Слухай онлайн
Історія

День в історії - народився генерал-поручик Армії УНР Сергій Дядюша

26 вересня 1870 року народився Сергій Дядюша – генерал-поручик Армії УНР.
Сергій Дядюша

За інформацією УІНП, Сергій Дядюша походив із Полтави. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, 1-ше військове Павлівське училище (1889), служив у 2-й артилерійській бригаді, згодом перевівся до 35-ї артилерійської бригади. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1900). Обіймав штабові посади у Варшавській та Московській військових округах. Викладав у Московському піхотному юнкерському училищі, пройшов шлях від підпоручика до генерал-майора. Очолював штаб 84-ї піхотної дивізії та штаб 1-ї Гренадерської дивізії. Командував 2-го гренадерським Ростовським полком та штабом 4-го армійського корпусу. Під час Першої світової війни нагороджений всіма орденами до Святого Станіслава І ступеня та Георгіївською зброєю. У 1918-му – демобілізований у зв'язку з розформуванням армії.

Події Української революції 1917-21 років змінили життя досвідченого військовика. Сергій Дядюша відстоює цінності IV Універсалу Центральної Ради та з головою поринає у справи українізації військових частин колишньої Російської імперії, опікується розбудовою збройних сил молодої Української держави, захищає її від російської агресії.

З 17 квітня 1918 року – начальник Волинського (згодом – 1-го) корпусу Армії Української Народної Республіки (УНР), згодом – Армії Української Держави, очолюваної гетьманом Павлом Скоропадським. Одержав звання генерал-хорунжого. Викладав у Житомирській юнацькій школі. 3 1 грудня 1918 року перебував у розпорядженні штабу військ Директорії УНР, очолюваної Симоном Петлюрою.

З 27 січня 1919 року – головний інспектор піхоти Дієвої армії УНР.

З 7 квітня 1919 року – отаман-квартирмейстер Холмської групи Дієвої армії УНР. З 17 червня 1919 року – отаман для доручень Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР.

З 19 березня 1920 р. до 19 квітня 1920 року – начальник Головної управи Генерального штабу УНР.

З 5 червня 1920 року – в. о. 2-го генерал-квартирмейстера, з 3 липня 1920 року – 2-й генерал-квартирмейстер Генерального штабу УНР.

12 лютого – 12 квітня 1921 року – в. о. Військового міністра УНР. Постановою Гонорової ради від 3 серпня 1921 р. був підвищений до звання генерал-поручика.

З осені 1920 – в еміграції у Польщі, у таборі для інтернованих частин Армії УНР у Каліші. Заснував і очолив старшинські академічні курси, брав участь у громадсько-політичній і культосвітній роботі, діяльності Військово-історичного товариства.

Помер у 23 травня 1933 року. Похований у Каліші.

За матеріалами Павла Гай-Нижника, який віднайшов в архіві ЦДАВО документ «Журнал (чернетка) зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр.», де підтверджується вступ Сергія Дядюші до лав Дієвої Армії УНР.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ