Слухай онлайн
Історія

День в історії - народився автор перших українських банкнот Георгій Нарбут

9 березня 1886 року у Нарбутівці на Чернігівщині (нині Сумщина) народився Георгій Нарбут, художник-графік, автор перших українських банкнот. «Він був українцем не тільки по крові, мові, переконанням, – писав мистецтвознавець Федір Ернст, – українською стихією насичені і всі його твори, і формальне джерело його генія б’є незмінно з рідного чорнозему Чернігівщини».

У дитинстві Георгій Нарбут постійно щось вирізав із синього паперу, в який крамарі загортали цукор. Батьки думали, що дитина бавиться, а хлопчик без фарб та олівців відтворював усе, що бачив навколо. Ці «витинанки» стали першими кроками до мистецтва. Далі була Глухівська гімназія, де юнак відверто нудився. Якось вчитель старослов’янської мови приніс копію «Остромирова Євангелія» і Нарбут захопився «писаними» літерами кирилиці. Вчитель дав йому книгу і юнак перемалював її. Саме у Глухові Нарбут з успіхом дебютував як художник на повітовій виставці.

Після закінчення гімназії 1906-го, всупереч волі батька, Нарбут вирушає до Петербургу. Там він носить український одяг, а в його творах у цей час з’являються українські мотиви.

1912-го відбувалася виставка, організована Академією наук у Петербурзі  «Ломоносов і Єлизаветинські часи» з окремою залою з українською тематикою. Нарбут виконав настінні розписи цієї зали. На виставку привезли рукописи і стародруки ХVІІ – ХVІІІ ст. На давніх портретах, на полкових прапорах, на печатках, чарках, порохівницях Нарбут побачив запорожців у візерунчатих парчевих жупанах, національних строях. Через кілька років, малюючи український костюм, Нарбут по пам'яті точно відтворить кожну деталь українського орнаменту, що бачив на виставці.

Під час подорожей Україною Нарбут спілкувався зі збирачами старовини. Його вразив музей українських старожитностей у Чернігові, де зібрані старовинні портрети, якими свого часу захоплювалися Шевченко і Гоголь. Художник вивчав крій козацьких жупанів, а повернувшись до Петербурга, власноруч зшив собі козацький жупан.

Навесні 1917 р. у Петербурзі Георгій Нарбут увійшов до групи митців які вимагали охорони пам’яток старовини. У березні він приїхав до Києва впорядковувати мистецькі коштовності царського палацу. Тут він з мистецтвознавцем Миколою Біляшівським генерував ідеєю створення Української Академії мистецтв. Георгій Нарбут разом з родиною переїздить до Києва, щоб викладати графіку у новоствореній академії. У нього з’явилися друзі: Павло Тичина, Лесь Курбас, Михайло Семенко. Він створив поштові марки УНР, які використовувались як дрібні гроші. Розробив цикл державних паперів: банкноти, грамоти, листівки. Його авторству належать проекти Державного Герба і Печатки Української Держави часів гетьмана Павла Скоропадського.

1917-го Нарбут планував скласти абетку українською мовою – ще одного символу державності. Над нею він почав працювати у Києві 1919-го і вважав  «Абетку» найважливішою серед всього, створеного ним як графіком. Мав намір використати різні шрифти, обов’язково українські барочні художні мотиви. Завершити її не вдалося.

На початку 1919 р. Георгій Нарбут почав керувати Академією, бо майже усі викладачі залишили Київ, а з професорів залишилось лише двоє: він та Михайло Бойчук. Коли більшовики забрали приміщення академії, Нарбут проводив заняття у власній квартирі.

Влітку 1919-го Нарбут з друзями вирішили створити гурток «9-ти»  на зразок мистецької родини. До нього увійшли Павло Тичина, Михайло Семенко, Лесь Курбас, Федір Ернст та ін. Метою була координація і синтез окремих напрямів мистецтва, дружня допомога порадами в моменти зневіри.

Помер Георгій Нарбут 23-го травня 1920-го від тифу у Києві.

УІНП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");