороди World Press Photo 1987 року.
1/8

Згідно з архівними даними, 26 квітня 1986 року, вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.

Після аварії на Чорнобильській АЕС з постраждалих районів евакуювали 116 тисяч осіб, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання, а серед учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 92%.

Керівником ліквідації пожежі на ЧАЕС був генерал-майор внутрішньої служби Леонід Телятников. Саме його підрозділи прийняли на себе головний удар однієї з найстрашніших техногенних катастроф ХХ століття. На момент трагедії Телятников був начальником воєнізованої пожежної частини №2 з охорони Чорнобильської АЕС. І сам він, і його підлеглі, виконуючи свій професійний обов'язок, неодноразово піднімалися на дах 4-го енергоблоку, на відмітку "70". Пожежники ціною свого здоров'я і життів не дали полум'ю розповсюдитися на дах машзалу і, таким чином, локалізували масштаби катастрофи. Леонід Телятников помер 2 грудня 2004 р. на 54-му році життя. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

КҐБ попереджав про низьку якість будівництва ЧАЕС — опубліковано документи з Архіву СБУ

Існує принаймні два різні підходи до пояснення причини чорнобильської аварії, які можна назвати офіційними, а також декілька альтернативних версій різної міри вірогідності. Спочатку провину за катастрофу покладали виключно на персонал. Таку позицію зайняли Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, суд, а також КДБ СРСР, що проводив власне розслідування. МАГАТЕ у власному звіті 1986 року також в цілому підтримало цю точку зору. Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному: проведення експерименту будь-якою ціною, незважаючи на зміну стану реактора; вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того як він потрапив би в небезпечний режим; замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.

Проте, в подальші роки пояснення причин аварії були переглянуті, у тому числі і в МАГАТЕ. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) в 1993 році опублікував новий звіт, що приділяв більшу увагу серйозним проблемам в конструкції реактора. У цьому звіті багато висновків, зроблених в 1986 році, було визнано помилковими.

У сучасному викладі, причини аварії такі: реактор був неправильно спроектований і небезпечний; персонал не був проінформований про небезпеки; персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора; відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.

Перші фото зруйнованого вибухом 4-го енергоблоку на ЧАЕС, автор - Ігор Костін

Наразі так звана зона відчуження у 30 кілометрів навколо станції, встановлена у 1986 році після евакуації населення,  є забороненою для вільного доступу. Ця територія зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак, незважаючи на забруднення території і заборону проживання в Чорнобильській зоні, деякі люди повертаються до своїх будинків, хтось просто займає самоселами вільні території, а дехто навіть нікуди і не їхав. Також чорнобильську зону часом відвідують так звані сталкери.

Примітним є те, що останніми роками в Чорнобильській зоні активно відновлюється популяція різних диких тварин. Так, у зараженій зоні можна побачити вовків, зубрів, лисиць, кабанів, єнотовидних собак, деяких великих хижих птахів та інших тварин. Також успішно проживають в Чорнобильській зоні коні Пржевальського, яких сюди у 1998 році завезли заради експерименту. Тепер популяція живе самостійно без людського втручання. Коні прижилися і зараз їх популяція в зоні відчуження є однією з найбільших у світі. Вчені кажуть, що може тварини з Чорнобильської зони і не є стовідсотково здоровими, однак відсутність людського фактору впливає на них найкращим чином.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ