15 грудня 1921 року чекістами знищений Трохим Бабенко (отаман Голий). Учасник Першої світової у званні єфрейтора царської армії, старшина в Армії УНР, 1919-го перейшов до більшовиків, згодом очолив антибільшовицький повстанський рух на Черкащині.
Наприкінці 1920-го в загоні отамана Голого за різними даними було близько 6 тис. бійців. Чекісти стверджували, що на цей час його повстанське з’єднання було найчисленнішим по всій Україні й нараховувало 4 тис. осіб.
Маючи непогану освіту (закінчив церковнопарафіяльну й земську школи та навчався у Київському універстеті), знав історію, особливо цікавився гайдамаччиною. Він захоплювався ватажком Гнатом Голим, який 1740-го керував гайдамацькими загонами. Трохим Бабенко й узяв собі псевдо «Голий».
Отаман Голий контролював Мліїв та навколишні села. Створив та очолив Мліївську республіку. Йому вдалося навіть захопити Черкаси. Більшовики влаштували справжнє полювання за отаманом Трохимом Голим.
«Коли дядька Трохима обложили в канівських горах за Хмільною, де він переховувався, його тітка Мотря і сестра Ониська (моя мати) носили йому туди їсти, – розказувала племінниця отамана Голого Марія Цап, – чекісти мали серед хмільнянських людей звідунів, які повідомляли про появу жінок у селі. Та й свої доносили, якщо день чи два обох не було дома. Чекісти пробували слідкувати за жінками в бінокль – куди вони йдуть. Якось хмільнянський дядько підвіз їх, заховавши між снопів (знав, хто вони такі), а коли з’явилися карателі, швиденько переховав їх у скирту. Чекісти потім били дядька (жінки все те чули) і допитувалися, кого він віз. Той не зізнавався.
Після повернення молодиць додому обох їх катували. Допитувалися: куди носили передачу? Найбільше мучили тітку Мотрю: її били шомполами, а матері тільки пальці прищіпали у дверях, бо була вагітною.
Всю рідню возили підводами до Черкас на допит: дядьків, тіток, і навіть тих хлопців, що гуляли з Трохимовими сестрами».
Місце поховання отамана Голого невідоме. 15 грудня 1921-го він зі своїм загоном потрапив в оточення і був знищений поблизу села Кумейки на Черкащині.
