Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини Світу: День в історії – Перша світова війна
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

День в історії – Перша світова війна

28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, на боці якої виступили країни Антанти. Австро-Угорщину підтримала Німеччина оголошенням 1 серпня війни Росії, а ще через два дні – Франції і Бельгії. Почалась Перша Світова війна, в ході якої за 5 років припинили своє існування чотири імперії, а країни-учасниці втратили більше 10 мільйонів чоловік убитими солдатів, близько 12 млн убитими мирних жителів та близько 55 мільйонів чоловік пораненими

Не маючи достатньої кількості колоній і ринків збуту, Німецька імперія, яка утворилась після Франко-прусської війни 1870 року, в кінці 1880-х років почала боротись за економічну та політичну гегемонію в Європі. У відповідь Росія та Франція в 1890 році підписали військовий союзний договір, до якого в 1907 році приєдналась Велика Британія – три країни утворили воєнний союз «Сердечна згода» — Антанта. Ще одним центром нестабільності в Європі була Австро-Угорщина, багатонаціональна імперія, яка протистояла Росії у її бажанні впливати і контролювати балканські країни, серед яких домінуючу роль відігравала Сербія, яка, в свою чергу, намагалась стати об'єднуючим центром південних слов'ян.

Формальним приводом до війни стало вбивство 28 червня в Сараєво спадкоємця австро-угорського престолу сербським терористом з організації «Млада Босна», яка виступала за об'єднання усіх південних слов'ян в єдину незалежну державу. 23 липня Австро-Угорщина висловила звинувачення, що за вбивством стоїть Сербія і висунула їй ультиматум, щоб та покарала причетних до скоєного та допустила австрійську поліцію на свою територію. У відповідь Сербія оголосила мобілізацію і погодилась лише на частину умов ультиматуму. 28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила, що Сербія не виконала умови ультиматуму і оголосила їй війну. У відповідь Росія виступила на підтримку Сербії, на що Німеччина відповіла 1 серпня оголошенням війни Росії, а ще через два дні – Франції і Бельгії. 6 серпня Росії війну оголосила і Австро-Угорщина.

До кінця 1914 року практично вся Бельгія була окупована Німеччиною, але франко-німецьке протистояння на Західному фронті, незважаючи на активні дії супротивників, затягнулось і переросло в позиційну війну, яка вимагала мобілізацію всього населення і економіки. Невдачі Німеччини спонукали її союзника Італію відмовитись від зобов'язань по Троїстому союзу. У цей же час на Східному фронті ситуація складалась на користь Росії – вона, хоча й не змогла здобути успіхів у Пруссії і втратила частину Польщі, зуміла зайняти Галичину і Буковину, які належали Австро-Угорщині. На Балканах Сербії вдалось вибити австрійців зі своєї території, після чого події в 1914 році розвивались досить мляво.

Під впливом Великої Британії у кінці серпня 1914 року у Першу Світову війну вступила Японія – вона оголосила війну Німеччині і почала облогу Циндао, єдиної німецької військово-морської бази в Китаї, що закінчилася 7 листопада здачею німецького гарнізону, а потім почала захоплювати німецькі колонії в Мікронезії та Гвінеї. Австралія і Нова Зеландія уклали з Японією угоду про розділення німецьких колоній по екватору. З кінця 1914 року Японія стала постачати Росії сировину і озброєння.

В жовтні 1914 року «джихад» країнам Антанти оголосила Туреччина і відкрила проти Росії Кавказький фронт. В 1915 році у Першу Світову війну вступили Італія, в 1916 – Болгарія. На початок 1917 року положення Центральних держав стало катастрофічним: для армії вже не було резервів, розросталися масштаби голоду, транспортної розрухи і паливної кризи. Країни ж Антанти стали отримувати значну допомогу з боку США (продовольство, промислові товари, а пізніше і підкріплення), одночасно посилюючи економічну блокаду Німеччини, і їхня перемога, навіть без проведення наступальних операцій, ставала лише справою часу.

Проте, коли після Жовтневої революції більшовицький уряд Росії, який прийшов до влади під гаслом закінчення війни, уклав 15 грудня з Німеччиною та її союзниками перемир'я, а 3 березня 1918 року – Брест-Литовський мирний договір, у німецького керівництва з'явилася надія на сприятливий для нього результат війни. Німеччина також підписала мирні угоди з Українською Народною Республікою та Румунією, ліквідувавши Східний фронт. Однак вступ у війну США не дозволили їй досягти успіху на Західному фронті, і у вересні 1918 року війська Антанти звільнили територію Сербії, Албанії, Чорногорії, увійшли після перемир'я на територію Болгарії і вторглися на територію Австро-Угорщини. 30 жовтня перемир'я з Антантою уклала Туреччина, 3 листопада – Австро-Угорщина, 11 листопада – Німеччина.

28 червня 1919 року Німеччина була змушена підписати Версальський договір, складений державами-переможцями на Паризькій мирній конференції, який офіційно завершив Першу світову війну. Її результатами стали Лютнева і Жовтнева революції в Росії та Листопадова революція в Німеччині, ліквідація чотирьох імперій – Російської, Німецької, Османської імперій і Австро-Угорської, причому дві останні були розділені. Німеччина, переставши бути монархією, була урізана територіально і ослаблена економічно. Важкі для Німеччини умови Версальського миру і перенесене нею національне приниження породили реваншистські настрої, які стали однією з передумов приходу до влади нацистів, що розв'язали Другу світову війну.

Цей день в історії

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ