11 лютого 1917 року народилася Тетяна Яблонська – українська художниця, народний художник УРСР (з 1960), професор (1967), академік Академії мистецтв СРСР (1975), народний художник СРСР (1982), дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1997—2005), лауреат Державних премій СРСР (1945, 1951, 1979 )та Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1998), Герой України (2001)
Народилася 11 лютого 1917 року у місті Смоленськ (Російська імперія) у родині викладачів. У 1928 році родина Яблонських переїхала в Одесу (Україна), у 1930 році — у Кам'янець-Подільський, потім у Луганськ, де у 1933 році Тетяна Яблонська закінчила сім класів неповної середньої школи і вступила до Київського художнього технікуму. Після його ліквідації, з 1935 по 1941 рік навчалася на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, (майстерня професора Федора Кричевського), який закінчила за фахом «художник-живописець».
У 1944–1952 роках — викладач рисунку, живопису та композиції Київського державного художнього інституту. Член Спілки художників України з 1944 року. У 1965–1966 роках — головний спеціаліст сектору інтер'єру Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (КиївЗНДІЕП). У 1966–1967 роках — викладач, у 1967–1973 роках — професор, у 1966–1968 роках — завідувач катедри композиції, керівник майстерні монументального живопису Київського державного художнього інституту. У 1951–1958 роках — депутат Верховної Ради УРСР. У 1956–1962 роках — член правління Спілки художників України, з 1963 року — член правління Спілки художників СРСР.
Жила у Києві. Померла 17 червня 2005 року. Похована у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища.
