28 грудня 1973 року у Парижі російською мовою вийшов «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина, літературне дослідження поліцейсько-державної системи Радянського Союзу за період з 1918 по 1956 роки.
«АРХІПЕЛАГ ГУЛАГ» («Архіпелаг ГУЛАГ. 1918-1956: Досвід художнього дослідження») – книга Олександра Солженіцина (три томи, загальний обсяг – понад 2000 сторінок), масштабне документально-літературне дослідження історії політичних репресій і тюремно-табірної системи в СРСР. Автор, зокрема, позитивно оцінює роль українських повстанців (вояків УПА) у боротьбі за права людини в неволі. Він скористався розповідями багатьох українських політв’язнів.
У 1973 в Парижі вийшов перший том, одночасно його фрагменти були опубліковані величезними тиражами в європейських і американських журналах багатьма мовами світу. У 1974–1976 за кордоном були видані другий і третій томи. Гонорари від видання автор, на той час вигнаний із СРСР, передав у Фонд допомоги політичним в’язням і їхнім родинам .
У СРСР «Архіпелаг ГУЛАГ» був названий наклепом на радянських людей та радянську дійсність, і 12 лютого 1974 року Солженіцин був заарештований, а згодом позбавлений громадянства і висланий з СРСР. Він поселився у США і повернувся на батьківщину вже будучи лауреатом Нобелівської премії з літератури, відмовившись, однак, в 1980-х роках прийняти пропозицію Михайла Горбачова поновити радянське громадянство.
Перше легальне видання книги в СРСР було здійснено в 1990 році.
