22 грудня 1917 року Центральна Рада прийняла закон про утворення Головної скарбниці УНР та Українського державного банку.
Малою Радою ухвалено низку законопроектів, якими закладено основи започаткування Україною власної фінансової системи. Процес прискорило рішення Раднаркому РСФРР (від 17 грудня), яким припинено асигнацію українському урядові рубльової готівки.
Як повідомляла газета «Народна Воля», засідання Малої Ради, на якому головував Михайло Грушевський, «почалося тільки в 10½ год. вечора через те, що від п’яти годин засідала комісія з представників фракцій, яка розглядала зміст декларації Генерального секретаріату про замирення. На початку засідання Мала рада заслухала і прийняла кілька невеликих, але важних законопроектів, внесених Генеральним секретарством фінансів. Обговорення цих законопроектів сливе не було. Виступав тільки з критикою Ф. Крижанівський та в оборону законопроектів товариш генерального секретаря фінансів професор В. Мазуренко».
Мала Рада ухвалила закон, за яким всі податки і прибутки, зібрані в Україні, визнаються прибутком Державного скарбу Української Республіки. «Для прийняття і переховування прибутків державного скарбу і видавання сум на державні видатки закладається Головна скарбниця УНР. Всі існуючі на території України губерніальні і повітові казначейства стають скарбницями УНР».
Водночас Київську контору Російського державного банку перетворено в Український державний банк, який очолив Михайло Кривецький.
У перші місяці, через російську агресію, Центральна Рада не встигла прийняти статут Державного банку, він не мав основного та резервного фондів. Внаслідок більшовицької окупації більшість банківських активів було вивезено до Росії або знищено.
Докорінно ситуація почала змінюватися після звільнення Києва від більшовиків. Влітку 1918-го, вже за часів Української Держави Павла Скоропадського, ухвалено статут Державного банку. Його головними завданнями визначалися забезпечення сталості грошової системи, полегшення грошового обороту, допомога короткостроковими кредитами торгівлі, промисловості та сільському господарству. Основний капітал банку становив 100 млн. крб., резервний фонд – 10 млн. крб.
На початку 1919-го Державний банк евакуйовано на захід України, а в 1920-му майно та архів банку перевезені до Польщі.
